Французька Рив'єра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Рив'єра)
Перейти до: навігація, пошук
Cotedazur.png
Гравці в петанк на Лазуровому березі (Антіб)

Французька Рив'єра, Лазурний берег, Лазуровий берег (фр. Côte d’Azur, окситан. Còsta d'Azur) — курортна зона на узбережжі Середземного моря, на території Італії, Франції, Монако, включає міста Сан-Ремо, Рапалло, Монте-Карло, Ніццу тощо.

Назву "Рив'єра" придумав маловідомий зараз французький письменник і поет Стефан Льєжар — в 1870 році він видав роман з назвою «Блакитний Берег»; ці слова прийшли йому в голову, коли він побачив «дивної краси» бухту міста Йєр.

Популярністю Блакитний Берег зобов'язаний приємному клімату — м'яка тепла зима й нежарке літо. Блакитний Берег вважається одним із кращих у світі місць для відпочинку, що робить готелі одними з найдорожчих у світі.

[ред.] Населення

Монако — порт та частина Монте-Карло

Адміністративно територія Блакитного Берега не визначена, тому не можна точно визначити і кількість жителів. У традиційних границях проживає більш двох мільйонів людей. 70 % їх — французи. Інші — італійці, іспанці, каталонці, вихідці їх інших країн Європи, країн Азії, Африки. Півтора мільйона проживають у Марселі й Ніцці.

У регіоні розташовані відомі міста — Сен-Тропе, Антиб, Ніцца, Канни, Монте-Карло. Менш відомі, але дуже цікаві міста й села, розташовані в горах — Голі-Сюр-Ройя, Гурдон, Сен-Поль-де-Ванс, Тенд, Саорж, Соспель.

Найбільш багатонаціональне місто — Марсель. У ньому проживає 80 тисяч вірменів, 80 тисяч євреїв, 100 тисяч мусульман, в основному північно-африканського походження. Блакитний Берег на рік відвідує більш восьми мільйонів людей.

Основна релігія регіону — католицизм, але на всім узбережжі можна бачити протестантські, православні храми, мечеті, синагоги.

[ред.] Географія

Монастир Фортіфіе (Fortifie)

Французькою Рив'єрою називають південно-східний берег Середземного моря у Франції, розташований до сходу від міста Марсель до границі з Італією (західна частина Рив'єри). Біля підніжжя Приморських Альп. На Блакитному Березі також розташоване князівство Монако.

На схід від Ментони починається Італійська Рив'єра, яка тягнеться по Лігурійському узбережжю аж до Спеції.

Довжина Блакитного Берега становить близько 300 кілометрів, уздовж порізаного бухтами узбережжя розташовані гори висотою (з півночі й сходу Блакитного Берега — Альпи, із заходу — Сент-Бом (фр. Chine de la Sainte-Baume), центральна частина — масиви Маврів і Естерель) до 3143 м над рівнем моря, що створює сприятливий клімат: жарке літо (середня температура липня + 24-26 °C), м'яка сонячна зима (середня температура січня близько +10 °C).

На Блакитному Березі близько 300 сонячних днів у році. Улітку температура повітря іноді піднімається до +35 °C, але завдяки низкій вологості духота не відчувається. Однак іноді ( найчастіше на початку літа) до узбережжя доходить сильний холодний північний вітер з гір, що дме уздовж долини ріки Рони — мистраль. Вітер, що дме із заходу до моря, називається трамонтана. У районі Марселя до 90 вітряних днів у році. На схід вітер слабкіше. Опади рідкі, в основному в березні-квітні й жовтні-листопаді у вигляді дощів. Купальний сезон починається наприкінці травня й триває до кінця вересня. Температура води в цей час коливається від +20 до +25 °C.

На південь від Блакитного Берега розташовані острови — Фріульскі, Йєрські й Леринські.

Для Блакитного Берега характерні пальми, кипариси, каштани. У містах багато упорядкованих парків, поширені сади, виноградники, вирощування ефіромаслинних культур.

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:




Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами