Ригоризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ригоризм (фр. rigorisme від лат. rigor — твердість, строгість) — строгість проведення якого-небудь принципу (норми) у поведінці та думці.

Ригоризм виключає компроміси і не враховує інші принципи, відмінні від позиції суб'єкта. Зазвичай під ригоризмом розуміють моральний (моралістичний, етичний) ригоризм, який полягає у соціальному провадженні моральних норм. Часто це слово використовується в негативному сенсі, для позначення надмірно дріб'язкової суворості у дотриманні правил моральності. Є важливим поняттям етики.

Ригористичними є чимало релігійних та філософських вчень (наприклад, стоїцизм та пуританізм).

Принцип ригоризму в етиці був сформульований І. Кантом у вченні про обов'язок як єдиний критерій моральності. З точки зору Канта моральними визнаються тільки вчинки, здійснені за мотивом обов'язку; вчинки, здійснені через інші спонукання (звичку або схильність тощо), якщо не суперечать вимогам обов'язку і навіть відповідають їм, не визнаються ним моральними[1].

Посилання[ред.ред. код]

  1. Ригоризм // Философский энциклопедический словарь. — М., 1983. — С. 583.


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.