Рикун Олександр Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Рикун
Олександр Рикун
Олександр Рикун
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Валерійович Рикун
Народження 5 червня 1978(1978-06-05) (45 років)
  Дніпропетровськ, Україна
Зріст 187 см
Вага 79 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1996—1998 Україна «Металург» (Нм) 37 (7)
1998—1999 Україна «Дніпро» (Д) 24 (1)
1999—2003 Україна «Іллічівець» 114 (29)
2003—2006 Україна «Дніпро» (Д) 58 (9)
2006—2010 Україна «Металіст» 92 (9)
2010 Україна «Ворскла» 3 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2002—2006 Україна Україна 8 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олександр Валерійович Рику́н (нар. 6 травня 1978, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — колишній український футболіст, півзахисник. Син футболіста Валерія Рикуна, який свого часу виступав за дніпровський «Дніпро». Провів 8 матчів за національну збірну України. Виступав за новомосковський «Металург», дніпровський «Дніпро», «Іллічівець», «Металіст», «Ворсклу».

Працював тренером — селекціонером у харківському клубі «Метал».

Біографія[ред. | ред. код]

У вищій лізі України дебютував 17 березня 1998 року в матчі проти одеського «Чорноморця». За результатами опитування гравців, який проводила спортивна газета «Команда», його було визнано найкращим гравцем чемпіонату України в сезоні 2003—2004.[1]

У 2006 році Рикун вирішив покинути «Дніпро», розірвати контракт і повернутися в «Металіст», де виступав на правах оренди. Згодом у жовтій пресі почали з'являтися статті, що ображають гідність гравця[2]. Після цього скандалу Рикун успішно виступав в «Металісті», у складі якого завоював 2 бронзових медалі Чемпіонату України, став найкращим асистентом чемпіонату[3], а так само забив переможний гол у ворота лісабонської «Бенфіки» на стадіоні «Да Луж» у кубку УЄФА[4], що дозволило команді зайняти 1-е місце в групі.

У 2010 році перейшов у полтавську «Ворсклу», але там не заграв і в тому ж році вирішив закінчити кар'єру.[5]

Після завершення ігрової кар'єри Олександр з 2011 по 2014 рік працював селекціонером у харківському «Металісті».[6]

Алкоголь[ред. | ред. код]

Гравець відомий через свої проблеми з алкоголем. Припускають, що потяг до спиртного передався від батька, який теж порушував спортивний режим, коли був футболістом[7].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші кубки Всього
Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Матчі Голи
1995-1996 Україна Металург (Н) 4 0 КУ 1 0 - - - - - - 5 0
1996-1997 19 3 КУ 0 0 - - - - - - 19 3
1997-1998 14 4 КУ 3 1 - - - - - - 17 5
Всього в Металурзі (Н) 37 7 4 1 41 8
1997-1998 Україна Дніпро-2 1 0 - - - - - - - - - 1 0
1998-1999 2 0 - - - - - - - - - 2 0
Всього в Дніпрі-2 3 0 3 0
1997–1998 Україна Дніпро (Д) ВЛ 14 1 КУ 3 0 - - - - - - 17 1
1998–1999 ВЛ 10 0 КУ 2 0 - - - - - - 12 0
Всього в Дніпрі (Д) 24 1 5 0 29 1
2000-2001 Україна Металург-2 (М) 1 0 - - - - - - - - - 1 0
2001-2002 2 1 - - - - - - - - - 2 1
Всього в Металурзі-2 3 1 3 1
1998-1999 Україна Металург (М)/Іллічівець ВЛ 13 1 КУ 0 0 - - - - - - 13 1
1999-2000 ВЛ 25 6 КУ 0 0 - - - - - - 25 6
2000-2001 ВЛ 25 11 КУ 4 1 - - - - - - 29 12
2001-2002 ВЛ 22 5 КУ 1 1 - - - - - - 23 6
2002-2003 ВЛ 29 6 КУ 1 0 - - - - - - 30 6
Всього в Іллічівці 114 29 6 2 120 31
2003–2004 Україна Дніпро (Д) ВЛ 28 7 КУ 7 1 КУ 8 3 - - - 43 11
2004–2005 ВЛ 19 2 КУ 6 2 КУ 9 1 - - - 34 5
2005–2006 ВЛ 11 0 КУ 2 1 КУ 4 1 - - - 17 2
Всього в Дніпрі (Д) 58 9 15 4 21 5 94 18
2006-2007 Україна Металіст ВЛ 26 7 КУ 6 4 - - - - - - 32 11
2007-2008 ВЛ 30 1 КУ 1 0 КУ 2 0 - - - 33 1
2008-2009 ПЛ 18 0 КУ 2 0 КУ 4 1 - - - 24 1
2009-2010 ПЛ 18 1 КУ 0 0 ЛЄ 0 0 - - - 18 1
Всього в Металісті 92 9 9 4 6 1 107 14
2010-2011 Україна Ворскла ПЛ 3 0 КУ 1 0 ЛЄ 0 0 - - - 4 0
Всього в Ворсклі 3 0 1 0 0 0 4 0
Всього 334 56 40 11 27 6 401 73

Нагороди і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олександр Рикун — найкращий гравець чемпіонату України з футболу. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 28 грудня 2008. 
  2. Рикун допився? [Архівовано 9 червня 2010 у Wayback Machine.] Сегодня. 15 березня 2006
  3. Олександр Рикун — найкращий асистент чемпіонату. Архів оригіналу за 20 вересня 2008. Процитовано 28 грудня 2008. 
  4. Benfica clutch at last straw. УЄФА. Архів оригіналу за 14 квітня 2009. (англ.)
  5. Николай Павлов: «Рыкун принял решение закончить игровую карьеру». Архів оригіналу за 9 січня 2011. Процитовано 28 січня 2011. 
  6. "Перед Маркевичем мені було соромно". Олександр Рикун вперше розповів про незручні випадки, в які потрапляв [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]; Футбол 24, 6 травня 2021.
  7. Рикун знову почав пити (ua-football.com, 05.03.2007)
  8. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 697/2006 [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.] — Офіційне представництво Президента України

Посилання[ред. | ред. код]