Римський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Римський метрополітен
Logo Metropolitane Italia.svg
Інформація
Країна Італія
Місто Рим
Дата відкриття 9 лютого 1955
Довжина ліній 41,4 км
Кількість станцій 52
Кількість ліній 3
Схема ліній
Roma mappa metropolitana.svg

Ри́мський метрополіте́н (італ. Metropolitana di Roma) — підземна транспортна система в Римі. Відкрився у 1955 році. Складається з 3 ліній — А, B (Бі) та C (Чі). Останнім часом тривають роботи з продовження ліній Бі та Чі. У перспективі — будівництво четвертої лінії Ді. Лінії А і B перетинають місто хрест-навхрест та мають один пересадочний вузол на станції «Терміні».

Керуюча компанія метрополітену також контролює приміські залізничні сполучення. Перша лінія — Рим — Лідо — з'єднує місто з приморською Остією і є практично частиною метрополітену, використовуючи аналогічні потяги. Лінія Рим — Пантано вважається вузькоколійною залізницею, але фактично ближче до трамваю. Лінія Рим — Норд є приміською залізницяею

Метрополітен у Римі розвинений значно слабше, ніж в інших європейських столицях. Загальна довжина шляхів становить усього 38 км. Для порівняння — в Берліні це 150 км, а в Лондоні 400 км.

Лінія A[ред.ред. код]

Поїзд на станції Вітторіо Емануеле лінії А

Перетинає місто з північного заходу на південний схід і включає в себе 27 станцій. Кінцеві — «Баттістіні» та «Ананьїна». Лінія позначається помаранчевим кольором.

Проектування розпочато у 1959 році, лінія планувалася перпендикулярною до вже існуючої лінії Бі. Роботи над лінією продовжилися в 1964 році в районі Тусколана, але слабка організація робіт викликала ряд затримок. Спочатку запропонований метод будівництва створив проблеми для руху наземного транспорту на південному сході міста. Робота відновилася знову через п'ять років вже з використанням тунелів, які дозволили вирішити транспортні проблеми, але викликали хвилю протестів, пов'язаних з коливаннями, викликаними роботою бурильних машин. Робота також часто переривалася в зв'язку з археологічними розкопками, особливо в районі Пьяцца делла Репуббліка.

У лад лінія вступила в лютому 1980 р. Наприкінці 90-х років вона була розширена до станції «Баттістіні». Дати завершення будівництва ділянок:

  • 19 лютого 1980: Оттавіано — Чінечітта
  • 11 червня 1980: Чінечітта — Ананьїна
  • 29 травня 1999: Оттавіано — Валле Ауреліа
  • 1 січня 2000: Валле Ауреліа — Баттістіні

Станції

  • Баттістіні (Battistini)
  • Корнеліа (Cornelia)
  • Бальдо дельї Убальди (Baldo degli Ubaldi)
  • Валле Ауреліо (Valle Aurelia) — пересадка Ferrovia regionale laziale FR3.svg
  • Чіпро (Cipro)
  • Оттавіано — Сан П'єтро — Музеі-Ватікані (Ottaviano — San Pietro — Musei Vaticani)
  • Лепанто (Lepanto)
  • Фламініо (Flaminio) — пересадка Ferrovia Roma-Viterbo.svg
  • Спанья (Spagna)
  • Барберіні — Фонтана ді Треві (Barberini — Fontana di Trevi)
  • Репуббліка — Театро делла Опера (Repubblica — Teatro dell'Opera)
  • Терміні (Termini) — пересадка Metropolitana di Roma B.svg Ferrovia regionale laziale FR4.svg Ferrovia regionale laziale FR5.svg Ferrovia regionale laziale FR6.svg Ferrovia regionale laziale FR7.svg Ferrovia regionale laziale FR8.svg Db-Schild.svg
  • Вітторіо Емануеле (Vittorio Emanuele)
  • Манцоні — Музео делла Лібераціоне (Manzoni)
  • Сан Джованні (S.Giovanni)
  • Ре ді Рома (Re di Roma)
  • Понте Лунго (Ponte Lungo) — пересадка Ferrovia regionale laziale FR1.svg Ferrovia regionale laziale FR5.svg
  • Фуріо Камілло (Furio Camillo)
  • Коллі Альбані (Colli Albani) — Parco Appia Antica
  • Арко ді Травертино (Arco di Travertino)
  • Порта Фурбі — Куадраро (Porta Furba — Quadraro)
  • Нуміда Куадрато (Numidio Quadrato)
  • Лючіо Сісті (Lucio Sestio)
  • Джуліо Агрікола (Giulio Agricola)
  • Субаугуста (Subaugusta)
  • Чінечітта (Cinecittà)
  • Ананьїна (Anagnina)


Лінія B[ред.ред. код]

Лінія Бі, станція Терміні

Незважаючи на свою назву, лінія є першою в Римі. Вона перетинає місто з північного сходу на південний захід та включає в себе 22 станції. Кінцеві — «Ребіббіа» та «Лаурентіна» (розташована на схід від EUR). Вона позначається синім кольором.

Проектування лінії почалося в 30-х роках, коли фашистський уряд шукав спосіб пов'язати між собою вокзал Терміні та новий район на півдні міста, де планувалося будівництво комплексу до всесвітньої виставки, яка повинна була пройти в місті в 1942 році, але не відбулася через вступ Італії в Другу світову війну. Роботи були перервані, але частина тунелів між станціями «Терміні» та «Піраміді» була закінчена та використовувалася в якості бомбосховищ. Роботи поновилися у 1948 році, одночасно з перебудовою колишнього виставкового комплексу в комерційний квартал. Офіційне відкриття відбулося 9 лютого 1955 року, регулярний рух поїздів почався наступного дня.

У 1990 році лінія була продовжена від «Терміні» до станції «Ребіббіа» на сході міста і була повністю модернізована. Лінія починає роботу о 05:30 ранку та закінчує о 23:30. З 18 січня 2008 року у ніч з п'ятниці на суботу лінія працює до 1:30. У день на лінії Бі відбувається 377 поїздок потягів. Інтервал руху поїздів — 4,5 хв у години пік, 6 хв в інший час і до 10 хв при мінімальному пасажиропотоці. Середньодобове перевезення пасажирів на лінії становить 300 тис. осіб. У рік лінією користуються 109,5 млн осіб.

Станції

  • Ребіббіа (Rebibbia)
  • Понте-Маммоло (Ponte Mammolo)
  • Санта-Марія-дель-Соккорсо (S.M. del Soccorso)
  • Пьетралата (Pietralata)
  • Монті-Тібуртіна (Monti Tiburtini)
  • Куінтіліані (Quintiliani)
  • Тібуртіна (Tiburtina F.S.) — пересадка Ferrovia regionale laziale FR1.svg Ferrovia regionale laziale FR2.svg
  • Болонья (Bologna)
  • Поліклініко (Policlinico)
  • Кастро-Преторії (Castro Pretorio)
  • Терміні (Termini) — пересадка Metropolitana di Roma A.svg Ferrovia regionale laziale FR4.svg Ferrovia regionale laziale FR5.svg Ferrovia regionale laziale FR6.svg Ferrovia regionale laziale FR7.svg Ferrovia regionale laziale FR8.svg Db-Schild.svg
  • Кавур (Cavour)
  • Колоссео (Colosseo)
  • Чирко-Массімо (Circo Massimo)
  • Піраміді (Piramide) — пересадка Ferrovia regionale laziale FR1.svg Ferrovia regionale laziale FR3.svg Ferrovia regionale laziale FR5.svg Ferrovia Roma-Lido.svg
  • Гарбателла (Garbatella)
  • Базиліка Сан-Паоло (Basilica S. Paolo) — пересадка Ferrovia Roma-Lido.svg
  • Марконі (Marconi)
  • EUR Малья (EUR Magliana) — пересадка Ferrovia Roma-Lido.svg
  • EUR Паласпорт (EUR Palasport)
  • EUR Фермі (EUR Fermi)
  • Лаурентіна (Laurentina)


Лінія Рим — Лідо[ред.ред. код]

Станція лінії Рим — Лідо

Спорудження лінії почалося після Першої світової війни і було завершено 1924. Функціонувати вона почала як парова залізниця, але вже через рік була електрифікована.

Останнім часом вона є частиною метрополітену, хоча і не пов'язана з двома основними лініями. Лінія починається біля станції «Піраміді» лінії Бі і тягнеться уздовж неї до станції «EUR Малья», після чого повертає на захід до Остії.

Лінія Чі[ред.ред. код]

Графіті на вагонах

Перші 3 станції лінії С — Annibaliano, Libia, Conca d'Oro відкриті у 2012 році, але будівництво лінії триває. При реалізації проекту Лінія Чі зв'яже «Гроттароссо» на півночі Ватикану з Пантано. Внаслідок цього лінія Чі першою вийде за межі міста. Перетин з лінією А буде на станції «Сан Джованні», а з лінією Бі на станції «Колізей». Перетин із запланованою лінією Ді буде на станції «Пьяцца Венеція».

Перша частина лінії буде включати в себе 15 станцій від «Сенточелле» до «Пантано». Друга частина продовжить лінію до «Пьяцца Лоді» та включатиме в себе ще 6 станцій. Всього на лінії заплановано 30 станцій.

При цьому дати можуть бути скориговані. Рим — одне з найстаріших міст світу і при будівництві регулярно виникають перешкоди, пов'язані з численними археологічними знахідками. Якщо прокладка тунелів можлива нижче рівня розташування більшості розкопок, то будівництво вентиляційних шахт і виходів зі станцій викликає чимало складнощів.

Розпочате наприкінці 2000-х років будівництво третьої лінії римського метро завдовжки 15 кілометрів, яка має розвантажити центр міста від наземного транспорту та пов'язати між собою головні пам'ятки столиці Італії, було фактично відразу ж призупинено: під час проведення попередніх екскаваторних робіт будівельники виявили археологічні об'єкти, що потенційно мають велику історичну і культурну цінність. Зокрема, віднайдено фрагменти стародавньої забудови. Викликані спеціально археологи продовжили розкопки і встановили, що йдеться про велику несподіванку — ще один римський амфітеатр, імовірно, збудований в часи правління імператора Адріана у ІІ столітті нашої ери. Відтак, роботи зі зведення 3-ї лінії метрополітену в Римі, відтерміновано принаймні на 2 роки[1].

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]