Римський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Римський метрополітен
Logo Metropolitane Italia.svg
Інформація
Країна Італія
Місто Рим
Дата відкриття 9 лютого 1955
Довжина ліній 41,4 км
Кількість станцій 52
Кількість ліній 2
Схема ліній
Roma mappa metropolitana.svg

Римський метрополітен (італ. Metropolitana di Roma) — підземна транспортна система в Римі. Відкрився у 1955. Складається з 2 ліній — лінії А (помаранчева) та лінії Бі (синя). Останнім часом тривають роботи з продовження лінії Чі (зелена) та продовженню лінії Бі. У перспективі — будівництво четвертої лінії. Лінії А і В перетинають місто хрест-навхрест та мають один пересадочний вузол на станції «Терміні».

Керуюча компанія метрополітену також контролює приміські залізничні сполучення. Перша лінія — Рим — Лідо — з'єднує місто з приморською Остією і є практично частиною метрополітену, використовуючи аналогічні поїзда. Лінія Рим — Пантано вважається вузькоколійною залізницею, але фактично ближче до трамваю. Лінія Рим — Норд - приміська залізниця.

Метрополітен у Римі розвинений значно слабше, ніж в інших європейських столицях. Загальна довжина шляхів становить усього 38 км. Для порівняння — в Берліні це 150 км, а в Лондоні 400 км.

Лінія B[ред.ред. код]

Лінія Бі, станція Терміні
Графіті на вагонах

Незважаючи на свою назву, лінія є першою в Римі. Вона перетинає місто з північного сходу на південний захід та включає в себе 22 станції. Кінцеві — «Ребіббіа» та «Лаурентіна» (розташована на схід від EUR). Вона позначається синім кольором.

Проектування лінії почалося в 30-х роках, коли фашистський уряд знаходилося в пошуку способу пов'язати між собою вокзал Терміні та новий район на півдні міста, де планувалося будівництво комплексу до всесвітньої виставки, яка повинна була пройти в місті в 1942, але не відбулася через вступу Італії в Другу світову війну. Роботи були перервані, але частина тунелів між станціями «Терміні» та «Піраміді» була закінчена та використовувалася в якості бомбосховищ.

Роботи поновилися у 1948, одночасно з перебудовою колишнього виставкового комплексу в комерційний квартал. Офіційне відкриття відбулося 9 лютого 1955, регулярний рух поїздів почалося наступного дня.

У 1990 лінія була продовжена від «Терміні» до станції «Ребіббіа» на сході міста і була повністю модернізована.

Лінія A[ред.ред. код]

Поїзд на станції Вітторіо Емануеле лінії А

Перетинає місто з північного заходу на південний схід і включає в себе 27 станцій. Кінцеві — «Баттістіні» та «Ананьїна». Лінія позначається помаранчевим кольором.

Проектування розпочато у 1959, лінія планувалася перпендикулярною до вже існуючої лінії Бі. Роботи над лінією продовжилися в 1964 в районі Тусколана, але слабка організація робіт викликала ряд затримок. Спочатку запропонований метод будівництва створив проблеми для руху наземного транспорту на південному сході міста. Робота відновилася знову через п'ять років вже з використанням тунелів, які дозволили вирішити транспортні проблеми, але викликали хвилю протестів, пов'язаних з коливаннями, викликаними роботою бурильних машин. Робота також часто переривалася в зв'язку з археологічними розкопками, особливо в районі Пьяцца делла Репуббліка.

У лад лінія вступила в лютому 1980. Наприкінці 90-х вона була розширена до станції «Баттістіні».

Лінія Рим — Лідо[ред.ред. код]

Спорудження лінії почалося після Першої світової війни і було завершено 1924. Функціонувати вона почала як парова залізниця, але вже через рік була електрифікована.

Останнім часом вона є частиною метрополітену, хоча і не пов'язана з двома основними лініями. Лінія починається біля станції «Піраміді» лінії Бі і тягнеться уздовж неї до станції «EUR Малья», після чого повертає на захід до Остії.

Лінія Чі[ред.ред. код]

Карта станцій Римського метрополітену після 2011

Перші 3 станції лінії С — Annibaliano, Libia, Conca d'Oro відкриті 2012. Але будівництво лінії триває. При реалізації проекту Лінія зв'яже «Гроттароссо» на півночі Ватикану Пантано. Внаслідок лінія першою вийде за межі міста. Перетин з лінією А буде на станції «Сан Джованні», а з лінією Бі на станції «Колізей». перетин із запланованою лінією Ді буде на станції «Пьяцца Венеція».

Перша частина лінії буде включати в себе 15 станцій від «Сенточелле» до «Пантано». Друга частина продовжить лінію до «Пьяцца Лоді» та включатиме в себе ще 6 станцій. Всього на лінії заплановано 30 станцій.

При цьому дати можуть бути скориговані. Рим — один з найстаріших міст світу і при будівництві регулярно виникають перешкоди, пов'язані з численними археологічними знахідками. Якщо прокладка тунелів можлива нижче рівня розташування більшості розкопок, то будівництво вентиляційних шахт і виходів зі станцій викликає чимало складнощів.

Розпочате наприкінці 2000-х років будівництво третьої лінії римського метро завдовжки 15 кілометрів, яка має розвантажити центр міста від наземного транспорту та пов'язати між собою головні пам'ятки столиці Італії, було фактично відразу ж призупинено: під час проведення попередніх екскаваторних робіт будівельники виявили археологічні об'єкти, що потенційно мають велику історичну і культурну цінність. Зокрема, віднайдено фрагменти стародавньої забудови. Викликані спеціально археологи продовжили розкопки і встановили, що йдеться про велику несподіванку — ще один римський амфітеатр, імовірно, збудований в часи правління імператора Адріана у ІІ столітті нашої ери. Відтак, роботи зі зведення 3-ї лінії метрополітену в Римі, відтерміновано принаймні на 2 роки[1].

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]