Ринкова економіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Прибуток як дохід ринкової економіки.

Ринкова економіка — економіка, заснована на принципах вільного підприємництва, договірних відносин між господарюючими суб'єктами:

  1. у будь-якій економіці присутнє різноманіття форм власності, як мінімум дві: державна і приватна;
  2. ринкове ціноутворення не припускає будь-яке втручання держави;
  3. будь-яке втручання держави в економіку є обмеженим.

Ринкова економіка — форма економічної організації, при якій координація дій здійснюється на основі взаємодії на ринках вільних приватних виробників і вільних індивідуальних споживачів. Фінансовий словник

Ринкова економіка — соціально — економічна система, що розвивається на основі приватної власності і товарно-грошових відносин. Ринкова економіка спирається на принципи свободи підприємництва і вибору. Сучасна енциклопедія

Ринкова економіка — економіка, організована на основі ринкової саморегуляції, при якій координація дій учасників здійснюється державою, а саме законодавчої та судової владою безпосередньо, а виконавчої тільки опосередковано, шляхом запровадження різних податків, зборів, пільг тощо. Це економіка, в якій тільки рішення самих покупців, постачальників товарів і послуг визначають структуру розподілу.

З позиції історії бізнесу ринкова економіка — економічна система, що спрямовується і регульована механізмом стихійних ринкових трансакцій в інституційному середовищі і пануванні відповідних інститутів.

Ринкова економіка — економіка, заснована, на принципах:

підприємництва; різноманіття форм власності на засоби виробництва; ринкове ціноутворення; договірних відносин між господарюючими суб'єктами (людьми, підприємствами і т. д.); обмеженого втручання держави в господарську діяльність. присвоєння додаткової вартості Ринкова економіка і рівність. Одним з досягнень ринкової економіки прийнято називати рівність, рівні можливості, хоча насправді можливості визначає соціальний стан.

На думку ряду економістів, «ринок», під чим прийнято розуміти засновану на свободу договору, ціноутворенні по закону попиту і пропозиції і зустрічному обороті грошової маси (тобто товарно-грошова ринкова система) являє собою не більш ніж одну з історично обумовлених і історично минущих форм товарообміну і товаророзподілу.


Поява теорії вільних ринків

В 1970-х роках економісти Чиказького університету, включаючи нобелівського лауреата М. Фрідмана, сформулювали тезу про те, що вільні ринки — найефективніший механізм розподілу ресурсів і ризиків. Більшість розвинених країн у 1970-1980-х роках лібералізував ринки, що призвело до їх вибухового зростання. Вважалося, що втручання держави в економіку повинне бути мінімальним.

Основні риси

конкуренція; різноманіття форм власності (приватної, колективної, державної, общинної); повна адміністративна незалежність і самостійність товаровиробника — товаровиробник повинен бути власником результатів своєї праці; вільний вибір постачальників сировини і покупців продукції; зосередження капіталу в руках буржуазії; нееквівалентна фізичному і розумовому праці система розподілу благ суспільства; орієнтований на покупця ринок.

Характерні риси[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.