Рис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Для посилання на рід Oryza див. рис (рід), для посилання на найбільш поширений вид рису, Oryza sativa, див. рис посівний.
Рис
Колосся довгого рису, США
Колосся довгого рису, США
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Триба: Рисові (Oryzeae)
Рід: Рис (Oryza)
Види/підвиди
Приблизний склад, парафілетична група:

Рис — культурна рослина або група культурних рослин, що зазвичай включає два види роду рис: Рис азіатський (Oryza sativa) і Рис африканський (Oryza glaberrima). Вирощується головним чином у тропіках і субтропіках, особливо Південної, Південно-східної та Східної Азії, де становить основний продукт харчування.

Кілька споріднених видів також вирощуються людиною і більше відомі під назвою «дикий рис», ці види включають деяких інших представників як роду Oryza[1][2], так і родів Zizania та Zizaniopsis[3].

Слово «рис» індо-іранського походження, споріднене словам пушту wriže і санскриту vrīhi («рис»). Пізніше слово потрапило до грецької мови як óryzon або óryza, потім до латинської як oryza, давньофранцузької ris[4], звідки слово потрапило до української мови ймовітно тільки в 19-му столітті через ланцюжок інших європейських мов.

Зміст

[ред.] Опис рослини

Молоді рослини рису

Хоча всі види рису культивуються протягом одного сезону, це багаторічні рослини, здатні жити кілька сезонів за допомогою свого кореневища, якщо не відбувається заморожування ґрунту.

При пророщуванні насіння центральне стебло вперше з'являється під водою або у вологому ґрунті. Протягом кількох днів після пророщування кореневища або бічні пагони відгалужуються від бруньок в піхвах листя біля рівня ґрунту. Число таких кореневищ змінюється залежно від шільності рослин та різноманітності рослини. Зазвичай з одного сім'я розвивається до 5 бічних пагонів, але у деяких сортів при низькій щільності насадження спостерігається до 50 кореневищ. Тільки бічні пагони від перших пророщених рослин здатні дати врожай.

Малюнок частин рослини рису

Висота стебла варіюється від 50 см до 1,8 м, іноді навіть більше, з довгими стрункими листками 50-100 см завдовжки і 2-2,5 см завширшки. Стебла порожнисті між вузлами. Найбільш високі сорти часто падають або згинаються, особливо при використанні добрив. Через це нижчі сорти більш поширені, бо використання добрив загалом дозволяє досягти значного збільшення урожайності. Недавнє виведення відносно низьких сортів із жорстким стеблом, пристосованих до тропіків, що дозволяють використання збільшених кількостей добрив, привело до значного збільшеного виробництва в країнах Південної Азії[5].

Колосок або метелка нагадує колосок вівса, але компактніший і прагне більше згинатися. Колосок зазвичай складає від 10 до 25 см завдовжки, з гілками, що ростуть окремо або в пучках. Кожна гілка містить кілька вторинних колосків — кожен з одною квіткою. колоски зазвичай містять від 75 до 150 вторинних колосків, але це число може бути більшим. Колосся спочатку розвивається в оболонці, яка розкривається приблизно від 75 до 80 днів після посіву в найраніших різноманітностях і від 125 до 130 днів в пізніх різноманітностях. Період від появи колоска до повного визрівання насіння складає близько 35 днів[5].

Зрілі колосся рису

Запилення рису найчастіше проходить в результаті самозапилення (особливо серед культурних різноманітностей), або, як і в інших тонконогових, за допомогою вітра. Квітка рису складається з двох невеликих нижніх квіткових лусок, які частково покривають насіння, що розвивається. Приквітки — нижні та верхні квіткові луски, в їх межах знаходяться тичинки і маточка — статеві органи квітки. Як і в більшості різноманітностей вівсу і ячменю, квіткові луски прикріплені до насіння, що розвивається, або ядра. Лема може бути остистою і безостою, але вона майже завжди безоста в культурних різноманітностях. Насіння — зерно (зернівка) 5-12 мм завдовжки і 2-3 мм завтовшки. Прикріплені до насіння квіткові луски складають лупшиння рису. Рис із лупшинням називається «грубим» або «бурим», в ньому лупшиння складає до 20 % ваги. Подальше очищення приводить до усунення лупшиння, генеративних клітин та невеликої частини ендосперма[5].

[ред.] Культивування

[ред.] Історія культивування

[ред.] Походження культурних видів

Історично були одомашнені два види рису, азіатський рис (O. sativa) і африканський рис (O. glaberrima). Більш поширений азіатський рис у свою чергу складається з двох підвидів або груп різновидностей: короткозеного японського рису (O. sativa subsp. japonica) та індійського рису (O. sativa subsp. indica, типовим прикладом є довгозерний рис «басматі»)[6]. Деякі автори також виділяли третій підвид, теплолюбивий яванський рис (javonica), але зараз він розглядається як теплолюбива підгрупа різновидностей японського рису[7][8].

Азіатськй рис (O sativa), ймовірно, був одомашнений з дикого азіатського рису (Oryza rufipogon) навколо передгірїв Гімалаїв у 7-8 тисячолітті до н.е[9]. За одними даними O. sativa subsp. indica на індійській стороні, а O. sativa subsp. japonica на китайській стороні[10], хоча за іншими даними обидва види були одомашнені на півдні території сучасного Китаю[11][12]. Розділення японського рису на помірні та теплолюбиві групи відбулося через 2-3 тисячоліття, найраніша знахідка «яванського» рису датована 5 тисячоліттям до н. е. і відноситься до культури Гемуду, на китайському узбережжі, і знайдена поруч із помірними різновидностями японського рису.

Африканський рис (O glaberrima), як вважається, був виведений з його дикого предка O. barthii народами, що жили в заплавах у вигині річки Нігер приблизно 2-3 тис. років тому[9][13].

[ред.] Південна Азія

Хоча відомо про проникнення рису до північної Індії уздовж долини Гангу ще в 6-му тисячолітті до н. е., перші відомості про його широке використання в сільському господарстві відносяться приблизно до 2500 року до н. е. У цей час рис вже активно культивувався в Кашмірі та на території Хараппанської культури (приблизно територія сучасного Пакистану)[14]. Змішане сільське господарство, що включало кілька інших культур крім рису, що висаджувалися на тих же самих полях, було основою економіки долини Інду[15]. Рис, разом з ячменем, м'ясом, молочною продукцією і рибою, також складав один з основних елементів дієти Дравидських народів[16].

Назви деяких страв з рису — «арупа», «пуро-дас» і «одана» зустрічаються в Ріґведі[17]. Саяна, коментатор Ріґведи 14-го століття посилається на слово tandula (RV 1.16.2.), як на рис[18], ріґведський термін dhana (dhanaa, dhanya) також означає рис[19]. Пізніші індійські автори Чарака і Сушрута згадують рис дуже детально[20], а в Артасастрі обговорюються аспекти культивування рису[21].

[ред.] Корейський п-ів та Японські о-ви

Рисове поле в провінції Хокі, малюнок Утаґава Хіросіґе.

За даними археологічних свідоцтв та палеоботанічних досліджень, суходільний рис проник на територію корейського півострова і Японських островів між 3500 і 1200 роками до н. е. Проте, культивування рису в Кореї і Японії протягом цього часу відбувалося на невеликому масштабі, поля давали непостійні врожаї, і за археологічними даними в деяких випадках культурні та дикі різновидності висаджувалися разом. Технологічний прогрес та соціальне значення рису непомітно протягом цього періоду.

Більш інтенсивні методи сільського господарства, перш за все заливні поля, проникли до Кореї на початку періоду Мумунської кераміки (близько 850—550 років до н. е.) і досягли Японії наприкінці періоду Дзьомон або на початку періоду Яйої приблизно в 300 році до н.е[22][23].

[ред.] Південно-східна Азія

[ред.] Африка

[ред.] Близький Схід і Європа

[ред.] Америка

[ред.] Австралія

[ред.] Методика вирощування

[ред.] Сорти

[ред.] Загрози

[ред.] Використання

[ред.] Обробка

Пілав

[ред.] Використання в їжу

[ред.] Побічні продукти

[ред.] Рис в культурі

[ред.] Галерея

[ред.] Посилання

  1. ↑ Jason P. Londo, Yu-Chung Chiang, Kuo-Hsiang Hung, Tzen-Yuh Chiang, and Barbara A. Schaal (2006). «Phylogeography of Asian wild rice, Oryza rufipogon, reveals multiple independent domestications of cultivated rice, Oryza sativa». PNAS 103 (25): 9578–9583.
  2. ↑ M. Shahid Masooda, Tomotaro Nishikawaa, Shu-ichi Fukuokaa, Peter K. Njengaa, Takahiko Tsudzukib and Koh-ichi Kadowaki (2004). «The complete nucleotide sequence of wild rice (Oryza nivara) chloroplast genome: first genome wide comparative sequence analysis of wild and cultivated rice». Gene 340 (1): 133-139.
  3. ↑ Robb Walsh (1998). «Wild and wilder - wild rice». Natural History.
  4. ↑ Rice. Merriam-Webster's Dictionary.
  5. ↑ а б в Magness, J.R., G.M. Markle (1971). Rice. Food and feed crops of the United States.
  6. ↑ Daniel Zohary and Maria Hopf. Domestication of plants in the Old World, вид. 3rd (2000), Oxford University Press.
  7. ↑ Glaszmann JC, Arraudeau M (1986). «Rice plant type variation: ‘Japonica-Javanica’ relationships.». Rice Genet Newsl 3: 41–43.
  8. ↑ Gurdev S. Kush (1997). «Origin, dispersal, cultivation and variation of rice». Plant Molecular Biology 35: 25–34.
  9. ↑ а б K. Kris Hirst. [Domestication of Rice Domestication of Rice]. About.com.
  10. ↑ J.P. Londo, Y. Chiang et al, «Phylogeography of Asian wild rice, Oryza rufipogon, reveals multiple independent domestications of cultivated rice, Oryza sativa», PNAS 103(25):9578-83, 2006 ([1])
  11. ↑ Crawford, G. W. & Chen, C. (1998). «The origins of rice agriculture: recent progress in East Asia». Antiquity 72: 858-866.
  12. ↑ (1998). «The Middle Yangtze region in China is one place where rice was domesticated: phytolith evidence from the Diaotonghuan Cave, Northern Jiangxiauthor=Zhijun, Z.». Antiquity 72: 885-897.
  13. ↑ Olga F. Linares (2002). «African rice (Oryza glaberrima): History and future potential» 99 (25): 16360-16365.
  14. ↑ Sorghum: Origin, History, Technology, and Production By C. Wayne Smith.Published 2000. John Wiley and Sons. ISBN 0-471-24237-3
  15. ↑ World History: Societies of the Past / Charles Kahn … [et Al.] By Charles Kahn.Published 2005. Portage & Main Press. ISBN 1-55379-045-6. pg 92
  16. ↑ Food Culture in India By Colleen Taylor. Sen. Published 2004. Greenwood Press. ISBN 0-313-32487-5
  17. ↑ Cf. Talageri (2000) Talageri, Shrikant: The Rigveda: A Historical Analysis, 2000. ISBN 81-7742-010-0
  18. ↑ Rice Research in South Asia through Ages by Y L Nene, Asian Agri-History Vol. 9, No. 2, 2005 (85-106). With reference to Sontakke and Kashikar, 1983
  19. ↑ Rice Research in South Asia through Ages by Y L Nene, Asian Agri-History Vol. 9, No. 2, 2005 (85-106).
  20. ↑ Rice Research in South Asia through Ages by Y L Nene, Asian Agri-History Vol. 9, No. 2, 2005 (85-106).
  21. ↑ Rice Research in South Asia through Ages by Y L Nene, Asian Agri-History Vol. 9, No. 2, 2005 (85-106).
  22. ↑ Crawford, G.W. and G.-A. Lee. 2003. Agricultural Origins in the Korean Peninsula. Antiquity 77(295):87-95.
  23. ↑ Crawford and Shen 1998, Sum 41 is a band in Ajax, Ontario

[ред.] Зовнішні посилання

[ред.] Старий матеріал

[ред.] Культивація

Кутьтивація рису — досить трудомісткий процес

Культивація рису вимагає багато тепла і вологости; веґетаційний період скороспілих сортів 85 — 110 днів. Здебільш рис вирощують при постійному суцільному затопленні поля впродовж усього вегетаційного періоду. Овітове виробництво рисового зерна в 1968 році становило 280,5 млн т. (для порівняння: пшениці — 337,0 млн т).

В Україні й на Кубані сіяти рис почали у 1930-х роках, посівна площа рису в Україні на 1971 рік становила 32 тис. га (1940 — 2 тис., 1965 — 12 тис.) або 2,0 % площі всіх зернових, середня урожайність за 1966 — 70-ті роки — 5 т з 1 га, середній загальний збір — 160 тис. т. Досіви рису зосереджені головним чином на малопродуктивних, штучно зрошуваних солонцевих ґрунтах Північного Причорномор'я та на території Присівашшя й засолених заплавних землях долин Дунаю і Буга. На Кубані посівна площа рису складає приблизно 140 тис. га (заг. збір 470 тис. т), головним чином в дельті ріки Кубані і на північ від неї. Посівна площа рису у всьому СРСР — 0,3 млн га, заг. збір — 1,1 млн т. На Україні відомі на 1971 сорти: Дубовський 129, Донський 63, Краснодарський 424, Кубань 3.

Зерна рису
Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:


Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити.
Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!.

Це повідомлення варто замінити точнішим.


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81
Особисті інструменти