Ритурнель

Ритурне́ль (фр. ritournelle, від італ. ritorno — повернення) — строфа провансальської, італійської та французької поезії; вірш на три або чотири строфи.
Кожна строфа складається з короткого (часто з одного слова) рядка, котрий римується із третім довгим, витворюючи своєрідне кільце, другий — лишається неримованим холостим. У сучасній поезії вживається рідко, хоча трапляються поодинокі випадки, як-от вірш В. Брюсова «Три символи», відомий у перекладі Б. Мельничука українською мовою, цикл І. Калинця «Тріолети і ритурнелі». В українській ліриці така строфічна форма, очевидно, набуває приблизних ознак, де перший рядок римується з третім асонансовим суголоссям:

Кругле озеро,

кругле «о —» луни…

Знов я тут — замкнулося коло… (В. Коломієць).

Джерела

• Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 597—598

Посилання

• Ритурнель, або Риторнель // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 330.
• Ритурнель // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 480. — 634 с.