Рифтова долина
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рифтова долина (рос. рифтовая долина, англ. rift valley; нім. Rifttal n) – депресія, яка виникла при рифтогенезі в результаті опускання лінійно витягнутої і обмеженої паралельними зонами рифтів або розломів ділянки земної кори. Приклад – долина р. Рейн.
Найбільші рифтові долини розташовані вздовж пасма Океанічних хребтів і виникли в результаті спредингу. Прикладами такого роду рифту є Серединно-Атлантичний хребет і Східнотихоокеанська височина.
Велика частина з континентальних рифтових долин є авлакогеном, прямуючим від трійника, хоча є й активні рифти це: Східно-Африканський рифт, Байкальська система рифтів, Західно-Антарктичний рифт. У цих випадках, а не тільки кора, але й тектонічна плита зазнає розлом утворюючи нові плити. Якщо й подалі відбуватиметься рифтогенез, континентальні рифти врешті-решт перетворяться у океанічні рифти.
Інший спосіб утворення рифтової долини є горизонтальний рух розломів, при цьому відносний рух плит є переважно горизонтальним в однаковому або протилежному напрямах (так званий трансформаційний розлом). Прикладами є Рифт Мертвого моря, Північно-Анатолійський розлом тощо.
Найбільші прісноводні озера у світі розташовані в рифтових долинах[1]. Озеро Байкал в Сибіру, знаходиться в активній рифтовій долини. Байкал є найглибшим озером в світі, і має 20% усієї прісної рідкої води на Землі, має найбільший обсяг серед озер[2]. Танганьїка, друге озеро за обсягом води, знаходиться в Рифті Альберта, найзахідніший рукав активної Великої Рифтової долини. Озеро Верхнє в Північній Америці, найбільше прісноводне озеро за площею, знаходиться в найдавнішому і нефункціонірующіх Американській Середньоконтинентальній рифтовій системі. Найбільше підльодовикове озеро, Озеро Восток, можливо, також лежить у давній рифтовій долині[3]. Озера Ніпіссинг та Тіміскамінг в Канаді лежать в рифтовій долині — Грабен Оттава-Боннешере[4].
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
[ред.] Примітки
- ↑ The World's Greatest Lakes. Процитовано 2007-01-07.
- ↑ The Oddities of Lake Baikal. Alaska Science Forum. Процитовано 2007-01-07.
- ↑ Siegert Martin J. (1999). «Antarctica's Lake Vostok». American Scientist 87 (6): 510. DOI:10.1511/1999.6.510. Отриманий 2007-12-12.
- ↑ John Grotzinger ..... Understanding Earth. (2006), W. H. Freeman. ISBN 0716776960.
