Ришат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Супутниковий знімок структури Ришат інфрачервоним радіометром ASTER.
Топографічне моделювання структури Ришат (відношення вертикального мірила до горизонтального 6:1) на основі супутникових знімків. Штучне забарвлення: скельні породи = коричневий, пісок = жовтий/білий, рослинність = зелений, осадові солоні відкладення = блакитний.
«Око Сахари».

Структура Ришат (Гельб-ер-Ришат; англ. Richat Structure) — геологічна структура з концентричних кіл в мавританській частині (регіон Адрар) пустелі Сахара, поблизу Уадана (фр. Ouadane).[1] Структура має діаметр близько 38 км і знаходиться на висоті 400–460 м над рівнем моря. Використовується для орієнтації на поверхні пустелі з часів перших космічних польотів, оскільки вона утворює помітні концентричні кола у депресії Таудені, що нагадують око або мушлю величезного амоніта серед оточуючих одноманітних піщаних просторів. Спостерігалась, зокрема, космонавтом Валентином Лебедєвим на борту космічної станції Салют-7 24 жовтня 1982 року, який порівняв її з дитячою пірамідкою з різнокольорових кілець.[2]

Геологія[ред.ред. код]

Структура Ришат утворилась 500–600 млн років тому (вік гірських порід найстарішого кільця). Складається з палеозойських кварцитів. Знайдена інтрузія діабазу.[1][3]

Спочатку структуру інтерпретували як астроблему, залишену метеоритом. На спростування цієї гіпотези свідчить відсутність ударного метаморфізму гірських порід у центрі структури, що притаманний метеоритним кратерам.[4][5] Утворення структури в результаті вулканічного виверження також малоймовірне через відсутність куполу з вивержених чи вулканічних порід. У наш час[Коли?] вона вважається підняттям кругової антикліналі або купола, осадові породи який було оголено ерозією.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. а б (рос.) Кац Я. Г., Полетаев А. И., Сулиди-Кондратьев Е. Д. Кольцевые структуры лика планеты. — М.: Знание, 1989.
  2. (рос.) В. Лебедев Дневник космонавта // Наука и жизнь. — М.: Правда, 1988. — № 5. — ISSN 0028-1263.
  3. (англ.) Alan Robert Woolley Alkaline Rocks and Carbonatites of the World. Part 3: Africa. — London: The Geological Society, 2001. — ISBN 1-86239-083-5
  4. (англ.) S. Master and J. Karfunkel An alternative origin for coesite from the Richat structure, Mauritania Impact Cratering Research Group, Dept. Geology, Univ. Witwatersrand, Wits 2050, Johannesburg, South Africa. Universidade Federale de Minas Gerais, Belo Horizonte, Minas Gerais, Brazil.
  5. (англ.) Dave Schumaker Richat Structure in Mauritania. The Geology News Blog
  1. (англ.) Guillaume Matton, Michel Jébrak and James K. W. Lee Resolving the Richat enigma: Doming and hydrothermal karstification above an alkaline complex // Geology, 33 (серпень 2005) (8) С. 665–668. — DOI:10.1130/G21542.1.

Посилання[ред.ред. код]


Координати: 21°07′29″ пн. ш. 11°24′12″ зх. д. / 21.1249083° пн. ш. 11.4036000° зх. д. / 21.1249083; -11.4036000