Роальд Дал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роальд Дал
Roald Dahl
Dahlneal.jpg
Роальд Дал із дружиною Патрисією Ніл
Дата народження: 13 вересня 1916(1916-09-13)
Місце народження: Лландафф, Уельс
Дата смерті: 23 листопада 1990(1990-11-23) (74 роки)
Місце смерті: Бакінгемшир, Англія
Громадянство: Велика Британія Велика Британія
Мова творів: англійська
Рід діяльності: прозаїк
Офіційний сайт Роальда Дала

Роальд Дал (англ. Roald Dahl, *13 вересня 1916 — †23 листопада 1990) — валійський письменник, автор романів, казок і новел, написаних як для дорослих, так і для дітей. Лауреат чисельних премій, військовий герой. Його найвідомішими творами є: «Чарлі і шоколадна фабрика», «Джеймс і гігантський персик», «Матильда», «Відьми», «Докори» та «ВДВ(Великий Дружній Велетень)». За сюжетами його книжок знято культові кінофільми Willy Wonka & the Chocolate Factory у 1971 (рімейк «Чарлі і шоколадна фабрика» у 2005), та анімаційний Незрівнянний містер Фокс, «Ґремліни», та ще декілька.

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство і юність[ред.ред. код]

Роальд Дал народився у Лландаффі, Кардіфф, (Уельс) 13 вересня 1916 року в сім'ї норвежців Гаральда Дала та Софії Магдалини Дал (дівоче прізвище Гесселберґ). Сім'я Далів переїхала з Норвегії у 1880 році, після чого оселилася у Кардіффі.

Роальда назвали на честь Роальда Амундсена, дослідника Північного Полюса. Національного героя Норвегії. Норвезькою Роальд Дал спілкувався вдома, зі своїми батьками та сестрами. Роальда охрестили у Норвезькій Церкві міста Кардіфф, яку відвідували його батьки.

У 1920 році, коли Роальду було 4, від апендициту померла його семилітня сестра Астрі. Через місяць, у віці 57 років, помер його його батько від пневмонії. Матір Роальда вирішила не повертатися у Норвегію до родичів, а переїхати в Англію. Цим вона виконала волю покійного чоловіка, який хотів, щоб діти навчалися в Англії.

Роальд навчався у декількох школах, а також у пансіоні для хлопчиків Святого Петра. Однак там йому не подобалося. Він не бачився з ріднею, тому писав додому щодня. Згодом Роальд навчається у Школі Рептон у містечку Дербішир. Згодом він напише новелу «Хлопець», де прототипом до вигаданого персонажу Джефрі Фішера був його друг із цієї школи на ім'я Майкл. Він згодом стає Архієпископом Кентерберійським. Через цю посаду друга Роальд згодом скаже: «Ось чому я маю такі сумніви на рахунок релігії і Бога взагалі».

Дал був дуже високим(його зріст був 1.98 м). Також він був чудовим спортсменом, навіть був капітаном шкільної команди. Грав у футбольній команді. Згодом він захопився фотографією. Через деякий час він почав працювати на шоколадній фабриці, що і послужило йому прототипом у написанні повісті «Чарлі і шоколадна фабрика» Закінчивши навчання у школі, Роальд вирішив не вступати в університет. Натомість, у 1934 році він пішов працювати в компанію «Шелл» (Shell- мушля). В 20 років він поїхав у Танзанію.

Друга Світова Війна[ред.ред. код]

Під час Другої Світової Війни Роальд став льотчиком — винищувачем у Найробі (Кенія). Далу дуже подобалося його вільне життя в Кенії, особливо польоти. Він продовжував навчання техніки польотів у Іраку, за 50 миль від Багдаду. Після 6-ти місяців тренувань Дал дістав чин Пілота-офіцера.

Згодом Дал був направлений у Єгипет. Під час одного з польотів над пустелею він мало не загинув, дивом врятувавшись. Згодом він напише повість про це, де розповість історію реальної катастрофи. Дал був врятований; його відвезли у лікарню в Александрії. Лікар сказав, що Роальд вже ніколи не зможе літати. Однак вже через 5 місяців, у лютому 1941 року, Дал продовжив польоти на фронті.

Дал почав писати у 1942 році. Його першим твором, опублікованим у «Вечірній суботній газеті» була робота «Шматок торта», що розповідала про аварію в Єгипті. Згодом назву змінили на «Падіння у Лівії» (видавець вважав таку назву набагато драматичнішою, хоча насправді Роальд не падав). У 1943 році Дал публікує повість «Ґремліни», за сюжетом якої було поставлено відомий однойменний фільм(1984)

Життя після війни[ред.ред. код]

Після війни Роальд Дал повністю присвячує себе творчості. Він пише розповіді, повісті, п'єси — як для дорослих, так і для дітей. Його твори здобувають світову славу, про нього пишуть у найвідоміших виданнях того часу.

Роальд одружився з американською акторкою (яка згодом отримала «Оскар») Патрисією Ніл 2 липня 1953 року у Нью- Йорку. Їхній шлюб тривав 30 років, у сім'ї народилося 5 дітей: Олівія (померла у семирічному віці; через ускладнення, що дав кір), Тесса, Тео, Офелія та Люсі.

Смерть і вшанування[ред.ред. код]

Роальд Дал помер 23 листопада 1990 року, у віці 74 років вдома, у Букінґамширі від пре- лейкемії. На його честь у Букінґамширському Музеї відкрито Дитячу Галерею Роальда Дала На честь річниці від його дня народження 13 вересня офіційно визнано Днем Роальда Дала

Творчий доробок[ред.ред. код]

Найпершим твором Дала було « Падіння над Лівією», яке тепер видається за оригінальною назвою(«Шматок торта») . Ця історія, за яку " Вечірня суботня газета " заплатила йому 900 доларів, і стала поштовхом у його кар'єрі.

Його першою дитяча книга носила назву «Ґремліни»(1943)- про маленьких створінь, запозичених із фольклору. Згодом Дал написав повісті"Чарлі і шоколадна фабрика", «Джеймс і гігантський персик», «Матильда». Вони вважаються одними з найулюбленіших дитячих творів XX-ого століття.

У своїх творах для дітей письменник засуджує поганих батьків, які не піклуються за дітьми, або навпаки, дозволяють їм занадто багато. Роальд Дал показує, що хорошим дітям ніколи не буде самотньо, адже для них завжди знайдеться друг і порадник. Водночас, письменник не ідеалізує своїх персонажів, а зображує їх такими, якими вони є.

Також Дал писав новели для дорослих у жанрі нуар(або жахів). Багато з них були написані спеціально для американських журналів, як-от « Дамський домашній журнал» чи «Нью- Йорець». Деякі з новел(а всього Дал написав 60) були опубліковані аж після смерті письменника. Його новели принесли йому 3 нагороди (Edgar Awards) : у 1954 році, за збірку «Хтось, як ти»; у 1959 році за новелу «Хазяйка»; у 1980 році за уривок з « Оповідань несподіваного» (під назвою «Шкіра».

Одна з його найвідоміших новел, «Курець»(також відома як «Людина з півдня»), була екранізована двічі- у 1960 та 1985. У 1995 році остання стрічка була адаптована Квентіном Тарантіно під назвою «Чотири кімнати».

Цитати[ред.ред. код]

Я пишу тільки про те, що захоплює дух або смішить. Діти знають, що я на їхній стороні.

Екранізація творів[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]