Роббі Фаулер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Роббі Фаулер
Fowler, Robbie.jpg
Особові дані
Повне ім'я Роберт Бернард Фаулер
Дата народження 9 квітня 1975(1975-04-09) (39 років)
Місце народження Ліверпуль, Англія Англія
Зріст 176 см
Вага 73 кг
Прізвисько Бог
Позиція Нападник
Юнацькі клуби
1984—1993 «Ліверпуль»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1993—2001
2001—2003
2003—2006
2006—2007
2007—2008
2008
2009—2010
2010—2011
2011—2012
Англія «Ліверпуль»
Англія «Лідс Юнайтед»
Англія «Манчестер Сіті»
Англія «Ліверпуль»
Уельс «Кардіфф Сіті»
Англія «Блекберн Роверз»
Австралія «Норт Квінсленд Фурі»
Австралія «Перт Глорі»
Таїланд «Муангтонг Юнайтед»
236 (120)
30 (14)
80 (20)
30 (8)
13 (4)
3 (0)
26 (9)
28 (9)
13 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1993—1995
1994
1996—2002
Англія Англія U21
Англія Англія B
Англія Англія
8 (3)
1 (1)
26 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 15 грудня 2011.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 2002.

Ро́берт (Ро́ббі) Берна́рд Фа́улер (англ. Robert Bernard Fowler; * 9 квітня 1975 року, Токстет, Ліверпуль, Англія) — англійський футболіст і тренер, нападник. Найбільше запам'ятався грою за «Ліверпуль». Є четвертим бомбардиром англійської Прем'єр-ліги за кількістю забитих голів. За «Ліверпуль» Фаулер забив загалом 183 голи, 128 з яких у Прем'єр-лізі (у АПЛ всього — 162). За збірну Англії зіграв 26 матчів, забивши в них 7 голів.

Дитинство[ред.ред. код]

Фаулер народився у Токстеті, внутрішній частині Ліверпуля. Спочатку носив прізвище матері — Райдер [1]. У дитинстві вболівав за «Евертон», регулярно відвідував Гудісон Парк. У школі грав за команду «Торвальд». В одному матчі Роберт забив 16 голів, а сама гра завершилась з рахунком 26-0 [2].

У 1985 році 10-річний Фаулер був обраний до шкільної команди «Ліверпуль Скулбойз» (англ. Liverpool Schoolboys) і був помічений скаутом «Ліверпуля» Джимом Еспінолом. Роберт почав тренуватися з командою раз на тиждень. Після закінчення школи у 1991 році підписав контракт з молодіжним складом «Ліверпуля» [3].

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

«Ліверпуль»[ред.ред. код]

Кар'єра Фаулера почалася в «Ліверпулі». Він підписав контракт з молодіжним складом команди 9 квітня 1992 року, на своє сімнадцятиріччя.

Перший раз Фаулер потрапив до складу команди 13 січня 1993 року, коли він був запасним у матчі третього раунду Кубка Англії проти «Болтона». У наступному сезоні Роббі у складі молодіжної збірної Англії виграв Чемпіонат Європи[4], перед цим, 22 вересня 1993 року, дебютувавши в дорослій команді у матчі Кубка футбольної ліги проти «Фулхема», в якому «червоні» перемогли з рахунком 3-1 [5]. Через два тижні в матчі-відповіді Фаулер забив 5 голів лондонцям, ставши четвертим гравцем в історії клубу, які забивали таку кількість голів [3]. Свій перший гол за «червоних» Фаулер забив 16 жовтня 1993 року у матчі проти «Олдхем Атлетік» на 87-й хвилині [6]. Він забив свій перший хет-трик у лізі у ворота «Саутгемптона» у своїй всього п'ятій грі в найвищому дивізіоні Англії.

У перших 13-ти матчах Роббі забив 12 м'ячів, у результаті чого він був запрошений до молодіжної збірної Англії на матч проти Сан-Марино в листопаді 1993 року, в якому він вже на третій хвилині відкрив рахунок. Фаулер став найкращим бомбардиром команди сезону, забивши 18 голів у всіх турнірах. Цей сезон «червоні» закінчили на восьмій сходинці, що було розчаруванням для такого амбітного клубу.

Успіх і слава[ред.ред. код]

У сезоні 1994-95 Фаулер зіграв у всіх 57 матчах команди, включаючи переможний фінал Кубка ліги та матч з «Арсеналом», у якому він забив найшвидший в історії хет-трик за 4 хвилини та 33 секунди[7], який досі залишається рекордом.

Фаулер був обраний молодим гравцем року за версією ПФА два року поспіль: у 1995 і 1996 [8]. До цього такого досягав тільки Раян Ґіґґз, після — Вейн Руні [9].

До 1997 року Фаулер у кожному сезоні забивав більше тридцяти м'ячів. В сумі за три роки він забив 98 голів, за три з половиною — 116. Це залишлось рекордом у Європі, у Ла Лізі, Серії А та Бундеслізі таких результатів також ніхто ще не досягав аж до того моменту, поки Ліонель Мессі у сезонах 2010-11, 2011-12 та 2012-13 у сумі не забив 127 м'ячів.

Стен Коллімор, партнер Роббі з 1995 по 1997 року, у своїй автобіографії розповів, що Фаулер найкращий гравець, з яким йому коли-небудь доводилось грати. Фаулер і Коллімор були одними з найплідніших партнерів в Англії в сезоні 1996-97.

У 1996 році Фаулер отримав виклик до національної збірної, у якій дебютував 27 березня в товариському матчі проти Болгарії [8]. Його перша гра на міжнародному рівні була проти збірної Хорватії. Фаулер виступав за збірну на Євро-1996, де зіграв два матчі [10]. 14 грудня 1996 року в матчі проти Міддлсбро він забив чотири мячі, один з яких став для нього сотим за «Ліверпуль». Це означало, що він забив сто голів на один матч швидше, ніж його перший партнер по нападу Іан Раш, всього за 165 ігор.

У тому ж році Фаулер очолив рейтинг Fair Play УЄФА, завдяки тому, що він визнав, що голкіпер «Арсеналу» Девід Сімен не сфолив на ньому, за що було назначено пенальті [11]. Після невдалої спроби переконати суддю відмінити пенальті, Фаулер невдало його пробив, але воротар м'яч не втримав і Джейсон Макатір забив з добивання [12]. Хоча багато людей вважає, що Роббі свідомо погано пробив з причини чесної гри[13], сам Фаулер після матчу сказав: «Це моя робота як бомбардира і я хотів забити цей гол. Я намагався забити. Так трапилось, що це був невдалий пенальті» [14].

«Spice Boys»[ред.ред. код]

Фаулер був одним з гравців, яких у пресі прозвали «The Spice Boys». Назва був придуманий газетою Daily Mail з причини чуток, за якими Фаулер начебто зустрічається з учасницею гурту «Spice Girls» Еммою Бантон. Термін стали застосовувати до молодих партнерів Фаулера Джеймі Реднапп, Стен Коллімор, Девід Джеймс і Макманаман, які часто з'являлись в центрі уваги преси, бо проводили свій час витрачаючи гроші, гуляючи постійно в клубах. Футболістів назвали «The Spice Boys», спотворюючи назву жіночого гурту «Spice Girls», який перебував у ті часи на піку слави.

У сезоні 1997-98 Фаулер отримав травму, через яку не поїхав на Чемпіонат світу 1998 [15]. За його відсутності у складі «червоних» дебютував Майкл Оуен.

У 1999 році Фаулера було оштрафовано клубом на суму 60 тисяч фунтів стерлінгів за те, що після святкування голу у ворота «Евертона», він підбіг до лінії штрафного майданчику і зімітував нюхання кокаїну [8][16] [17]. Пізніше футболіст заявив, що це була відповідь фанатам «ірисок», які звинувачували його у вживанні наркотиків. Фаулер отримав за це чотири матчі дискваліфікації. У тому ж слуханні його відсторонили додатково ще на два матчі за насміхання над захисником «Челсі» Гремом Ле Со. Фаулер підбіг до нього ззаду і почав непристойно рухати тазом [17]. Комітет у підсумку дисквалікував футболіста на шість матчів та на 32 тисячі фунтів стерлінгів за два інциденти [18].

Сезон 2000-01[ред.ред. код]

Сезон 2000-01 був для Фаулера найуспішнішим. Він з'явився у трьох фіналах, забивши 17 м'ячів, завоювавши всі три трофеї [19]. За відсутності травмованого Джеймі Реднаппа Фаулер отримав капітанську пов'язку [3]. Однак Фаулер став третім нападником, бо тодішній наставник Жерар Ульє виставив Майкла Оуена та Еміля Хескі на позиції бомбардирів.

Він взяв участь у четвертому раунді Кубка Ліги у матчі проти «Сток Сіті», зробивши хет-трик, гра ж закінчилася перемогою «Ліверпуля» 8-0. Це була друга найбільша перемога після завданої поразки «Фулхему» в 1986 році з рахунком 10-0 [20]. Забив Роббі і у фіналі проти «Бірмінгем Сіті».

У фіналі Кубка Англії Фаулер вийшов на заміну 77-й хвилині. На той момент «червоні» програвали 1-0, але згодом Майкл Оуен відзначився дублем. Фаулер підняв трофей разом з Самі Хююяпяя та Джеймі Реднаппом.

Чотири дні по тому Фаулер також вийшов на заміну у фіналі Кубка УЄФА проти «Депортіво Алавес». Він вийшов на 64-й хвилині, замінивши Еміля Хескі. Через сім хвилин Фаулер забив м'яч, але супернику вдалося перевести гру в додатковий час. «Ліверпуль» забив на 116-й хвилині, перемігши матч. Це був третій трофей для Фаулера в цьому сезоні.

Перехід з «Ліверпуля»[ред.ред. код]

У сезоні 2001-02 Фаулер з'явився у матчі за Суперкубок УЄФА проти мюнхенської «Баварії», який «мерсісайдці» виграли з рахунком 3-2 [21]. Після цього він перестає постійно потрапляти до основного складу. У жовтні 2001 року він забив перший за останні три роки хет-трик. Через нечасту появу у стартовому складі вболівальники почали говорити про конфлікт Ульє та Фаулера, а від того з'явились чутки про перехід футболіста до «Лаціо», «Арсенала» або «Лідс Юнайтед» [22]. Його останній матч був проти «Сандерленда», у якому він був замінений у перерві [23] [24].

«Лідс Юнайтед»[ред.ред. код]

Незважаючи на свою популярність серед уболівальників «Ліверпуля», які назвали Фаулера «Богом»[25], Майкл Оуен і Еміль Хескі стали партнерами по нападу, витіснивши Роббі. У результаті футболіст перейшов до «Лідс Юнайтед» за 12 мільйонів фунтів стерлінгів [26], наприкінці звинувативши Ульє у його тиску на газету Liverpool Echo, щоб більше тиснути на Фаулера.

Дебютував Фаулер за свою нову команду через місяць на полі «Фулхема»[27], на тому ж стадіоні, де він дебютував за «Ліверпуль» вісім років назад. У частині сезону Фаулер забив 12 голів, допомагаючи «Лідсу» у кваліфікації Кубка УЄФА. Фаулера було включено до складу збірної Англії на ЧС-2002, але там він вийшов лише один раз на заміну у переможному матчі проти Данії.

Перед початком сезону 2002-03 Фаулера почала турбувати колишня травма стегна, яку він лікував до грудня [26]. Після цього, у другій частині сезону, Роббі забив 15 м'ячів у 31 матчі. Команда завершила сезон на 15-му місці, у результаті чого продовжила розвиватися фінансова криза, через яку в першій частині сезоні було продано декілька гравців.

«Манчестер Сіті»[ред.ред. код]

У сезоні 2002-03 Фаулер перейшов до «Манчестер Сіті». Спочатку він відмовлявся від трансферу, у результаті чого почалась суперечка між тренером «Манчестер Сіті» Кевіном Кіганом та головою Девідом Бернштайном. Бернштайн покинув клуб[28], а Фаулер нарешті підписав контракт з клубом 16 січня за три мільйони фунтів стерлінгів, а інші три залежно від його виступу [8]. За нову команду Фаулер дебютував 1 лютого 2003 року проти «Вест Бромвіч Альбіон» [29]. До кінця сезону Фаулер всього двічі відзначився у воротах суперника.

Фаулер продовжував боротися зі своїми проблемами зі здоров'ям, зігравши лише дев'ять повних матчів у сезоні 2003-04. У матчі проти «Ліверпуля» Фаулер відзначився забитим м'ячем; гра закінчилася нічиєю 2-2. До «Манчестер Сіті» з «Реал Мадриду» перейшов давній друг та партнер по нападу Стів Макманаман. Але дует не зміг відновити свою колишню форму з часів перебування у складі «червоних», у результаті чого отримав багато критики в свою адресу [30]. Того ж року Фаулера звинуватили у секс-скандалі, покритому газетою «News of the World» [31].

Не зважаючи на спад, Фаулер у другій частині сезону 2004-05 забив свій 150-й м'яч у Прем'єр-лізі у ворота «Норвіч Сіті» 28 лютого 2005 року. У матчі проти «Мідлсбро» Роббі не забив пенальті на 90-й хвилині, що завадило «Манчестер Сіті» виступити в Кубку УЄФА наступного сезону [32]. Попри це, Фаулер став найкращим бомбардиром команди, і увійшов до трійки призерів номінації Player of the Year за версією вболівальників [33]. Пізніше він назва це «одним з найбільших досягнень у свої кар'єрі» [34].

На початку сезону 2005-06 Фаулер отримав травму, вийшовши всього двічі на заміну за чотири місяці. У першому ж матчі після травми у Кубку Англії проти «Сканторп Юнайтед» 7 січня 2006 року Роббі зробив хет-трик [35]. На наступному тижні Фаулер забив третій м'яч у ворота «Манчестер Юнайтед». Незважаючи на все, Фаулер лише одного разу з'явився на полі перед тим як перейти до «Ліверпуля» на правах вільного агента [36].

Повернення до «Ліверпуля»[ред.ред. код]

Фаулер у «Ліверпулі»

27 січня 2006 року на правах вільного агента Фаулер повернувся з «Манчестер Сіті» до «Ліверпуля», підписавши контракт до кінця сезону. Уболівальники «Ліверпуля» тепло прийняли Фаулера, згадуючи його у натовпі після переможного фіналу Кубка УЄФА 2005 року в Стамбулі. У матчі проти «Бірмінгем Сіті» вони вивісили баннер з написом «Бог — номер одинадцять, ласкаво просимо назад до раю» (англ. 'God – number eleven, welcome back to heaven'). «Бог» — прізвисько, яке дали йому фанати, коли Роббі починав кар'єру в «Ліверпулі».

Після повернення Фаулер забив три м'ячі з офсайду, перш ніж забив перший гол 15 березня 2006 року в домашньому матчі проти «Фулхема», якому він забив свій перший гол за «червоних» 13 років тому.

Наступним голом за «Ліверпуль» у ворота «Вест Бромвіч Альбіон» Фаулер обігнав Кенні Далгліша у списку найкращих бомбардирів клубу. До 16 квітня Фаулер забив 5 мячів, але фізична форма Роббі все ще під сумнівом. Вже в травні Фаулеру запропонували новий річний контракт.

У своєму останньому сезоні в «Ліверпулі» Фаулер рідко з'являвся. Усі свої три голи на початку сезону Фаулер забив у ворота «Шеффілд Юнайтед». 25 жовтня 2006 року Фаулера було назначено капітаном команди, вперше після його повернення.

5 грудня Фаулер забив два голи в Лізі чемпіонів у ворота «Галатасарая», що не допомогло команді, яка програла з рахунком 3-2 [37] [38].

1 травня 2007 року у півфіналі Ліги чемпіонів Фаулер не забив м'яч у ворота «Челсі» після пасу Дірка Кьойта. У серії післяматчевих пенальті «Ліверпуль» переміг [39].

13 травня у матчі проти «Чарльтон Атлетик» Фаулер востаннє вийшов з капітанською пов'язкою «Ліверпуля». Після матчу вболівальники скандували його ім'я, дякуючи йому за роки, проведені з командою. 1 липня Фаулер став вільним агентом. За два терміни гри в «Ліверпулі» Роббі забив 183 м'ячі в 369 матчах [5].

«Кардіфф Сіті»[ред.ред. код]

21 липня Фаулер підписав дворічний контракт з «Кардіфф Сіті» [40]. 28 серпня Фаулер дебютував в новій команді в Кубку ліги [41]. 22 вересня Фаулер забив перші два м'ячі у ворота «Престо Норд-Енд» [42]. У наступному матчі Фаулер також відзначився двічі у воротах «Вест Бромвіч Альбіон», «Кардіфф Сіті» переміг 4-2 [43]. У наступному раунді колишній клуб Фаулера «Ліверпуль» переграв «Кардіфф Сіті» 2-1 за сумою двох матчів [44].

У листопаді Фаулер поїхав у Франкфурт-на-Майні до спеціаліста по спортивним травмам, лікаря Ганса-Вільгельма Мюллера-Вольфарта [45]. Лікування стегна, що давно турбує Роббі проходить місяць і являє собою 28 ін'єкцій у стегно. 15 грудня Фаулер вийшов на заміну в матчі проти «Брістоль Сіті» [46].

17 січня було оголошено, що Фаулер скоріше за все пропустить залишок сезону 2007-08 через травму, після оперування якої з'ясувалось, що вона складніша, ніж думали до цього. Для лікування хірурги були змушені виконати декілька мікропереломів [47]. Фаулер спробував повернутися у кінці сезону, щоб зіграти в фіналі Кубка Англії проти «Портсмута» і був включений на заявку до матчу [48]. Але врешті-решт у матчі не зіграв, який «Кардіфф Сіті» програв [49].

«Блекберн Роверз»[ред.ред. код]

Після довгих перипетій Фаулер підписав пробний контракт з «Блекберн Роверз» на три місяці [50] [51]. Дебют за нову команду відбувся 24 вересня у матчі Кубка ліги проти «Евертона» [52].

Його трирічний контракт з «Роверз» закінчився 12 грудня [53]. Не отримавши нових пропозицій від клубу[54], Фаулер почав вести переговори з австралійським клубом «Норт Квінсленд Фурі» [55].

«Норт Квінсленд Фурі»[ред.ред. код]

Фаулер у складі «Норт Квінсленд Фурі»

4 лютого 2009 року Фаулер підписав контракт з «Норт Квінсленд Фурі», переїхавши до Австралії разом з сім'єю [56].

За новий клуб Фаулер дебютував у липні 2009 року в програному матчі проти «Вулвергемптон Вондерерз» [57]. На сезон 2009-10 Фаулера назначено капітаном команди. Перший гол Роббі забив у ворота «Сіднея» з пенальті 8 серпня.

23 січня 2010 року Фаулер відмовився грати проти «Брісбен Роар» після того, як він зіткнувся з лавкою запасних [58]. 15 червня Фаулер підтвердив, що він подав позов до суду через закінчення контракту з клубом. Він судився з клубом та Футбольною федерацією Австралії, яка взяла на себе управління клубом [59].

«Перт Глорі»[ред.ред. код]

27 квітня 2010 року Фаулер вирішив підписати контракт з «Перт Глорі»[60] [61], відмовившись від клубів Близького Сходу та австралійського «Сіднею» У середині червня Роббі приєднався до команди. 29 серпня Фаулер забив свій перший гол за «Перт» у ворота «Мельбурн Харт». Через матч Фаулер забив хет-трик у ворота «Мельбурн Вікторі».

«Муангтонг Юнайтед»[ред.ред. код]

7 липня 2011 року Фаулер підписав контракт з тайським клубом «Муангтонг Юнайтед», приєднавшись до колишнього захисника «Фулхема» Зеша Ремана.[62][63][64][65]

16 жовтня 2011 року Фаулер у матчі проти «Чианграй Юнайтед» відзначився першим м'ячем у чемпіонаті Таїланду.[66] 21 грудня 2011 року Роббі в поєднику з «ТТМ Лопбурі» забив свій 250-й гол у клубній кар'єрі.[67] 28 лютого 2012 року Фаулер повідомив, що він покидає клуб після того, як з команди пішов тренер Славиша Йоканович [68].

«Блекпул»[ред.ред. код]

У березні 2012 року Роббі тренувався у «Блекпулі». Тренер команди Іан Голловей повідомив, що з футболістом може бути підписаний контракт до кінця сезону.[69] Але футболіст контракт так і не підписав, оскільки керівництво запропонувало нападнику заробітну плату в 100 фунтів на тиждень та премію 5 000 за кожен зіграний матч.[70]

Тренерська кар'єра[ред.ред. код]

«Мілтон Кінз Донс»[ред.ред. код]

Після повернення до Англії Фаулер перебував у тренерському штабі команди першої ліги «Мілтон Кінз Донс». 7 квітня «Бері» підтвердив, що Фаулер буде тиждень працювати асистентом головного тренера [71]. У тому ж місяці Фаулер короткий термін тренував нападників «Ліверпуля».

Неігрова кар'єра[ред.ред. код]

Разом з давнім другом Стівом Макманаманом Фаулер інвестував гроші у кінний спорт. У 2005 році Фаулер увійшов до списку тисячі найбагатших людей Англії «Sunday Times Rich List».

2 вересня 2005 року Фаулер випустив книгу «Фаулер: моя автобіографія» (англ. Fowler: My Autobiography) про свою кар'єру футболіста. Після повернення до «Ліверпулю» Роббі поновив книгу, додавши ще один розділ.

Особисте життя[ред.ред. код]

Дружину Фаулера звати Керрі, вони одружились 9 червня 2001 року в місті Дунс у Шотландії. У них є три доньки: Медісон, Джая та Маккензі[72] та син Джейкоб.

Статистика[ред.ред. код]

Чемпіонат Ліга Кубок Кубок ліги Континет. змаг. Всього
Сезон Клуб Ліга Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Англія Ліга Кубок Англії Кубок Футбольної Ліги Європа Всього
1993–94 Ліверпуль Прем'єр-ліга 28 12 1 0 5 6 0 0 34 18
1994–95 42 25 7 2 8 4 0 0 57 31
1995–96 38 28 7 6 4 2 4 0 53 36
1996–97 32 18 1 1 4 5 7 7 44 31
1997–98 20 9 1 0 4 3 3 1 28 13
1998–99 25 14 2 1 2 1 6 2 35 18
1999–2000 14 3 0 0 0 0 0 0 14 3
2000–01 27 8 5 2 5 6 11 1 48 17
2001–02 10 3 0 0 0 0 7 1 17 4
2001–02 Лідс Юнайтед 22 12 1 0 0 0 0 0 23 12
2002–03 8 2 1 0 0 0 1 0 10 2
2002–03 Манчестер Сіті 13 2 0 0 0 0 0 0 13 2
2003–04 31 7 4 1 2 1 4 1 41 10
2004–05 31 10 0 0 1 1 0 0 32 11
2005–06 4 1 1 3 0 0 0 0 5 4
2005–06 Ліверпуль 14 5 0 0 0 0 2 0 16 5
2006–07 16 3 0 0 3 2 4 2 23 7
2007–08 Кардіфф Сіті Чемпіоншип 13 4 0 0 3 2 0 0 16 6
2008–09 Блекберн Роверз Прем'єр-ліга 3 0 0 0 3 0 0 0 6 0
Всього Англія 391 166 31 16 44 33 49 15 515 230
Австралія Ліга Кубок Кубок Ліги Азія Всього
2009–10 Норт Квінсленд Фурі А-Ліга 26 9 0 0 0 0 0 0 26 9
2010–11 Перт Глорі 28 9 0 0 0 0 0 0 28 9
Всього Австралія 54 18 0 0 0 0 0 0 54 18
Таїланд Ліга Кубок Кубок Ліги Азія Всього
2011 Муангтонг Юнайтед Прем'єр-ліга 13 2 4 2 1 0 2 0 20 4
Всього Таїланд 13 2 4 2 1 0 2 0 20 4
Всього за кар'єру 458 186 35 18 45 33 47 15 589 252

Міжнародні голи[ред.ред. код]

Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1. 29 березня 1997 Лондон, Англія Мексика Мексика 2-0 Перемога Товариський[73]
2. 15 листопада 1997 Лондон, Англія Камерун Камерун 2-0 Перемога Товариський[73]
3. 31 травня 2000 Лондон, Англія Україна Україна 2-0 Перемога Товариський[74]
4. 25 May 2001 Дербі, Англія Мексика Мексика 4-0 Перемога Товариський[74]
5. 5 вересня 2001 Ньюкасл, Англія Албанія Албанія 2-0 Перемога Кваліфікація до ЧС-2002[74]
6. 27 березня 2002 Лідс, Англія Італія Італія 1-2 Поразка Товариський[74]
7. 26 травня 2002 Кобе, Японія Камерун Камерун 2-2 Нічия Товариський[74]

Досягнення[ред.ред. код]

«Ліверпуль»[ред.ред. код]

Фіналіст

Англія[ред.ред. код]

Особисті[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Fowler, Robbie; Maddock, David (2005). Fowler: My Autobiography. London: Macmillan. с. 22. ISBN 1-4050-5132-9.  (англ.)
  2. Barrett, Tony (2007-07-02). «Fowler Week: Tony Barrett on Robbie». Ліверпуль. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2011-01-15.  (англ.)
  3. а б в «Robbie Fowler – goalscoring phenomenon». LFCHistory. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2011-01-15.  (англ.)
  4. «Boys of '93». The Football Association. 2008-07-07. Процитовано 2011-01-15.  (англ.)
  5. а б «Robbie Fowler». Ліверпуль. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2011-01-15.  (англ.)
  6. Brown, Geoff (1993-10-17). «Football Round-Up: Hapless Barlow is in the red». The Independent. Процитовано 2011-01-15.  (англ.)
  7. Fowler: My Autobiography, p. 128. (англ.)
  8. а б в г «Robbie Fowler Factfile». Manchester Evening News. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  9. Tongue, Steve (2007-05-13). «Giggs: 'This can be the best United ever'». London: The Independent. Процитовано 2008-09-13. 
  10. Hunter, Steve (2001-11-30). «50 Fantasic Fowler facts». Liverpool F.C. Процитовано 2011-01-15.  (англ.)
  11. Davies, Christopher (2000-12-18). «Di Canio in line for fair play awards». The Daily Telegraph. Процитовано 2011-01-15.  (англ.)
  12. Moore, Gleen (1997-03-25). «Football: Liverpool survive Arsenal revival». The Independent. Процитовано 2011-01-15. 
  13. Чи хотів Фаулер забити з пенальті? (рос.)
  14. Dart, James; Goodhart, Benjie (2007-09-05). «Has anyone missed a penalty on purpose?». The Daily Telegraph. Процитовано 2011-01-15.  (рос.)
  15. Rich, Tim (2007-04-12). «Fowler searches in vain for fitting end». London: The Daily Telegraph. Процитовано 2007-08-23.  (англ.)
  16. «Prankster Faces Suspension». The New York Times. 1999-04-07.  (англ.)
  17. а б Для своїх людей (рос.)
  18. Thorpe, Martin (1999-04-10). «Fowler hit with six-match ban and record fine». London: The Guardian. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  19. «Liverpool primed for title assault». BBC Sport. 2001-08-13. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  20. Shaw, Phil (2000-11-30). «Football: Fowler hat-trick leads Liverpool record rout». The Independent. Процитовано 2011-01-15.  (англ.)
  21. «Super Liverpool record cup win». UEFA. 2001-08-24. Процитовано 2011-01-15.  (англ.)
  22. Bascombe, Chris. «FOWLER'S FUTURE PLAGUED BY THE SHADOW OF MACCA». Thefreelibrary.com. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-12-29.  (англ.)
  23. Fowler: My Autobiography, p. 317. (англ.)
  24. «Heskey sinks Sunderland». BBC. 25 November 2001. Процитовано 21 March 2010.  (англ.)
  25. Matthews, John; Harte, Adrian (2006-02-03). «Liverpool – City of God». UEFA. Процитовано 2011-01-15.  (англ.)
  26. а б «Robbie Fowler». ESPN. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  27. «How Fowler fared». BBC Sport. 2001-12-02. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  28. «The costly truth about Fowler». Manchester Evening News. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  29. «Baggies grab vital victory». BBC Sport. 2003-02-11. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  30. Moss, Stephen (2004-09-21). «Spice Boy grows up». The Guardian (London). Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  31. Greer, Germaine (16 December 2003). «Nothing new about ugly sex». The Guardian. Процитовано 30 July 2010.  (англ.)
  32. Rich, Tim (2005-05-16). «City pay the penalty for Fowler miss». The Daily Telegraph (London). Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  33. James, Gary (2006). Manchester City – The Complete Record. Derby: Breedon. с. 504. ISBN 1-85983-512-0.  (англ.)
  34. Fowler: My Autobiography, p. 347. (англ.)
  35. «Man City 3–1 Scunthorpe». BBC Sport. 2006-01-07. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  36. «Liverpool make shock Fowler swoop». BBC Sport. 2006-01-27. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  37. Cheese, Caroline (2006-12-05). «Clockwatch: Champions League». BBC Sport. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  38. Nisbet, John (2001-08-21). «Apologetic Fowler returns to the fold». The Independent. Процитовано 2011-01-14.  (англ.)
  39. Eaton, Paul (2007-05-02). «Rafa hails spot-kick hero Zenden». Liverpool F.C. Процитовано 2011-01-15.  (англ.)
  40. Padgett, Marc (2007-07-22). «Ecclestone eyes Arsenal deal as Fowler joins Cardiff». London: The Independent. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  41. «Cardiff 1–0 Leyton Orient». BBC Sport. 2007-08-28. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  42. «Cardiff 2–2 Preston». BBC Sport. 2007-09-22. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  43. «West Brom 2–4 Cardiff». BBC Sport. 2007-09-25. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  44. «Coventry to meet West Ham in cup». BBC Sport. 2007-09-29. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  45. «Fowler seeks to solve hip worry». BBC Sport. 2007-11-09. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  46. «Fowler targets Charlton». South Wales Echo. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  47. «Robbie Fowler out for season». South Wales Echo. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2008-09-13.  (англ.)
  48. «Fowler in Cup final fitnes race». BBC Sport. 2008-05-05. Процитовано 2008-05-19.  (англ.)
  49. McNulty, Phil (2008-05-17). «Portsmouth 1–0 Cardiff». BBC Sport. Процитовано 2008-05-19.  (англ.)
  50. «Blackburn complete Fowler signing». BBC Sport. 2008-09-12. Процитовано 2008-12-23.  (англ.)
  51. «Rovers agree Robbie deal». Sky Sports. 2008-09-10. Процитовано 2008-09-10.  (англ.)
  52. «Blackburn Rovers 1–0 Everton». RTÉ. 2008-09-24. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2008-12-01.  (англ.)
  53. «Fowler departs Rovers». Lancashire Telegraph. 2008-12-13. Процитовано 2008-12-18.  (англ.)
  54. «Blackburn release veteran Fowler». BBC Sport. 2008-12-23. Процитовано 2008-12-23.  (англ.)
  55. Monteverde, Marco (2009-01-09). «North Queensland Fury considering Robbie Fowler as marquee signing». Fox Sports. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2009-01-09.  (англ.)
  56. «Robbie Fowler joins North Queensland Fury». Foxsports.com.au. 2009-02-04. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-12-29.  (англ.)
  57. Chadwick, Justin (2009-07-15). «Fowler scores but Wolves still too good». The Age (Melbourne). Процитовано 2009-08-29.  (англ.)
  58. Jackson, Ed (2010-01-24). «North Queensland Fury, Robbie Fowler to hold crisis talks over no-show». foxsports.com.au. Процитовано 2010-01-24.  (англ.)
  59. «Furious Robbie Fowler vows to sue North Queensland Fury». BBC Sport. 2010-06-15. Процитовано 2010-06-15.  (англ.)
  60. «Robbie Fowler makes A-League switch to Perth Glory». BBC Sport. 2010-04-27. Процитовано 2010-06-15.  (англ.)
  61. Braden Quartermain (2010-04-27). «Robbie Fowler signs with Perth Glory». Perth Now. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-12-29.  (англ.)
  62. «Robbie Fowler signs for Muang Thong United». ESPN. 2011-07-07. Процитовано 2011-07-07.  (англ.)
  63. «Robbie Fowler to play for Thai club». Straits Times. 2011-07-07. Процитовано 2011-07-07.  (англ.)
  64. «Fowler to play in Thailand». Times Live. 2011-07-07. Процитовано 2011-07-07.  (англ.)
  65. «Fowler in shock move to Thailand». Yahoo! Eurosport. 2011-07-07. Процитовано 2011-07-07.  (англ.)
  66. Muang Thong United - Chiangrai United (англ.)
  67. TTM Phichit - Muang Thong United (англ.)
  68. «New coach for SCG Muang Thong United». BangkokPost. 28 лютого 2012.  (англ.)
  69. Фаулер тренируется с Блэкпулом (рос.)
  70. Фаулера в Блэкпуле не будет (рос.)
  71. Offer of help accepted (англ.)
  72. Fowler: My Autobiography, p. 351. (англ.)
  73. а б «England – International Results 1995–1999 – Details». Процитовано 2009-01-28.  (англ.)
  74. а б в г д «England – International Results 2000–2004 – Details». Процитовано 2009-01-28. 

Посилання[ред.ред. код]