Роберто Карлос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Роберто Карлос
Roberto Carlos in Moscow.jpg
Особові дані
Повне ім'я Роберто Карлос да Сілва Роша
Дата народження 10 квітня 1973(1973-04-10) (41 рік)
Місце народження Гарса, штат Сан-Паулу, Бразилія Бразилія
Зріст 168 см
Вага 70 кг
Прізвисько Роббі
Позиція лівий захисник
Юнацькі клуби
1988—1991 Бразилія «Уніан Сан-Жуан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1991—1993
1993—1995
1995—1996
1996—2007
2007—2010
2010—2011
2011—2012
Бразилія «Уніан Сан-Жуан»
Бразилія «Палмейрас»
Італія «Інтер» Мілан
Іспанія «Реал» Мадрид
Туреччина «Фенербахче»
Бразилія «Корінтіанс»
Росія «Анжі»
33 (10)
44 (5)
30 (5)
370 (47)
65 (6)
35 (5)
25 (7)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1992—2006 Бразилія Бразилія 125 (11)
Тренерська діяльність***
Сезони Команда Місце
2012—2013
2013—
Росія «Анжі» (директор)
Туреччина «Сівасспор»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 9 березня 2012.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 12 березня 2011.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Спортивні медалі
Футбол
Чемпіонати світу
Срібло Франція 1998
Золото Корея / Японія 2002
Олімпійські ігри
Бронза Атланта 1996 футбол
Кубки Америки
Срібло Уругвай 1995
Золото Болівія 1997
Золото Парагвай 1999

Робе́рто Ка́рлос да Сі́лва Ро́ша (порт. Roberto Carlos da Silva Rocha; * 10 квітня 1973, Гарса, Сан-Паулу) — колишній бразильський футболіст, лівий захисник. Головний тренер турецького клубу «Сівасспор». Чемпіон світу 2002 року, срібний призер чемпіонату світу 1998 року. Входить до списку ФІФА 100. Один з 19-ти гравців, які зіграли більше 100 матчів у Лізі чемпіонів[1].

Відомий своїми швидкісними даними (100 метрів Роберто Карлос пробігав менш, ніж за 11 секунд[2]) і дуже сильними дальніми ударами, з яких забив чимало голів, у тому числі зі штрафних. В 1997 році посів друге місце за результатами голосування з визначення гравця року ФІФА, поступившись співвітчизнику Роналду. Довгий час йому належав світовий рекорд за швидкістю польоту м'яча після удару — 198 км/год[3][4]; цей рекорд побив німецький футболіст Лукас Подольскі під час ЧС в ПАР у 2010 році (201 км/год)[4]. Штрафні Роберто Карлос виконує зовнішньою стороною стопи, внаслідок чого траєкторія польоту м'яча завжди непередбачувана[5].

«Я відпрацьовую ці удари кожного дня і вважаю, що успіх приходить в результаті постійних тренувань», — Роберто Карлос[5].

Ранні роки[ред.ред. код]

Роберто Карлос народився 10 квітня 1973 року в Гарсі на фермі Сан-Жозе, де вирощували каву[6], в бідній сім'ї[7]. Малюка назвали Роберто Карлосом на честь співака Роберто Карлоса Браги, творчість якого дуже любив батько майбутнього футболіста. У 3 роки він почав грати в футбол, а вже у вісім став виступати разом з дорослими в аматорській команді, якою керував його батько[8].

В 1981 році родина переїхала до Кордейрополіса. Там Роберто пішов до школи; за словами його вчительки, він «був дуже хорошим хлопчиком, дружив з усіма, був лідером колективу»[6]. Після закінчення школи, у 12 років, Карлос влаштувався працювати на місцевому текстильному заводі[6] і одночасно грав за команду цього підприємства «Атлетико Жувентус»[9]. В червні 1987 року на одному з матчів заводської команди був присутній Адаїлтон Ладейра, скаут клубу «Уніан Сан-Жуан», який за деякий час домовився з керівництвом підприємства і батьками хлопця, щоб відвезти молодого гравця на перегляд[10]. В 1988 році він пройшов перегляд у клубі «Уніан Сан-Жуан», де й розпочав кар'єру професіонального футболіста[8].

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

«Уніан Сан-Жуан»[ред.ред. код]

В «Уніані» Роберто Карлос провів 4 сезони, з 1990 року його викликали до юніорської збірної Бразилії (до 20 років)[9][7]. В 1991 році Роберто дебютує в основному складі клубу, з 1992 року стає гравцем стартового складу «Уніана»[6].

В 1992 році Роберто Карлос спробував перейти до «Атлетіко Мінейру», але контракт з ним не підписали, і Роббі повернувся в «Уніан»[11].

«Палмейрас»[ред.ред. код]

В січні 1993 року Роберто Карлос перейшов до «Палмейраса»[12], який заплатив за трансфер гравця 500 тис. доларів[8]. Там Роббі швидко став гравцем основного складу, вигравши з клубом два чемпіонати Бразилії і два чемпіонати штату Сан-Паулу.

«Інтер» Мілан[ред.ред. код]

У 1995 році Роберто Карлоса запросив до англійського «Мідлсбро» Браян Робсон, однак угода не відбулася. В липні 1995 року він перейшов до міланського «Інтера», який заплатив за трансфер бразильця 3,5 млн. євро[12]. Він дебютував у складі «Інтера» 27 серпня 1995 року в матчі чемпіонату Італії з «Віченцою», який «нерадзуррі» виграли з рахунком 1:0[13]. Головний тренер команди Рой Ходжсон використовував його на позиції лівого півзахисника. Всього в складі клубу він зіграв 34 матчі і забив 7 м'ячів (30 матчів — 5 голів в чемпіонаті Італії, 2 матчі — 1 гол в Кубку УЄФА і 2 матчі — 1 гол у Кубку Італії)[13]. Останній матч за клуб провів 12 травня 1996 року проти «Роми», в якому «Інтер» поступився 0:1[13].

«Реал» Мадрид[ред.ред. код]

В липні 1996 року Роберто Карлоса за 6 млн євро купив іспанський клуб «Реал» Мадрид[12]. Підписати Роберто Карлоса дуже хотів головний тренер команди Фабіо Капелло, який і переконав у необхідності придбання захисника президента команди Лоренсо Санса[14]. Вже в третьому матчі за «Реал» Роберто Карлос забив гол, вразивши ворота «Бетіса»[14]. За перший рік він провів у клубі 42 матчі і забив 5 голів, допомігши команді виграти чемпіонат Іспанії. За рік Роберто виграв з командою Лігу чемпіонів. У 2000 році Роберто Карлос повторив свій успіх з «Реалом», знову вигравши титул найкращої команди Європи.

У 2003 році пішли чутки про перехід Роберто Карлоса в «Челсі» або «Інтер», однак це були лише чутки, і він підписав новий контракт з «Реалом»[14]. 9 березня 2007 року Роберто Карлос заявив про те, що залишає «Реал». Всього за «Королівський клуб» Роберто Карлос зіграв 584 матчі і забив 71 гол, з яких 370 матчів і 47 голів у чемпіонаті Іспанії, що є рекордом «Реалу» для гравців-іноземців[15].

«Фенербахче»[ред.ред. код]

Роберто Карлос у матчі «Фенербахче»

19 червня 2007 року Роберто Карлос підписав дворічний контракт з клубом «Фенербахче»[16], попри те, що бразилець мав пропозиції від міланського «Інтера» і лондонського «Челсі»[17]. Він дебютував у складі команди в матчі Суперкубка Туреччини проти «Бешикташа». 25 серпня 2007 року Роберто Карлос забив перший м'яч за «Фенербахче», вразивши ворота «Сівасспора» ударом головою; для Роберто цей м'яч став лише 3-м у кар'єрі, який він забив головою. В кінці сезону Роберто Карлос отримав травму і закінчення сезону, в якому його клуб боровся за золоті медалі чемпіонату Туреччини з «Галатасараєм», пропустив[18]. В результаті, клуб виграв лише срібні медалі першості.

21 січня 2009 року Роберто Карлос продовжив контракт з «Фенербахче» на рік[19]. 7 жовтня 2009 року він заявив, що залишить «Фенербахче» по завершенні його контракту в грудні.

Останній матч за «Фенербахче» Роберто Карлос провів 17 грудня 2009 року в Лізі Європи проти молдавського «Шерифа».

«Коринтіанс»[ред.ред. код]

2 грудня 2009 року Роберто Карлос підписав дворічний контракт з «Коринтіансом»[20].

Він дебютував у складі клубу в матчі чемпіонату штату Сан-Паулу з «Брагантіно», в якому «Тімао» перемогли 2:1. 14 березня Роберто Карлос забив перший гол за нову команду, вразивши ворота «Санту-Андре» і принісши перемогу своїй команді з рахунком 2:1[21][22].

16 січня 2011 року в домашньому поєдинку чемпіонату штату Сан-Паулу проти «Португези» забив гол прямим ударом з кутового, майстерно закрутивши м'яча в дальній кут воріт[23][24][25][26].

«Анжі»[ред.ред. код]

16 лютого 2011 року на офіційному сайті махачкалинського «Анжі» з'явилася інформація про підписання контракту з футболістом терміном на 2,5 роки[27]. Цей трансфер зробив Роберто Карлоса найвисокооплачуванішим гравцем російського чемпіонату[28]. Його дебют за махачкалинський клуб відбувся 1 березня 2011 року в кубковому матчі проти «Зеніта», на який Карлос вийшов в основному складі на позиції лівого захисника[29][30]. 8 березня Роберто Карлоса вибрали капітаном «Анжі»[31].Власник дагестанського клубу подарував йому Бугаті Вейрон.У вересні 2011 року головний тренер "Анжі" Гаджі Гаджієв був звільнений зі своєї посади, і Карлос став граючим тренером - він допомагав Андрію Гордєєву, якому перейшли обов'язки Гаджиєва. 1 серпня 2012 на офіційній прес-конференції Роберто Карлос оголосив про завершення кар'єри гравця. Після закінчення сезону 2012/13, Роберто прийняв рішення покинути махачкалинську команду і очолив турецький Сіваспор.

Виступи за збірну Бразилії[ред.ред. код]

Роберто Карлос на тренуванні збірної Бразилії

22 лютого 1992 року Роберто Карлос дебютував у складі збірної Бразилії в товариському матчі зі збірною США, в якому «пентакампеони» перемогли 3:0[9].

Роберто Карлос відіграв у всіх матчах збірної на Чемпіонатах світу 1998 і 2002 років, був невід'ємною частиною команди, яка здобула спочатку срібні, а потім і золоті медалі чемпіонів світу. За результатами ЧС-2002 був включений до команди всіх зірок чемпіонату.

Після програного бразильцями французам чвертьфіналу Чемпіонату світу в 2006 році 0:1, Роберто заявив, що залишає національну збірну. Всього за кар'єру в національній команді він зіграв 125 матчів і забив 11 м'ячів[32].

Особисте життя[ред.ред. код]

Роберто Карлос був одружений кілька разів. У нього 8 дітей[7].

Карлос займається благодійністю. Він побудував у Бразилії кілька футбольних шкіл, де юні гравці мають змогу навчатися грі в футбол безкоштовно[33].

Футболіст має власну лінію дизайнерського одягу, яку він презентував у лютому 2010 року[34]. Назва торгової марки — RC3[34].

Досягнення[ред.ред. код]

Роберто Карлос на прес-конференції «Фенербахче»

Командні досягнення


Бразилія Палмейрас


Іспанія Реал Мадрид


Туреччина Фенербахче


Бразилія Збірна Бразилії


Особисті досягнення

Цікаві факти[ред.ред. код]

У 2004 році Роберто Карлос разом з іншим відомим футболістом Кларенсом Зеєдорфом були співвласниками гоночної команди «Seedorf Racing», яка виступала у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP в класі 125сс.[36]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Ґіґґз обійшов Роберто Карлоса за кількістю ігор у Лізі чемпіонів (рос.)
  2. Стаття на peoples.ru (рос.)
  3. На свадьбе знаменитого бразильского футболиста Роберто Карлоса присутствовало более 600 гостей
  4. а б Ефім Шаінскій (2010-07-03). «Німецький інтернаціонал» (російською). Спорт-Экспресс. Процитовано 2010-07-04.  (рос.)
  5. а б Бразильська «гармата» повернеться на батьківщину? (рос.)
  6. а б в г Roberto Carlos — King Of The World
  7. а б в Roberto Carlos volta ao Brasil e estreia no Corinthians
  8. а б в Nome de cantor, futebol de craque — Roberto Carlos da Silva
  9. а б в Roberto Carlos: o reinado começou cedo
  10. No Corinthians, Roberto Carlos reencontra «descobridor»
  11. Профіль на galodigital.com.br
  12. а б в Профіль на transfermarkt
  13. а б в Профіль на inter.it
  14. а б в Великий однолюб
  15. Roberto Carlos, Real Madrid’s indefatigable full-back
  16. Carlos’ Signing Ceremony
  17. Герої минулих днів. Частина 1 (рос.)
  18. Fenerbahce´s Carlos set to miss rest of season (англ.)
  19. Алекс і Роберто Карлос продовжили контракти з «Фенербахче» (рос.)
  20. Роберто Карлос підписав дворічний контракт з «Коринтіансом» (рос.)
  21. CorinthiansCorinthians 2x1Santo AndréSanto André
  22. Gol Roberto Carlos — Corinthians x Santo André 14/03/2010
  23. «Роберто Карлос забив гол прямим ударом з кутового». Lenta.ru. 2011-01-17. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-01-17.  (рос.)
  24. «Corinthians estreia no Paulistão com vitória e gol olímpico» (португальською). Site Oficial do Sport Club Corinthians Paulista. 2011-01-16. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-01-16. 
  25. «Ficha técnica - Corinthians - Portuguesa - 2:0» (португальською). Site oficial da Portuguesa. 2011-01-16. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-01-16. 
  26. «Дивовижний гол Роберто Карлоса (відео)». Smotri.com. 2011-01-17. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-01-17.  (рос.)
  27. «"Анжі" підписав контракт з Роберто Карлосом». Официальный сайт ФК "Анжи" (Махачкала). 2011-02-16. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-02-16.  (рос.)
  28. «Махачкала озолотить Роберто Карлоса». Газета.Ru. 2011-02-12. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-02-12.  (рос.)
  29. «Кубок России: Анжи - Зенит - 2:3». Чемпионат.ру. 1.03.2011. Процитовано 1 March 2011. 
  30. «Оступились в кубке». Официальный сайт ФК "Анжи" (Махачкала). 2011-03-01. Архів оригіналу за 2012-06-26. Процитовано 2011-03-01. 
  31. Роберто Карлос — новый капитан «Анжи»
  32. Brazil - Record International Players
  33. Гроза дальних «девяток»
  34. а б Roberto Carlos Launches a Fashion Line — RC3
  35. Переможці «Golden Foot» (англ.)
  36. «Roberto Carlos e Seedorf se associam para formar equipe espanhola de 125 cc» (порт.). UOL. 2005-02-12. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2013-06-21. 

Посилання[ред.ред. код]