Роберт, граф де Мортен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роберт де Мортен разом з Вільгельмом І Завойовником та Одо, єпископ Байо.
Фрагмент килима з Байо

Роберт, граф де Мортен (англ. Robert, Count of Mortain; бл. 10318 грудня 1095) — один зі спільників та зведений брат Вільгельма І Завойовника, активний учасник нормандського завоювання Англії і 1-й граф Корнуолл1066 р.).

Біографія[ред.ред. код]

Робет, граф де Мортен, був молодшим сином Герлеви, першої, неофіційної дружини Роберта ІІ, герцога Нормандії, та Герлуїна де Контевіля, одного з нижньонормандських рицарів. Отже, Роберт був зведеним братом Вільгельма Завойовника і рідним Одо, єпископа Байо. 1055 року Вільгельм надав для Роберта графство Мортен, розташоване південніше Котантена, яке виконувало функції апанажа для молодших родичів герцогів Нормандії.

У 1066 році Роберт взяв участь у відомій раді нормандських баронів у Лільбоні, на якій герцог Вільгемльм отримав схвалення свого плану щодо вторгнення в Англію з метою здобуття англійської корони. Задля цієї кампанії Роберт надав герцогові 120 суден, ставши одним з керівників нормандських військ. Він брав активну участь у битві при Гастингсі і в наступному підкоренні Англії нормандцями. Невдовзі після своєї коронації на англійський престол Вільгельм І подарував для свого молодшого брата титул графа Корнуолла й обширні землеволодіння у південно-західній та середній частинах королівства. Згідно з оцінками, зробленими на підставі відомостей "Книги страшного суду", Роберт дістав 793 маєтки, з яких більшість знаходилося у Корнуоллі, а інші в Йоркширі, Нортгемптонширі, Девонширі, Дорсеті, Суссексі та ще біля десяти графствах. Опріч того, граф де Мортен отримав також місто Певенсі на південно-східному узбережжі Англії. Під час кампанії 1069/1070 років (захоплення півночі Англії) Роберт очолював допоміжні частини нормандської армії, які у районі гирла річки Гамбер блокували підступи данському морському флотові до Йоркшира, де відбувалися основні воєнні дії.

Руїни фортеці Певенсі

Роберт, граф де Мортен, не втрачав довір'я короля Вільгельма І до самої його смерті. Після смерті Вільгельма Завойовника Роберт спільно з Одо став на чолі повстання англійських магнатів проти нового короля Вільгельма ІІ Руфуса, щоб поставити на престол нормандського герцога Роберта Куртгьоза. Під час повстання, з квітня по червень граф обороняв від військ короля фортецю Певенсі, однак згодом був змушений скоритися і присягнути Вільгельму ІІ на вірність.

Роберт був одружений на Матильді, дочці Роджера де Монгомері, 1-го графа Шрусбері. Від їхнього шлюбу було декілька дітей, поміж яких старшим був Вільгельм, який успадкував англійські та нормандські лени свого батька, а також Емма, яка стала дружиною Гійома IV, графа Тулузи. Роберт де Мортен помер 8 грудня 1095 року і був похований у монастирі Святого Грестана в Нормандії.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]