Роберт Кінг Мертон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роберт Кінг Мертон
англ. Robert King Merton
Народився 4 липня 1910(1910-07-04)
Філадельфія, США
Помер 23 лютого 2003(2003-02-23) (92 роки)
Нью-Йорк, США
Громадянство США США
Галузь наукових інтересів соціологія
Заклад Колумбійський університет
Alma mater Гарвардський університет
Примітки ім'я при народженні англ. Meyer Robert Schkolnick

Роберт Кінг Мертон (ім'я при народженні - Meyer Robert Schkolnick; * 5 червня 1910, Філадельфія, США - † 23 лютого 2003, Нью-Йорк, США) — американський соціолог, один з засновників школи структурно-функціонального аналізу.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 4 липня 1910 року в Філадельфії, у родині єврейських емігрантів з Російської імперії соціалістичних поглядів. Освіту одержав у Темпльському і Гарвардському університетах. Там же в Гарварді захистив докторську дисертацію й почав викладацьку діяльність. У науковій автобіографії Мертон відзначає, що на його погляди дуже вплинули Сорокін, Парсонс, а особливо Лазарсфельд, що розробляв проблематику методології застосування соціальних й емпіричних наук у соціологічних дослідженнях. Мертон створив парадигму структурного функціоналізму, що була орієнтована на стандарти емпіричних досліджень. За допомогою цієї парадигми він обґрунтував конкретні теорії - соціальної структури й аномії, науки, бюрократії. Ця парадигма орієнтована на теорії середнього рівня. В 1957 році Мертона обрали президентом Американської соціологічної асоціації. Мертон автор понад 10 книг. Ще стільки ж вийшли під його редакцією. Помер Мертон в 2003 році.

Структурний функціоналізм[ред.ред. код]

Роберта Мертона можна вважати одним із засновників структурного функціоналізму. За допомогою нього йому вдалося обґрунтувати свої теорії аномії та соціальної структури. Великий вплив на Мертона справив Е.Дюркгейм та його теорія соціальної аномії. Також Мертон зазнав великого впливу П. Сорокіна та Пауля Феликса Лазарсфельда. У своїй теорії структурного фунціоналізму Мертон виділяє два основних поняття, а саме: «дисфункція» та «функція». Мертон визначає дисфункцію як спостережувані наслідки, через які послаблюється пристосування даної системи до навколишнього середовища та її саморегуляція. Значення функції він визначає навпаки, вона допомагає даному середовищу пристосуватися до навколишнього середовища та допомагає саморегуляції цього середовища. Також Мертон поділяє функції на явні та латентні. Він зазначає, що першорядним значенням для соціології має вивчення латентних функцій і дисфункцій.

Теорія соціальної аномії[ред.ред. код]

Мертон визначає теорію соціальної аномії як соціологічну теорію причин злочинності у сучасному суспільстві. У своїй книзі «Соціальна структура та аномія» автор розглядає аномію як стан нормативної невизначеності, який виникає з таких з неузгодженостей у соціальній структурі, коли різні її сегменти пред’являють нормативні вимоги до індивіда та котрі не можуть одночасно задовольнятися Мертон виділив п’ять реакцій на аномію:

  • 1. підпорядкування (емоційне прийняття цілей та засобів);
  • 2. інновація (прийняття цілей при відкиданні інституційно пропонованих засобів);
  • 3. ритуалізм (емоційне прийняття коштів при відмові від цілей);
  • 4. ретретизм (відступництво) (емоційне відкидання схвалюваних цілей і засобів);
  • 5. бунт (повна відмова від старих цілей і засобів і спроба замінити їх новими);

Окремим випадком інноваційного пристосування до аномії, характерним для сучасного американського суспільства, є "незаконне пристосування", тобто прийняття цінності грошового успіху і вибір незаконних (культурно не схвалюваних, але технічно ефективних) засобів її досягнення, визначається неможливістю досягти цієї мети законними засобами.

Теорії середнього радіусу дії[ред.ред. код]

Для спостереження і вивчення функцій Р. Мертон запропонував методологічний інструмент, який називається «теорії середнього радіуса дії». Ці теорії були покликані категоріально оформити сполучний міст між конкретними дослідженнями і загальною соціологічною теорією. Теорія принципово використовується для внутрішньої організації емпіричних досліджень. Вона виступає посередником між загальними теоріями соціальних систем, що занадто віддалені від особливих проявів класів тих чи інших типів соціальної поведінки, для того щоб "пояснювати те, що підлягає спостереженню, і давати деталізовані, упорядковані характеристики особливостей, що взагалі неузагальнені". Саме тут, на середньому рівні, як підкреслює Р.Мертон, соціологія виконує свою основну роль у суспільстві.Теорії середнього рівня, зрозуміло, містять абстрактні поняття, але вони досить тісно пов'язані з спостерігаються даними, щоб їх можно було ввести в твердження, що допускають емпіричну перевірку.

Посилання[ред.ред. код]

  • 1. Мертон Р.«Соціальна структура та аномія»
  • 2. Штомпка, П. Роберт Мертон: динамический функционализм // Современная американская социология / Под ред. В. И. Добренькова.
  • 3. Гідденс Э. Роберт Мертон о структурном анализе // Социальные и гуманитарные науки.

Основні праці[ред.ред. код]

  • Social Theory and Social Structure (1949)
  • On the Shoulders of Giants: A Shandean Postsript (1965)
  • The Sociology of Science (1973)
  • Sociological Ambivalence (1976)
  • On the Shoulders of Giants: A Shandean Postscript (1985)
  • The Matthew effect in science. Science 159, p. 59-63 (1968)
  • The Travels and Adventures of Serendipity: A Study in Sociological Semantics and the Sociology of Science (2004)

Цікаві факти[ред.ред. код]


Оґюст Конт Це незавершена стаття про соціолога.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Альберт Абрагам Майкельсон Це незавершена стаття про науковця США.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.