Роберт Фогель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роберт Вільям Фогель
Fogel.jpg
Народився 1 липня 1926(1926-07-01)
Нью-Йорк
Помер 11 червня 2013(2013-06-11) (86 років)
Громадянство Сполучені Штати Америки
Галузь наукових інтересів економіка
Заклад Корнельський університет, Колумбійський університет, Чиказький університет.
Alma mater Корнельський університет
Вчене звання професор Чиказького університету
Відомий завдяки: дослідження історії економіки, впливу демографії на розвиток господарства
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з економіки (1993)

Роберт Вільям Фогель (англ. Robert Fogel; * 1 липня 1926, Нью-Йорк — 11 червня 2013[1]) — американський економіст.

Лауреат Нобелівської премії 1993 р. (разом з Дугласом Нортом) «за відродження досліджень в області економічної історії, завдяки додатку до них економічної теорії і кількісних методів, що дозволяють пояснювати економічні і інституційні зміни». На його думку, невеликі нововведення в промисловості більшою мірою сприяють її еволюції, чим крупні технологічні відкриття. Провів фундаментальне дослідження на тему: що було б з транспортною системою США, якби залізниці не були б винайдені. Один з основоположників кліометрії.

Молоді роки[ред.ред. код]

Син єврейських емігрантів з Одеси. Народився в 1926 р. В Нью-Йорку, через чотири роки як сім'я емігрувала з Одеси. Вчився в Корнельському і Колумбійському університетах. У 1948 р. отримав ступінь бакалавра гуманітарних наук і вступив на навчання до Колумбійського університету.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

В цей період найбільший вплив на формування світогляду Фогеля справили Дж. Дж. Стіглер та К. Гудріч.

У 1960 р. він отримує науковий ступінь магістра гуманітарних наук. Здобуває авторитет як талановитий спеціаліст в галузі економічної історії.

Того ж року році була опублікована його книга: «Союз тихоокеанських залізниць: прецедент поспішної ініціативи» англ. The Union Pacific Railroad: A Case in Premature Enterprise. Праця була написана на базі магістерської роботи, слід відзначити, що для американської науки це випадок майже унікальний, тим не менше вона отримала визнання в академічному середовищі. Після завершення навчання в Колумбійському університеті він вступає до Університету імені Дж. Гопкінса і розпочинає роботу над докторською дисертацією. Його науковим керівником став Саймон Кузнець.

У 1963 р. Фогель отримує науковий ступінь доктора філософії. Працював асистентом в Рочестерському університеті.

У 1977 р. Фогель очолив Національне бюро економічних досліджень США. Досліджував причина тривалого спаду інвестиційних показників і вплив на них довгострокових зрушень у демографічній структурі населення.

У 1981 р. Чиказький університет запрошує Фогеля створити при університеті Центр економіки населення. Новостворений центр досліджував взаємодію економічних, демографічних і біологічних процесів життєвих циклів.

У 1982 р. Фогель публікує книгу «Наукова історія і традиційна історія» (англ. Scientific History and Traditional History), яка доводила існування прямого взаємозв'язку між політичною стабільністю і динамікою економічних процесів.

У 1993 р. Фогель отримує Нобелівську премію з економіки[2]. Він продовжує вивчати історію домашнього господарства в США і намагається визначити вплив історичних традицій на його розвиток.

Концепція Фогеля[ред.ред. код]

Традиційно вважалось, що залізниці були незамінним фактором економічного піднесення США у період 18401890 рр. Як найефективніший транспортний засіб того часу вони сприяли розвитку економіки. Фогель у свої працях довів, що дане твердження є хибним.

Він використовує «контрафактичні» рівняння за допомогою яких використовуючи статистичні дані моделює варіанти розвитку економіки. В результаті з"ясовується, що роль залізниць не можна вважати вирішальною. Водні шляхи, зокрема річки та канали могли замінити залізниці. ВВП при цьому зменшувався не більше ніж на 3 відсотки[3].

Шокуючими стали висновки Фогеля стосовно ролі та ефективності рабства в Південних Штатах США. Результати досліджень опубліковані в книзі «Нове тлумачення американської економічної історії», 1971 та «Час на хресті: економіка американського рабства», 1974 (англ. Time on the Cross: The Economics of American Negro Slavery ). Традиційно вважалось, що рабство в США було економічно неефективним, через використання примусової праці, яке підривало підприємницький дух.

Дослідження Фогеля і С.Енгермана показали, що це не так. Інтенсивна організація господарв, економія на масштабі, а також сприятлива кон'юнктура на бавовну на світовому ринку робила плантаційні господарства прибутковими. Ефективність сільського господарства на «відсталому» американському Півдні була набагато вищою ніж на «розвинутів» і «вільній» Півночі. Крім того, доходи на душу населення в південних штатах не просто сягали рівня найрозвинутіших країн, але й характеризувались надзвичайно високими темпами зростання[4].

Згідно з дослідженнями Фогеля ефективність рабовласницької системи виявилась набагато вищою, ніж традиційно прийнято вважати. Фогель переконує, що крах цієї системи викликаний політичними та соціальними факторами, але аж ніяк не економічними[5]. Фогеля критикували за його погляди, звинувачуючи в «цинізмі». Проте він чітко визначив свою громадянську позицію заявивши, що вважає рабство ганебним.

Основні твори[ред.ред. код]

  • The Union Pacific Railroad: A Case in Premature Enterprise, 1960.
  • Railroads and American Economic Growth: Essays in Econometric History, 1964.
  • Time on the Cross: The Economics of American Negro Slavery, 2 volumes, 1974.
  • Scientific History and Traditional History, 1982.
  • Without Consent or Contract: The Rise and Fall of American Slavery, 2 volumes, 1989.
  • Economic Growth, Population Theory and Physiology: The Bearings of Long-Term Processes on the Making of Economic Policy, 1994.
  • The Slavery Debates, 1952–1990: A Retrospective . Baton Rouge: Louisiana State University Press, 2003. 106 pp. ISBN 0-8071-2881-3.
  • The Fourth Great Awakening and the Future of Egalitarianism Chicago: University of Chicago Press, 2002
  • The Escape from Hunger and Premature Death, 1700–2100: Europe, America, and the Third World. New York: Cambridge University Press, 2004. 189pp. ISBN 0-521-80878-2.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.chicagobooth.edu/about/newsroom/news/2013/2013-06-11-fogel
  2. http://nobelprize.org/nobel_prizes/economics/laureates/1993/fogel-autobio.html
  3. Довбенко М. В. Сучасна економічна теорія: економічна нобелелогія. -К., Видавничий центр «Академія», −2005, стр.234-235
  4. Довбенко М. В. Сучасна економічна теорія: економічна нобелелогія. -К., Видавничий центр «Академія», −2005, стр.235
  5. http://jh.isea.ru/2003--3__2-3/2-2.asp