Роберт II (король Шотландії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велика королівська печатка Роберта II

Роберт II (2 березня 1316 - 19 квітня 1390) — король Шотландії з 1371 до 1390 року. Перший представник династії Стюартів на шотландському троні.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Народився у замку Пайсли у родині Волтера Стюрата, великого сенешаля королівства, та Марджорі (Майорії) Брюс, доньки короля Роберта I. Завдяки матері Роберт Стюарт отримав права на успадкування трону. Навіть у 1318 році парламент Шотландії встановив такий його статус. Втім незабаром у Роберта I народився син - майбутній Давид II.

У 1326 році Роберт Стюарт успадкував після смерті батька його титул та маєтки, які були досить численні. Роберт став одним з наймогутніших феодалів Шотландії. У 1332 році взяв участь у боротьбі прихильників Брюсів на чолі з Арчибальдом Дугласом проти претендента на тро Едуарда Баліола. Після поразки при Халідон-Хілі. У 1333 році Роберт Стюарт надав прихисток у своєму замку Дамбартон дядькові - королю Давиду II.

Боротьба за владу[ред.ред. код]

Після відплиття короля Давида II до Франції Роберт Стюарт ще більш активно включився у боротьбу за корону, тим більш що Давид II не мав спадкоємців. У 1334 році Роберта Стюарта разом з Джоном Рендольфом, графом Мореї, обрано регентом королівства. Спочатку регенти діяли успішно й звільнили західну частину Шотландії, але 1335 році шотландці зазнали поразки й граф Морей потрапив у полон. після цього Роберт Брюс уклав мирний договір з Едуардом Баліолом й зрікся звання регента.

Проте Стюарт продовжив боротьбу та у 1338 році знову став регентом. продовжуючи при цьому війну з англійцями. У 1341 році він звільнив Единбург. В цьому ж році повернувся до Шотландії Давид II. Роберт Стюарт залишив посаду регента. Але у нього почалися тертя з королем й під час битви з англійцями при Невіл-Крос у 1346 році Роберт Стюарт із своїм загоном залишив поле битви, чим в значній мірі спричинив поразку шотландського війська. До того ж король Давид II потрапив у полон. Роберт Стюарт знову став регентом королівства.

Роберт залишався на цій посаді до 1357 року - часу звільнення шотландського короля. Проте Стюарт не довів спроможність керувати країною. На час його регенства у Шотландії розпочався хаос, виниклі численні протистоянні магнатів.

Після повернення Давида II знову почалося протистояння з Робертом Стюартом. Останній у 1363 році повстав проти короля, але був розбитий і у 1368 році запроторений до в'язниці. Тут він залишався до 1371 року до смерті короля Давида II.

Володарювання[ред.ред. код]

Після Давида II Роберт Стюарт став новим королем Шотландії. Проти нього повстав Вільям Дуглас, який також висунув свої права на трон. Роберт II зміг домовитися з Дугласом. надавши тому маєтки та титули. Це відразу послабило авторитет короля - розпочалися суцільні повстання магнатів, які також вимагали маєтків й титулів. Внаслідок цього владу над країною перебрала аристократія.

Водночас Роберт II Стюарт проводив політику надання титулів своїм родичем й вже у 1377 році більша частина графств належала представникам Стюартів. Втім король вже не мав сил керувати країною Він надав свої права синам - спочатку Джону, графу Каррікському (1383-1389), потім Роберту, герцогу Олбані (з 1389 року).

У зовнішній політиці король Роберт II продовжував політику попередника, орієнтуючись на Францію й намагаючись відвернути загрозу з боку Англії. Ситуація поліпшилася лише після смерті Едуарда III. короля Англії, у 1378 році.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина - Єлизавета Мур

Діти:

  • Маргарита - дружина Джона МакДональда, володаря Островів
  • Джон (1337-1406)
  • Волтер (1338-1363), граф Файф
  • Роберт (1339-1420), герцог Олбані
  • Олександр (1343-1394), граф Бухан
  • Марджорі - дружина Джона Данбара, графа Мореї
  • Ізабела - дружина графа Джеймса Дугласа

2. Дружина - Єфімія, донька Ґью, графа Росса

Діти:

  • Давид (1357-1386), граф Стратен
  • Волтер (1360-1437), граф Атолл

Джерела[ред.ред. код]

  • Oram, Richard, ed. (2001), "The House of Stewart, 1371–1625, Michael Penman", The Kings & Queens of Scotland, Stroud, Gloustershire: Tempus Publishing Ltd, ISBN 0-7524-1991-9


Попередник
Давид II
Royal Arms of the Kingdom of Scotland.svg Король Шотландії
13711390
Royal Arms of the Kingdom of Scotland.svg Наступник
Роберт III