Рогозуб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рогозуб
Australian-Lungfish.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Лопатепері (Sarcopterygii)
Підклас: Дводишні (Dipnoi)
Ряд: Рогозубоподібні (Ceratodontiformes)
L. S. Berg, 1940
Родина: Рогозубові (Ceratodontidae)
T. N. Gill, 1873
Рід: Neoceratodus
J. L. G. Krefft, 1870
Вид: Рогозуб
Біноміальна назва
Neoceratodus forsteri
(J. L. G. Krefft, 1870)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Neoceratodus forsteri
ITIS logo.jpg ITIS: 161037
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7892
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Neoceratodus forsteri
Fossilworks: 194486[1] 194486[1]

Рогозуб, або баррамунда (Neoceratodus forsteri) — риба підкласу дводишних (Dipnoi). Зустрічається лише в Квінсленді (Північно-східна Австралія), де він населяє басейни річок Бернетт та Мері. Останнім часом він був пересаджений також в деякі озера і водосховища Квінсленда, де і прижився. Рогозуб — велика риба, що досягає довжини 175 см і ваги понад 10 кг. Його масивне тіло стисле з боків і покрите дуже крупною лускою, а м'ясисті парні плавці своїми контурами чимось нагадують ласти пінгвінів. Плавальний міхур рогозуба перетворився на легеню, завдяки якій він може дихати атмосферним повітрям. Тіло масивне, стисло з боків. Луска дуже велика. Плавці м'ясисті. Забарвлення однотонне від рудувато-коричневого, до блакитно-сірого, дещо більш світле на боках. Черево забарвлене від білувато-сріблястого до ясно-жовтого кольору.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Мешкає в річках з повільною течією, обираючи ділянки, зарослі водною рослинністю. Крім дихання зябрами, кожні 40-50 хв піднімається до поверхні, щоб заковтнути атмосферне повітря. Риба виставляє кінчик своєї голови над поверхнею води і викидає повітря з легень, при цьому видає характерний стогнучий-хрюкаючий звук. І видих, і вдих виробляються через ніздрі, при цьому щелепи риби щільно зімкнуті. У період засухи, коли річки висихають і міліють, рогозуби переживають цей час в ямах зі збереженою водою.

Веде малорухливий спосіб життя. Більшу частину часу проводить лежачи черевом на дні або спираючись на парні плавці та хвіст. Харчується різними безхребетними.

Розмноження[ред.ред. код]

Нерест розтягнутий і займає проміжок з квітня по листопад. Піку нерест досягає у вересні-жовтні, з настанням періоду дощів. Ікру рогозуб відкладає переважно на водну рослинність, не проявляючи подальшої турботи про потомство. Ікринки великі, діаметром 6,5-7,0 мм, оповиті в драглисту оболонку, що надає їм схожість з жаб'ячої ікрою. Дана подібність також виявляється у великій кількості жовтка і в особливостях ембріонального розвитку.

Через 10-12 діб з ікри вилуплюються личинки. У них відсутні зовнішні зябра і цементний орган. Вони нерухомо лежать на боці на дні і час від часу пересуваються на інше місце поблизу. З переходом до активного харчування личинки переходять до проживання у тихих і мілких затоках. Спочатку живляться нитчастими водоростями, а пізніше і безхребетними. Грудні плавці з'являються на 14-й день після виходу з ікри, а черевні - через два з половиною місяці.

Рогозуб і людина[ред.ред. код]

Рогозуба вживають в їжу. Його м'ясо червонуватого кольору дуже ціниться місцевими жителями - як аборигенами, так і поселенцями. В даний час вид знаходиться під охороною, лов його заборонений.

Література[ред.ред. код]

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Риба Це незавершена стаття з іхтіології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.