Родимцев Олександр Ілліч

Родимцев Олександр Ілліч
Народився	8 березня 1905 Шарлик Оренбурзька область Російська імперія
Помер	13 квітня 1977 Москва СРСР
Роки життя	1905—1977 (72 роки)
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	кавалерія, повітряно-десантні війська
Роки служби	1927—1977
Звання	генерал-полковник
Командування	СРСР головний військовий радник та військовий аташе в Албанії, помічник Командувача військами Східно-Сибірського військового округу, командир корпусу командир дивізії, командир повітряно-десантної бригади
Війни/битви	Громадянська війна в Іспанії Радянсько-фінська війна Друга Світова війна
Нагороди
Інше	мемуари «Под небом Испании», «На последнем рубеже. Записки командира дивизии», «Люди легендарного подвига», «Гвардейцы стояли насмерть», «Твои, Отечество, сыны», «Машенька из Мышеловки» «На берегах Мансанареса и Волги», «Добровольцы-интернационалисты»

Роди́мцев Олекса́ндр Іллі́ч (рос. Родимцев, Александр Ильич) (*8 березня 1905 — †13 квітня 1977, Москва) — радянський воєначальник, генерал-полковник (1961), двічі Герой Радянського Союзу (1937, 1945).

Біографія

Народився 8 березня 1905 року в селі Шарлик (нині Шарликського району Оренбурзької області) в бідній селянській сім'ї. Член ВКП(б) /КПРС з 1929 року. У Червоній Армії з 1927 року. У 1932 закінчив Військову школу ім. ВЦІК, в 1939 році Родимцев закінчує Військову академію імені М. В. Фрунзе та в 1947 Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу (1947).

Майор Родимцев добровольцем брав активну участь у громадянській війні в Іспанії, бився під Ґвадалахарою, Брунете, Теруелем та на р. Харама. Звання Героя Радянського Союзу майорові Родімцеву Олександру Іллічу присвоєне 22 жовтня 1937 року за зразкове виконання особливого завдання в Іспанії.

Після повернення з Іспанії командував кавалерійським полком, а після закінчення академії з травня 1939 був помічником командира кавалерійської дивізії. Брав участь у визвольному поході до Західної Білорусії (1939).

У 1940 бере активну участь в агресії СРСР до Фінляндії.

У роки Другої світової війни О. І. Родимців командував 5-ою повітряно-десантною бригадою 3-го повітряно-десантного корпусу (5-а, 6-а, 212-а пдбр), яка в 1941 брала участь в обороні Києва (червень — листопад 1941).

6 листопада 1941 управління 5-ої пдбр було переформоване на управління 87-ої стрілецької дивізії, створеної з військ 3-го пдк, яку очолив Родимцев. 19 січня 1942 87-а стрілецька дивізія була переформована в 13-у гвардійську стрілецьку дивізію. 13-а гвардійська стрілецька дивізія (згодом — 13-а Полтавська ордена Леніна двічі Червонопрапорна гвардійська стрілецька дивізія) увійшла до складу 62-ої армії, що брала участь у битві за Сталінград.

З травня 1943 року генерал-майор Родимцев — командир 32-го гвардійського стрілецького корпусу, з яким дійшов до столиці Чехословаччини — Праги. Воював на Південно-Західному, Донському, Сталінградському, Степовому, Воронезькому, 2-му та 1-м Українських фронтах. Брав участь в Курської битвах, в звільненні Лівобережної і Правобережної України, в розгромі німецько-фашистських військ в Західної Україні, Польщі, в Нижньо-Силезській, Берлінської і Празькій операціях.

Другої медалі «Золота Зірка» командир 32-го гвардійського стрілецького корпусу гвардії генерал-лейтенант Родимців удостоєний 2 червня 1945 року за уміле керівництво військами при форсуванні річки Одер 25 січня 1945 в районі населеного пункту Лінден (Польща), особистий героїзм і мужність.

Після закінчення Вищих академічних курсів при Академії Генерального штабу, був командиром з'єднання, помічником командира військами Східно-Сибірського військового округу, головним військовим радником і військовим аташе в Албанії.

З листопада 1956 року продовжує службу у військах. З березня 1966 року — в групі генеральних інспекторів МО СРСР.

Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР другого скликання і депутатом Верховної Ради СРСР третього скликання.

Пам'ять

Бронзовий бюст генерала О. І. Родимцева встановлений на його батьківщині, меморіальні дошки — в Москві і Волгограді; ім'ям Родимцева названі вулиці у Волгограді, Оренбурзі, Києві та Чернігові. В місті Первомайську Миколаївської області є вулиця Гвардійців Родимцева.

Література

• Советская военная энциклопедия в 8-и томах, т. 7

Див. також

• Будинок Павлова
• 1-а повітряно-десантна бригада (СРСР)
• 1-а парашутна дивізія (Третій Рейх)
• Дивізія «Герман Герінг»