Роднянський Олександр Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роднянський Олександр Юхимович
Александр Роднянский.jpg
Народився 2 липня 1961(1961-07-02) (53 роки)
Київ, УРСР
Громадянство Україна / Росія
Національність єврей
Діяльність кінобізнес, медіабізнес, режисер, продюсер

Родня́нський Олекса́ндр Юхи́мович (* 2 липня 1961, Київ) — український кінорежисер, кіно- і телевізійний продюсер, телевізійний менеджер. Двоюрідний брат та бізнес-партнер Бориса Фуксмана.

Родина[ред.ред. код]

Народився в родині кінематографістів (його дід, Зіновій Роднянський був головним редактором Кіностудії документальних фільмів, батько — головним інженером, мати — Лариса Роднянська — директор кіностудії «Контакт» Спілки кінематографістів України)

Освіта[ред.ред. код]

У 1983 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (факультет кінорежисури).

Кінематографічна діяльність[ред.ред. код]

Український період[ред.ред. код]

У 19831990 рр. працював на студії «Київнаукфільм».

Олександр Роднянський — секретар правління Спілки кінематографістів України;

Європейські періоди[ред.ред. код]

У 1990 році став головним продюсером кінокомпанії «Innova Film» (Німеччина), співпрацюючи, як режисер, також із кіностудією «Контакт» Спілки кіноматографістів України.

1 березня 2010 року стало відомо про купівлю Олександром Роднянським 51% акцій дистриб'ютора авторських прав кампанії «Кино без границ» и 51% акцій шведської кампанії Maywin Films AB.[1].

Російський період[ред.ред. код]

академік Російської Академії кінематографічних мистецтв «Ніка»; Голова опікунської ради Відкритого російського кінофестивалю «Кінотавр».

Нагороджений за фільм «Місія Рауля Валленберга» призом Союзу кінематографістів СНД «Ніка» в номінації «найкращий документальний фільм 1990 року», і за фільм «Прощай, СССР‑2» призом Союзу кінематографістів СНД «Ніка» в номінації «найкращий документальний фільм 1994 року».

У 1991 році фільм «Місія Рауля Валенберга» був нагороджений премією «Фелікс» Європейської кіноакадемії як найкращий європейський документальний фільм. Також серед нагород ‑ приз журі і приз ФІПРЕССІ міжнародного кінофестивалю в Ямагата (Японія, 1995), гран‑при міжнародного фестивалю в Страсбурзі (Франція, 1995), спеціальний приз журі на міжнародному фестивалі в Ніоне (Швейцарія, 1992).

Світове визнання[ред.ред. код]

Лауреат більше 20 міжнародних кінофестивалів.

Як продюсер Роднянський двічі був номінований на премію «Оскар» — приз Американської кіноакадемії: за фільм режисера Нани Джорджадзе «1001 рецепт закоханого кухаря» в категорії «Найкращий іноземний фільм» в 1996 році і за фільм Режиса Варньє «Схід‑Захід» у категорії «Найкращий іноземний фільм» 2000 року.

Телевізійна діяльність[ред.ред. код]

З 1997 року ‑ президент Телевізійної академії України.

ТРК «Студія „1+1“»[ред.ред. код]

Головред ТСН О. Ткаченко і генпродюсер 1+1 О. Роднянський дають прес-конференцію, 1997 р. Через 11 років Роднянский продасть 1+1 і Ткаченко займе його місце.

У 1995 році Роднянський заснував в Україні телерадіокомпанію «Студія 1+1»[1] і став її генеральним директором та генеральним продюсером.

Починаючи із серпня 2005 р. і до весни 2008 р. — голова ради директорів телеканалу 1+1.

Робота на телебаченні в Росії[ред.ред. код]

У травні 2002 р. — призначений генеральним директором телеканалу СТС (Росія), з лютого 2004 р. — президент американської медіакомпанії Story First Communications, яка володіє акціями СТС. У 2004 році, залишаючись гендиректором телеканалу СТС, був вибраний президентом холдингу «СТС Медіа». У 2005 році став також генеральним директором телеканалу «Домашній».

член правління Академії російського телебачення; Асоційований член Міжнародної ради національної академії телевізійного мистецтва (США). Заслужений діяч мистецтв України;

Роднянський — лауреат премії в області медиа‑бизнеса «Медіаменеджер Росії-2004».

У 2005 році Роднянський став лауреатом премії «Телегранд‑2004» — за заслуги в розвитку недержавного телебачення в Україні і в Росії; премії «Люди року GQ ‑ 2005» в номінації «Продюсер року»; премії «За видатний внесок у розвиток кіновиробництва» IV національної церемонії вручення призів за досягнення в кінобізнесі; премії Академії російського телебачення «ТЕФІ» — за серіал «Моя прекрасна няня» в номінації «Найкращий продюсер».

У 2006 році Академія Російського телебачення «Ніка» нагородила Роднянського премією в номінації «Найкращий ігровий фільм» за картину «9 рота»; того ж року він став лауреатом премії Академії Російського телебачення «ТЕФІ» в номінації «Найкращий телевізійний продюсер» за проект «Не родися красивою».

24 червня 2008 року стало відомо, що Роднянській залишає пости керівника телеканалу СТС і холдингу «СТС Медіа».

Фільмографія[ред.ред. код]

Режисер[ред.ред. код]

Сценарист[ред.ред. код]

  • «Повний дім дочок» (2010 телесеріал).
  • «18-14» (2007),

Актор[ред.ред. код]

  • «Школа лихослів'я» (2001 телесеріал).

Продюсер[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

  • У 2006 році отримав премію Телетріумф у номінації «За особистий внесок у розвиток українського телебачення премія Телетріумф»

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Человек с киноаппратом // Esquire Україна, липень 2013, стор. 91-95 (рос.)