Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В українській мові іменники чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини мають закінчення -а, -я чи -у, -ю[1].

У ряді іменників вибір закінчення суттєво впливає на значення слова. Водночас правила чинного правопису, що регламентують вибір правильного закінчення (їх наведено нижче), є доволі складними, заплутаними та розмитими.[2] Нерідко мовці та насамперед літературні редактори мусять звіряти правильне написання таких слів у родовому відмінку з орфографічним словником.

Закінчення -а, -я[ред. | ред. код]

Іменники чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини приймають закінчення -а (я) (залежно від групи іменника), коли вони мають значення:

№ Значення Приклади
1 Назви істот, власні імена та прізвища, а також персоніфіковані предмети та явища козака (особа), промовця, робітника, студента, тесляра, учителя; Андрія, Дмитра, Франка, Дорошенка; Вітра, Ліса, Мороза
2 Назви тварин і дерев ведмедя, вовка, коня, пса; ясеня, клена, явора; котика, дубка
3 Назви технічних реалій, машин та їх деталей блока[a], вагона, комп'ютера, монітора, дизеля, гвинта, замка́ (пристрій)[3][b]; вагончика, літачка
4 Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини, математичні, лінгвістичні поняття

Див. також правило № 16

атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса; префікса, локатива
5 Українські за походженням безафіксні та суфіксальні іменники-терміни відмінка, додатка, займенника, іменника, трикутника, чисельника, числівника
Винятки: виду, роду, складу, способу тощо
6 Назви мір довжини, ваги, часу тощо; назви грошових знаків; числові назви гектара, грама, метра, місяця, процента, тижня; гроша, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; десятка, мільйона, мільярда
Винятки: віку, року тощо
7 Назви місяців і днів тижня вівторка, жовтня, понеділка, травня, листопада (місяць)[c]
8 Назви органів та частин тіла живота, м'яза, носа, скелета, шлунка; животика, пальчика
Винятки: стравоходу
9 Назви житлових приміщень, сільськогосподарських і технічних будівель та їх частин, архітектурних деталей барака, вулика, акведука, тамбура, одвірка; комина, багета, еркера, карниза
Винятки: підмурку, покою
10 Назви предметів побуту, одягу, взуття чайника, черпака, дивана, серванта; джемпера, жупана, костюма, піджака, черевика
11 Назви виробів із борошна хліба, батона; калачика
12 Назви церковних реалій амвона, іконостаса, вівтаря
13 Назви сайтів та служб електронної пошти фейсбука, ютуба, імейла
14 Назви населених пунктів та планет
Примітка. Але -у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо
 Бердянська, Берліна, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Трускавця, Шанхая; Марса, Меркурія, Урана, Юпітера
15 Інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ів (-їв), -ев (-єв), -ов, -ин (-ін), -ач, -ич

Див. також правило № 27

Дінця, Дністра, Іртиша; Колгуєва, Остра, Псла, Тетерева, Харкова

Примітка. Іменники з закінченням -о набувають лише закінчення -а (-я) в родовому відмінку[1].

Закінчення -у, -ю[ред. | ред. код]

Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -у (ю) (залежно від групи), коли вони мають значення:

№ Значення Приклади
16 Назви процесів, станів, якостей, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять в філософії, літературознавстві та інших науках авралу, бігу, винятку, галасу, голосу, дискурсу, духу (явище)[d], екзамену, звуку (явище)[e], ідеалу, інтересу, канону, клопоту, конфлікту, крику, лету (льоту), ляпасу, мажору, міражу, принципу, прогресу, процесу, рейсу, ремонту, роду, руху; абсолюту, абсурду, агностицизму, героїзму, догмату
Винятки: ривка, стрибка, стусана
17 Назви почуттів і хвороб болю, гніву, жалю, страху, сну, сорому; авітамінозу, бронхіту, грипу, діабету, кашлю, набряку, опіку
18 Назви явищ природи вихору, вогню, вітру, граду, грому, дощу, жару, землетрусу, інею, листопаду[f], морозу, туману, урагану, холоду
19 Сукупності істот чи неістот (рослин, предметів побуту, сортів плодових дерев) альбому, ансамблю, архіву, атласу, батальйону, березняку, вишняку, гаю, гурту, загалу, капіталу, каравану, каталогу, кодексу, колективу, лісу, оркестру, парку, полку, пролетаріату, реманенту, рою, саду, сушняку, тексту, товару, тріумвірату, хору; сюди належать назви кущових і трав'янистих рослин: барвінку, бузку, буркуну, гороху, звіробою, молочаю, очерету, чагарнику, щавлю, ячменю; кальвілю, ренету, ренклоду
Винятки: табуна, садка, вівса
20 Назви установ, закладів, організацій архіву, інституту, клубу, комісаріату, комітету, радгоспу, університету, штабу
21 Назви ігор, танців та абстрактних творів мистецтва (музичних, кінематографічних) балету, вальсу, волейболу, джазу, краков'яку, мультику, пейнтболу, танку, танцю, тенісу, фільму, футболу, хокею
Винятки: вірша, гопака, козака (козачок)
22 Назви просторових понять, різних споруд і будинків, зокрема й військових, просторових комунікацій абзацу, валу, байраку, краю, лиману, лугу, майдану, полігону[4], рову, ручаю, світу, уривку, яру; будинку, вокзалу, ґанку, даху, заводу, залу, замку (споруда), каналу, коридору, магазину, мезоніну, метрополітену, молу, палацу, поверху, сараю, тину, універмагу, шинку
Винятки: горба, хутора, ліска, майданчика, ставка, ярка, бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва, хмарочоса (переважно з наголосом на закінченні); обидва закінчення — -а (-я) та -у (-ю) приймають іменники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота
23 Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі та ін., а також літературознавчі терміни

Див. також правило № 4

аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, стемінгу, ферменту; альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, реферату, роману, синтаксису, стилю, сюжету, фейлетону тощо
24 Речовини, маси, матеріали азоту, асфальту, бальзаму, борщу, водню, воску, гасу, гіпсу, граніту, квасу, кваску, кисню, льоду, меду, медку, піску, пороху, сиру, спирту
Виняток: хліба
25 Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот) водогону, вододілу, водопроводу, живопису, живоплоту, манускрипту, родоводу, рукопису, суходолу, трубопроводу, саксофону (клас муз. інструментів)
Винятки: електровоза, пароплава
26 Переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот) вибою, випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, затору, запису, опіку, опуху, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, проводу (дріт), розділу, сувою, усміху, успіху
Виняток: заголовка
27 Назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей, штатів і т. ін.

Див. також правила № 14, 15

Амуру, Бугу, Гангу, Дунаю, Нігеру, Нілу, Рейну, Сейму, Хоролу; Байкалу, Ельтону, Мічигану, Світязю, Чаду; Евересту, Ельбрусу, Паміру, Уралу; Котліну, Кіпру, Криту, Родосу, Сахаліну, Каніну, Пелопоннесу; Алжиру, Афганістану, Казахстану, Єгипту, Ізраїлю, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибіру

Вплив на значення слова[ред. | ред. код]

У ряді іменників чоловічого роду другої відміни зміна закінчення у родовому відмінку однини впливає на значення слова:

  • Алжира (місто) — Алжиру (країна)
  • алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал)
  • акта (документ) — акту (дія)
  • апарата (прилад) — апарату (установа)
  • бала (одиниця вимірювання) — балу (святковий вечір)
  • блока (у техніці) — блоку (політичне об'єднання)
  • бора (свердло) — бору (хімічний елемент)
  • борта (одяг) — борту (судно)
  • булата (зброя) — булату (сталь)
  • буряка (одиничне) — буряку (збірне)
  • вала (деталь машини) — валу (насип)
  • дзвона (інструмент) — дзвону (звук)
  • елемента (конкретне) — елементу (абстрактне)
  • звука (термін в музиці та лінгвістиці) — звуку (слухове відчуття, механічні коливання)
  • Ізраїля (особа) — Ізраїлю (країна)
  • інструмента (одиничне) — інструменту (збірне)
  • каменя (одиничне) — каменю (збірне)
  • клина (предмет) — клину (просторове поняття)
  • листа (одиничне) — листу (збірне)
  • листопада (місяць) — листопаду (процес)
  • Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат)
  • о́рга́на (тіла або муз. інстр.) — о́ргану (установа, друк.)
  • папера (документ) — паперу (матеріал)
  • потяга (поїзд) — потягу (почуття)
  • пояса (предмет) — поясу (просторове поняття)
  • придатка (відросток) — придатку (додаток)
  • рахунка (документ) — рахунку (дія)
  • саксофона (конкретний муз. інстр.) — саксофону (клас муз. інструментів)
  • соняшника (одиничне) — соняшнику (збірне)
  • стана (технічне) — стану (муз. та ін.)
  • телефона (апарат) — телефону (номер)
  • терміна (слово) — терміну (строк)
  • фактора (маклер) — фактору (чинник)
  • шаблона (пристрій; креслення) — шаблону (зразок) тощо.

Слова, що вживаються з обома закінченнями[ред. | ред. код]

Кілька слів української мови вживаються з обома закінченнями без впливу на значення (але зі зміною наголосу):

  • моста́ — мо́сту
  • паркана́ — парка́ну
  • плота́ — пло́ту
  • стола́ — сто́лу (меблі)

Також для деяких слів використовуються різні рекомендації, жодна з яких не є єдиною нормою:

  • са́йту або са́йта[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ але бло́ку, якщо мова про політичне об'єднання (сукупність людей)
  2. ↑ але за́мку, якщо мова про оборонну споруду
  3. ↑ але листопа́ду, якщо мова про явище природи
  4. ↑ але ду́ха, якщо мова про містичну істоту; зокрема, Свято́го Ду́ха, як іпостась Бога.
  5. ↑ але зву́ка, якщо мова про фізичний термін
  6. ↑ але листопа́да, якщо мова йде про місяць
  1. ↑ а б Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні | «Український правопис». Електронна версія офіційного видання. web.archive.org. 22 січня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 8 лютого 2023.
  2. ↑ Лозова Н. Є., Фридрак В. Б. Передмова // «Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку» — К.: Наукова думка, 2007. — 165 с.
  3. ↑ ЗАМОК — СЛОВОЗМІНА | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 9 лютого 2023.
  4. ↑ П // «Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку»
  5. ↑ Slovnyk.me — Словники й енциклопедії. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 9 лютого 2023.

Джерела та ресурси[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Родовий_відмінок_однини_іменників_чоловічого_роду_другої_відміни&oldid=40628911