Родючість грунту
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Родю́чість ґру́нту — характеристика ґрунту, що визначає його здатність підтримки великої кількості рослинного життя, термін найчастіше використовується для опису земель сільськогосподарського призначення.
Родючий ґрунт зазвичай характеризується наступними властивостями:
- Багатий на головні елементи, необхідні для живлення рослин: азот, фосфор і калій.
- Містить достатньою кількість мікроелементів, таких як бор, хлор, кобальт, мідь, залізо, магній, марганець, молібден, сірка і цинк.
- Містить органічну речовину ґрунту, що покращує структуру ґрунту та допомагає утриманню вологи.
- Кислотність в діапазоні pH від 6,0 до 6,8.
- Добра структура, що забезпечує необхідний дренаж.
- Набір мікроорганізмів, корисних для росту рослин.
- Велика товщина верхнього шару ґрунту.
В сільському господарстві родючі ґрунти зазвичай отримуються за допомогою ряду мір збереження та меліорації грунтів.
| Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!. Це повідомлення варто замінити точнішим. |

