Родючість ґрунту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Родю́чість ґру́нту — характеристика ґрунту, що визначає його здатність підтримки великої кількості рослинного життя, термін найчастіше використовується для опису земель сільськогосподарського призначення.

Найродючіший грунт — чорнозем. Він поширений на Україні та Росіі. Родючий ґрунт зазвичай характеризується такими властивостями:

У сільському господарстві родючі ґрунти зазвичай отримуються за допомогою ряду мір збереження та меліорації ґрунтів.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Закон України «Про охорону земель» (ст. 1) м. Київ, 19 червня 2003 року N 962-IV.