Родіола рожева
| Родіола рожева | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| Rhodiola rosea L.[1] |
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Sedum rosea (L.) Scop. Sedum rhodiola DC. Rhodiola arctica Boriss. Rhodiola iremelica Boriss. Rhodiola scopolii Simonk. Sedum scopolii Simonk. Золотой Корень, Solotoy Koren |
Родіола рожева (лат. Rhodiola rosea L.); інша назва золотий корінь Багаторічна невисока рослина роднни товстолистих — Crassulaceae.
Корінь товстий, короткий, крихкий. Від кореня відходять кілька прямих стебел. Листки еліптичної форми, загострені, цілокраї. Квітки двостатеві, пелюстки жовті. Суцвіття верхівкове, зібране в багатоквітковий щиток. Цвіте в червні-липні, насіння достигає в серпні-вересні.
В Україні рослина поширена лише в Карпатах[2]. Введена в культуру. Її успішно вирощують на грядках і висаджують в природних умовах: на берегах річок, на галявинах, високих схилах[2].
Рослина самосійна. Найкращі сходи дає навесні, під прозорою плівкою[2].
Зміст |
Сировина [ред.]
3 лікувальною метою використовують кореневища рослини, які викопують пізно восени, коли повністю відмирають стебла. Корені очищають від землі, миють у холодній воді, подрібнюють і сушать звичайним способом.
Хімічний склад [ред.]
У коренях рослини знайдено фенолоспирти та їхні глікозиди, дубильні речовини(близько 20 %; належать до пірогалової групи), органічні кислоти, флавоноїди, летку олію; флавоноїди містять гіперозид, кверцетин, ізокверцитрин, кемпферол; виявлено також галову, щавлеву, янтарну, цитринову, яблучну кислоти, сполуки марганцю, жири та цукристі речовини.[2]
Застосування [ред.]
Золотий корінь здавна застосовується народною медициною, як і женьшень, для підняття життєвого тонусу і працездатності. Наукова медицина використовуе властивості препаратів рослини підвищувати опірність організму до негативник чинників. Препарати золотого кореня поліпшують адаптацію людини до екстремальник умов, позитивно діють при фізичній і розумовій перевтомі. Їх призначають після перенесених тяжких травм, виснажливих операцій, тяжких інфекційних хвороб, при неврозі[2]. Виготовляеться офіцинальний препарат золотого кореня — рідкий екстракт на 40 % спирті у співвідношенні 1:1. Його застосовують, ще й при астенічиих станах, вегето-судинній дистонії та зниженій розумовій і фізичній працездатності. Вживають екстракт всередину по 5—10 крапель 2-3 рази на добу за 30 хв до їди, але не пізніше 16-ї години[2]. Курс лікування — 10-20 діб.
У народній меднцині родіолу рожеву застосовуготь як протиалергічний засіб при ядусі, набряках Квінке, астматичному бронхіті, кропив'янці, задавнених екземах. Екстракт і відвар кореня родіоли рожевої не рекомендується приймати при гіпертонічних кризах, гарячці, в стані хворобливого збудження.[2]
Галерея [ред.]
-
Рослина
-
В'янення квітів суцвіття
-
Чоловічі квіти
-
Дозрівання фолікулів
-
Рослини, вид зверху
-
Сушений корінь родіоли рожевої
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Rhodiola rosea |
Примітки [ред.]
- ↑ «Rhodiola rosea - Plants For A Future database report». www.pfaf.org. Процитовано 2008-02-23.
- ↑ а б в г д е ж Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5
