Вертлюг (анатомія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Верхня частина стегнової кістки. Видно великий (greater trochanter) і малий (lesser trochanter) вертлюги, вертлюжну ямку (trochanteric fossa) і міжвертлюжний гребінь (intertrochanteric crest). Міжвертлюжна лінія на зворотньому боці

Вертлю́г, ве́ртел (лат. trochanter) — один з двох кісткових горбів біля місця переходу шийки стегна у тіло стегнової кістки. Один з вертлюгів зоветься великим, другий — малим. Інші українські назви вертлюга: вертел, оворотень, овороть.

Великий вертлюг (trochanter major) являє собою верхнє закінчення тіла стегнової кістки. На його медіальній поверхні, яка повернена до шийки, знаходиться ямка (fossa trochanterica).

Малий вертлюг (trochanter minor) поміщається біля нижнього краю шийки з медіального боку дещо позаду. Обидва вертлюги з'єднуються поміж собою на задньому боці стегнової кістки міжвертлюжним гребенем (crista intertrochanterica), який йде косо по поверхні кістки; а на передній поверхні — міжвертлюжною лінією (linea intertrochanterica). Всі ці утворення — вертлюги, гребінь, лінія і ямка призначені для прикріплення м'язів.

Джерело[ред.ред. код]