Роже Мартен дю Ґар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роже Мартен дю Ґар
Роже Мартен дю Гар
Роже Мартен дю Гар
Дата народження 23 березня 1881(1881-03-23)
Дата смерті 22 серпня 1958(1958-08-22) (77 років)
Громадянство Франція Франція
Премії

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1937)

Автограф Автограф — Роже Мартен дю Ґар
Nobel prize medal.svg

Роже Мартен дю Гар (фр. Roger Martin du Gard; 23 березня 1881 — 22 серпня 1958) — французький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1937 року «За художню силу і правду в зображенні людини і найбільш суттєвих сторін сучасного життя». Розвиває традицію роману-епопеї. Найвідоміший твір - "Сім'я Тібо", в котрому демонструється конфлікт батьки-діти, також протиставлення "хороший син" - "поганий син" ("поганого" батько відправляє у виправну колонію). В життя героїв вривається Перша світова війна.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 23 березня 1881 в паризькому передмісті Нейї-Сюр-Сен в заможній родині. Коли Роже було близько 10 років, він дружив у школі з хлопчиком, який писав п'єси, і з цього часу сам, як він з часом згадував, вирішив стати письменником. 11- річного Мартена дю Гара відправили в католицьку школу, де хлопчик підпадає під вплив абата М.Ебера, одного з ватажків французького неотомізму. З часом Мартен дю Гар відійшов від католицизму, але з Ебер у нього встановилися близькі та дружні стосунки, які збереглися аж до смерті священика. Незабаром Мартен дю Гар вступає до вищого архівно-історичне навчальний заклад і 1905 Р. отримує диплом палеографа-архівіста. Поселившись в Парижі, Мартен дю Гар задумує довгий роман про сільського священника. Проте з часом розуміє, що роман такого масштабауму не по силам. Глибоко придавлений, Роже Мартен дю Гар мучиться важкими сумнівами щодо свого покликання. Однак навесні 1908 за кілька тижнів Мартен дю Гар пише «Становлення» - історію людини, яка хоче стати письменником, проте всі його спроби завершуються крахом. Письменник видає роман власним за рахунок - і з цього моменту стає професійним літератором. Першим значним його досягненням, яке принесло успіх, стає роман «Жан Баруа» (1913). Після Першої світової війни, демобілізувавшись, Мартен дю Гар певний час працює в паризькому театрі, а потім починає писати свій знаменитий роман «Сім'я Тібо», вісім томів якого виходили з 1922 по 1940 р Цей роман «вражає подробицями, рельєфністю головних персонажів, своєю чесністю; з великих романів нашого століття «Сім'я Тібо» - найболее трагічний ». 1937 Роже Мартену дю Гару присуджена Нобелівська премія з літератури "за художню силу і правду в зображенні людини, а також найболее важливих сторін сучасного життя». Протягом усього життя Мартен дю Гар був людиною нетовариським, вкрай замкнутим, вважаючи, що за письменника повинні говорити його твори. Мартен дю Гар померла 23 серпня 1958 від серцевого нападу у м Беллеме у власному особняку в віці 77 років.

Твори[ред.ред. код]

  • Devenir (1906)
  • L'Une de Nous (1909)
  • Jean Barois (1913)
  • Le Testament du père Leleu, farce (1913)
  • Les Thibault : Le Cahier gris (1922)
  • Les Thibault : Le Pénitencier (1922)
  • Les Thibault : La Belle Saison (1923)
  • Les Thibault : La Consultation (1928)
  • Les Thibault : La Sorellina (1928)
  • Les Thibault : La Mort du père (1929)
  • Vieille France (1933)
  • Les Thibault : l'Été 1914 (1936)
  • Les Thibault : l'Épilogue (1940)
  • Œuvres complètes dans la collection de la Pléiade avec une préface d'A. Camus (1955)
  • Correspondance avec André Gide (posthume 1968)
  • Correspondance générale 1 1896—1913" (posthume 1980)
  • Le Lieutenant-colonel de Maumort (posthume 1983)
  • Journal I Textes autobiographiques 1892—1919" (posthume 1992)
  • Journal II 1919—1936" (posthume 1993)
  • Journal III 1937—1949 Textes autobiographiques 1950—1958 « (posthume 1993)
  • Correspondance générale X 1951—1958» (posthume 2006)

Література[ред.ред. код]

  • Centre international de recherche sur Roger Martin du Gard: L'écrivain et son journal. Gallimard, Paris 1996
  • Petra Gekeler: Die kritische Distanz des Intellektuellen. Roger Martin du Gard im Umfeld der Nouvelle Revue Française (NRF). Lang, Frankfurt am Main 2001

Посилання[ред.ред. код]