Розанов Василь Федорович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Архієпископ Гавриїл | |
 |
|
| Ім'я при народженні | Розанов Василь Федорович |
|---|---|
| Народився | 1781 |
| Помер | 8 вересня 1858 |
| Діяльність | церковний діяч |
| Титул | архієпископ |
Архієпископ Гавриїл, у світі Розанов Василь Федорович (* 1781 — † 8 вересня 1858) — архієпископ катеринославський, пізніше херсонський, дослідник історії Південної України і Запорожжя.
[ред.] Біографія
Народився в сім'ї сільського священика Костромської єпархії. У 1803 році закінчив семінарію Трійце-Сергієвої лаври. Викладав у семінаріях. 15 жовтня 1811 року постригся у ченці під іменем Гавриїл в Олександрійській Лаврі Санкт-Петербурга. Працював ректором Вологодської та Ярославської семінарій. 22 травня 1828 року Гавриїл отримав призначення на Катеринославську кафедру, яка за площею і населенням була однією з найбільших в імперії і охоплювала Катеринославську, Херсонську і Таврійську губернії. 31 грудня 1832 року став архієпископом.
9 травня 1837 року, у зв'язку з розподілом єпархії, був призначений архієпископом Херсонської і Таврійської єпархій з центром в Одесі. З 1 березня 1848 року до лютого 1858 року — архієпископ у Твері. Помер 8 вересня 1858 року.
[ред.] Діяльність
Залишив по собі добру пам'ять на Катеринославщині. Саме завдяки його клопотанням був повністю відбудований і освячений у 1834 році Преображенський собор. Близько половини коштів, потрібних для його спорудження, було зібрано мешканцями міста. Будівництво храму стимулювало розвиток нагірної частини міста. За ініціативою Гавриїла старі і тісні дерев'яні споруди катеринославської семінарії були добудовані новим кам'яним флігелем, а згодом для семінарії придбали просторий кам'яний будинок.
Гавриїл першим розпочав цілеспрямовану працю дослідження історії Катеринославщини і Південної України в цілому. Він збирає архівні документи, розшукує рукописні і речові пам'ятки, — народні легенди, перекази, відомості старожилів. Знайдені історичні матеріали стали ґрунтовною базою його досліджень. З цих досліджень три стосуються історії Катеринославщини:
- «Устное повествование бывшего запорожца Никиты Леонтьевича Коржа» (1842);
- «Историческая записка о заложении в Екатеринославе соборного храма и начале самого города» (1846);
- «Историческая записка о Самарском Пустынно-Николаевском монастыре» (1838).
Головною працею його життя стали «Очерки повествования о Новороссийском крае из оригинальных источников почерпнутых» (1857), де серед інших матеріалів є відомості про заснування найбільших міст Південної України, зокрема Катеринослава, історії його створення і будівництва, написаного на широкій базі історичних джерел.
Зберігся архів документів та рукописних заміток Розанова з історії заселення Півдня України та Криму.
[ред.] Джерела
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
- Довідник з історії України. За ред. Підкови І. З., Шуста Р. М., Інст. історичних досліджень Львівського нац. унів. ім. Івана Франка. Видавництво «Генеза», Київ. 2001 ISBN 966-504-439-7
