Розарій (квітник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розарій у Римі
Розарій у Мадриді

Розарій — квітник, складений з різних сортів і груп троянд. Незважаючи на сортову різноманітність, всі троянди достатньо примхливі й вимагають укриття на зиму, тому зручніше виконати посадку на одній ділянці, яка повністю ховатиметься на зиму. Для розарію вибирають тепле, сонячне місце з дренованим ґрунтом, бажано в парадній частині саду.

Історія[ред.ред. код]

Селекцією троянд займалися в Китаї ще понад 1000 років тому[1], та першим розарієм в сучасному розумінні став трояндовий сад французької імператриці Жозефіни Богарне в Мальмезоні, Франція, який вона утримувала в 1799–1814 роках.[2] Жозефіна запросила на службу талановитих садівників та закуповувала нові сорти троянд та інших рослин, фінансуючи для цього спеціальні експедиції. Коли в 1814 році вона померла, в розарії нараховувалося 250 сортів троянд. Існують свідчення, що імператорські «мисливці за рослинами» запровадили у Франції ще 200 сортів інших рослин, зокрема таку поширену сьогодні квітку, як жоржина.[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Charles & Brigid Quest-Ritson, «The Royal Horticultural Society Encyclopedia of Roses», Dorling Kindersley 2003, p. 8
  2. http://www.napoleon.org/en/magazine/museums/files/National_Museum_the_Chateau.asp
  3. Stirling Macaboy (editor, Tommy Cairns), «The Ultimate Rose Book», Abrams New York, 2007, p. 88-89

Література[ред.ред. код]

  • Jardins de roses, André Gayraud, éditions du Chêne, ISBN 2-84277-041-2
  • Roseraies et jardins de roses, H. Fuchs in Le Bon jardinier, encyclopédie horticole, tome 1, La Maison rustique, Paris, 1964, ISBN 2-7066-0044-6.