Роза Люксембург
| Роза Люксембург | |
Роза Люксембург |
|
| Народилася | 5 березня 1871 Замостя, Польща |
|---|---|
| Померла | 15 січня 1919 (47 років) Берлін вбита |
| Національність | єврейка |
| Відома | німецький ліворадикальний політичний діяч, одна з засновниць компартії Німеччини |
| Діяльність | політичний діяч |
Ро́за Люксембу́рг (Роза Люксембурґ, нім. Rosa Luxemburg; * 5 березня 1871 — † 15 січня 1919) — німецька діячка робітничого руху, одна із засновниць компартії Німеччини.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народилася 5 березня 1871 року[1] (за іншою версією — 1870 року) в Польщі, в місті Замостя, на схід від Любліна. Була п'ятою дитиною в єврейській родині. Батько був комерсантом. У п'ятирічному віці хвороба стегна прикувала її до ліжка, й, як наслідок, вона накульгувала все життя[2]. Закінчила жіночу гімназію у Варшаві. В гімназії проявила себе як дуже здібна учениця.
1889 року, ховаючись від переслідувань поліції за участь у польському революційному підпіллі «Пролетаріат», емігрувала до Швейцарії, де продовжила освіту. Вивчала в Цюрихському університеті політичну економію, юриспруденцію, філософію і вела революційну пропаганду серед студентів, брала участь у роботі гуртка польських політичних емігрантів, яка поклала початок революційної соціал-демократії Польщі, вела боротьбу проти націоналізму Польської соціалістичної партії (ПВС). Тут Роза зустрілась з соціалістом Лео Йогіхесом, якого сучасники характеризували як холодну й високу, молоду людину, і порівнювали з одним із героїв «Бісів» Достоєвського. Роза захопилася ним, а під його впливом і соціалістичними ідеями.
1893 року Роза разом з лівими політичними діячами Тишком, Мархлевським, Варським та ін. брала участь в заснуванні соціал-демократичної партії Королівства Польського і Литви (СДКПіЛ) і очолила її друкований орган «Робітнича справа». В цей же період вона вела запеклу боротьбу з ППС (Польською Соціалістичною Партією), хоч Плеханов і Енгельс ставилися до цієї боротьби далеко не схвально.
1897 року Роза захистила докторську дисертацію «Промисловий розвиток Польщі», потім переїхала до Німеччини. Для того, щоб отримати німецьке громадянство, їй довелося оформити фіктивний шлюб з німецьким підданим. Після цього заміж більше не виходила та не мала дітей. Незабаром вона стала видною фігурою вкрай лівого крила Німецької соціал-демократичної партії. Роза проявила себе як талановитий журналіст і оратор, часто і довго сиділа в польських та німецьких тюрмах. Вона спілкувалася з Плехановим, Бебелем, Леніном, Жоресом, вела з ними полеміку.
За дорученням партії Роза Люксембург працювала серед польських гірників Силезії, в той же час теоретично і політично борючись проти «опортунізму» всередині німецької та міжнародної соціал-демократії. Потім вона очолила політичну кампанію проти міністеріалізму — політики участі соціал-демократичних партій 2-го Інтернаціоналу в урядах своїх країн, чим завоювала неприязнь верхів і чиновників своєї партії. Після початку в Російській імперії до якої тоді належала Польща революції 1905 року Люксембург таємно їде до Варшави і бере діяльну участь у революційних подіях. Царська охранка (таємна поліція імперії) нарешті ловить її, і Роза проводить довгі місяці у в'язниці під загрозою розстрілу або каторги. Її німецькі друзі виручили її з в'язниці і 1907 року Люксембург назавжди переселяється до Німеччини.
Перебуваючи влітку 1906 року у Фінляндії, написала брошуру «Масовий страйк, партія і профспілки» (1906), в якій узагальнювався досвід російської революції. Брошура отримала високу оцінку В. І. Леніна.
На Штутгартскому конгресі 2-го Інтернаціоналу (1907) Люксембург спільно з В. І. Леніном внесла поправки в резолюцію Августа Бебеля з питання про ставлення до імперіалістичної війні і мілітаризму. У поправках, зокрема, вказувалося на необхідність використання, у випадку виникнення війни, породжені нею кризи з метою повалення панування буржуазії.
В роки між першою російською революцію і першою світовою війною Люксембург почала приділяти величезну увагу зростанню імперіалізму. Протягом кількох років вона вела курси економіки в партійній школі німецької соціал-демократичної партії. Її велика робота «Накопичення капіталу» (1913 року) досліджує тему, над якою Карл Маркс працював протягом понад двадцяти років.
Ще напередодні війни, 1913 року, за виступи проти мілітаризму Люксембург була засуджена до року в'язниці. З самого початку війни вона починає свою революційну агітацію проти війни, очолюючи групу «Інтернаціонал». Під час війни з К. Лібкнехтом заснувала «Союз Спартака». У роки перед війною Люксембург остаточно рве не тільки з офіційним центром партії, але і з Каутським. Протягом ряду років вона очолює ліворадикальну опозицію в партії.
Взимку 1918—1919 років Роза брала участь в заснуванні німецької компартії і виступила з доповіддю «Масовий страйк і німецька соціал-демократія» на її установчому з'їзді. Вона різко критикувала більшовиків за встановлення в Росії однопартійної диктатури, нехтування демократичних свобод та придушення опозиційних партій. Активно продовжувала виступати проти міністеріалізму і компромісів з правими і центристськими партіями, які звала «опортуністичними».
Лібкнехт і Люксембург були заарештовані і вбиті конвойними дорогою до берлінської в'язниці Моабіт 15 січня 1919 року. За свідченням капітана Пабста, який допитував Розу Люксембург, її відвезли з готелю «Еден», де проводився допит, в машині вбили пострілом у скроню і скинули в Ландверський канал. За словами історика-троцкіста Ісака Дойчера, з убивством Люксембург «свій останній тріумф святкувала кайзерівська Німеччина, і перший — нацистська».
Погляди Рози Люксембург згодом отримали власну назву — люксембургіанство або люксембургізм.
Видання українською [ред.]
- Роза Люксембург. Акумуляція капіталу / Пер. В.Щербаненка. — Харків: Державне видавництво України, 1929.
- Клара Цеткін, Роза Люксембург. Про літературу і мистецтво / Пер. В.Т.Василюка і В.П.Лазні. — Київ: «Мистецтво», 1982.
- Роза Люксембурґ, Ґеорґ Лукач. Про Російську революцію / Пер. з нім. — Київ: «Вперед», 2012.
Посилання [ред.]
Українською [ред.]
- Роза Люксембурґ. Адам Міцкевич
- Роза Люксембурґ. Організаційні питання російської соціал-демократії (1904)
- Роза Люксембурґ. Про Російську революцію (1918)
- Роза Люксембурґ. Демократія і диктатура (уривок з рукопису «Про Російську революцію», 1918)
- Норман Герас. Роза Люксембурґ: варварство і колапс капіталізму. (1973)
- Роман Тиса. Роза Люксембурґ і Російська революція (2011)
Німецькою [ред.]
- Briefe aus dem Gefängnis (Листи з в'язниці), 1916-1918
- Rosa Luxemburg Archive, on «Stimmen der proletarischen Revolution» Website
- Zur Russischen Revolution (Про Російську революцію), 1918.
- Das Leben von Rosa Luxemburg (Життя Рози Люксембурґ).
- Marxismus und öffentliche Freiheit: Hannah Arendt und Rosa Luxemburg (Marxism and Public Freedom) + Hannah Arendts Interpretation von Rosa Luxemburg (Hannah Arendt's Interpretation of Rosa Luxemburg)
Англійською [ред.]
- Rosa Luxemburg Internet Archive at Marxists.org, a free library of her most important works.
- Biography (Study on Rosa Luxemburg ) by Tony Cliff, 1959, also at Marxists.org.
- Libertarian Communist Library Rosa Luxemburg articles
- Website of the Rosa Luxemburg Foundation
- Rosa Luxemburg Leninism or Marxism?
- Rosa Luxemburg at Findagrave.com
- Trotsky on Luxemburg and Liebknecht
- Death of Rosa Luxemburg
- Rosa Luxemburg and the Russian Revolution
Примітки [ред.]
| Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Роза Люксембург |
- ↑ Біографія Рози Люксембург на marxists.org
- ↑ Annette Insdorf (1987-05-31). «Rosa Luxemburg: More Than a Revolutionary». The New York Times. Процитовано 2008-12-06.

