Розвідувальна діяльність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Розвідувальна діяльність або розвідка (англ. Intelligence assessment) — діяльність, яка здійснюється спеціальними засобами і методами з метою забезпечення органів державної влади розвідувальною інформацією, сприяння реалізації та захисту національних інтересів, протидії за межами держави зовнішнім загрозам національній безпеці[1]. Суть розвідки полягає у зборі інформації політичного, економічного, науково-технічного характеру про обстановку в окремих країнах чи коаліціях країн, що представляють розвідувальний інтерес об'єктом[2], для забезпечення своєї безпеки та отримання переваг в області збройних сил, військових дій, політики або економіки.

Розвідка здійснюється спеціально уповноваженими державою на здійснення розвідувальної діяльності розвідувальними органами, які можуть діяти як самостійний державний орган (ЦРУ, MI6, «Моссад», в Україні Служба зовнішньої розвідки) або функціонувати у складі одного з центральних органів виконавчої влади (РУМО, МАСТ, ГРУ, в Україні ГУР МО)[1].

Розвідка може використовувати як легальні методи збору інформації (наприклад збір і аналіз даних з відкритих джерел, прослуховування радіоканалів з-за кордону, спостереження за допомогою розвідувальних супутників), так і нелегальні заходи, що потрапляють під поняття «шпигунство» або «крадіж інформації».

Класифікація[ред.ред. код]

« За останні роки відбулося зростання можливостей таких розвідувальних дисциплін як радіо- і радіотехнічна, видова, спеціальна технічна розвідка, і пов'язане воно було у першу чергу з поширенням інформаційних технологій. Але реальний прорив був досягнутий за рахунок інтеграції цих розвідувальних дисциплін, а також координації та кооперації усіх елементів розвідки.  »

Девід Петреус, колишній директор ЦРУ[3].

За призначенням[ред.ред. код]

За територіальним принципом[ред.ред. код]

За використовуваними методами і засобами[ред.ред. код]

В інтересах різних видів забезпечення військ організується артилерійська, інженерна, РХБ-розвідка, а також топографічна, гідрометеорологічна, гідрографічна, тилова, медична, технічна розвідка та ін[4].

Розвідка в бізнесі[ред.ред. код]

Конкурентна розвідка — це постійний процес збору, нагромадження, структурування, аналізу даних про внутрішнє й зовнішнє середовище компанії та надання вищому менеджменту компанії інформації, що дозволяє йому передбачати зміни в обстановці і приймати своєчасні оптимальні рішення щодо управління ризиками, впровадження змін у компанії, а також відповідні заходи, спрямовані на задоволення майбутніх запитів споживачів та збільшення вартості компанії. Формою конкурентної розвідки є промислове шпигунство. Окремо розвідкою ринку в бізнесі займається — маркетинг, маркетолог.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Нариси з історії розвідки суб'єктів державотворення на теренах України / В. В. Цибулькін, Л. М. Рожен, Д. В. Вєдєнєєв та ін.; заг. ред. П. Д. Морозов
  • Перегудова З. И. // Политический сыск в России 1880–1917, Российская политическая энциклопедия, г. Москва, тираж 2000 экз., ISBN 5-8243-0063-1, ББК 63.3(2)5б П 27 (рос.)
  • Леверкюн П. Германская военная разведка. Шпионаж, диверсии, контрразведка. — Минск: ФУИнформ, 2010. — 408 с. (рос.)
  • Кокарев К. А. Советские спецслужбы и Восток // Азия и Африка сегодня. — 2014, № 5, с. 77. (рос.)
  • Дегтярев К., Колпакиди А. {{{Заголовок}}}. — 4000 прим. — ISBN 978-5-699-34180-1. (рос.)
  • Густерин П. В. У истоков советской разведки на Востоке (2012).
  • Павел Вячеславович Густерин. Советская разведка на Ближнем и Среднем Востоке в 1920—30-х годах. — Саарбрюккен, 2014. — ISBN 978-3-659-51691-7. (рос.)
  • Долгополов Н. Гении внешней разведки. — Москва: Молодая гвардия, 2004. (рос.)
  • Млечин Л. Служба внешней разведки. — Москва: Эксмо, Яуза, 2004. (рос.)
  • Филби К. Моя тайная война. — Москва: Воениздат, 1980. (рос.)
  • Даллес А. Искусство разведки. — Москва: Междунар. отношения — МП «Улисс», 1992. (рос.)
  • Черняк Ефим Борисович Пять столетий тайной войны. Из истории секретной дипломатии и разведки. — Москва: Международные отношения, 1991. (рос.)
  • Роуан Р. У. Очерки секретной службы. Из истории разведки. — Москва: Воениздат, 1946. (рос.)
  • Дроздов Ю. Записки начальника нелегальной разведки. — Москва: Олма-Пресс, 2000. (рос.)
  • Колвин И., Пинто О., Захариас Э. Секретные миссии. — Москва: Воениздат, 1964. (рос.)
  • Чехович А. Семь трудных лет. Воспоминания. — Москва: Воениздат, 1975. (рос.)
  • Эйджи Ф. За кулисами ЦРУ. — Москва: Воениздат, 1978. (рос.)
  • Аграновский В. Профессия — иностранец. — Москва: Вагриус, 2000 ISBN 5-264-00248-7, ISBN 978-5-264-00248-9 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]