Розвідувальний супутник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вид з повітря на склад Усами бен Ладена. Пакистан м. Абботтабад. Зроблене ЦРУ.

Розвідувальний супутник (часто використовується неофіційна назва — супутник шпигун) це супутник для спостереження за Землею або комунікаційний супутник призначений для військової чи розвідувальної діяльності.

Перше покоління таких супутників (наприклад «Corona»[1] [2] і «Зеніт») робили фотографії, а потім скидали їх на землю у спеціальних капсулах. Капсули супутника «Corona» перехоплювались у повітрі, оскільки вони спускалися на парашутах. Згодом космічні апарати почали робити цифрові зображення, які передавалися за допомогою шифрованого каналу радіозв'язку.

В Сполучених Штатах більшість інформації, що стосується розвідувальних програм до 1972 року, публічно доступна, оскільки ця інформація була розсекречена в силу своєї давності. Деяка інформація того часу до 2010-років залишається засекречена, і вельми мала частка інформації доступна з послідуючих місій.

Деяка інформація з розвідувальних супутників була розсекречена випадково, або це стало наслідком витоку інформації.

Різновиди[ред.ред. код]

Існує ряд основних різновидів розвідувальних супутників:[3]

  • Раннє попередження — ракетна оборонна сигналізація, дозволяє зафіксувати і попередити про атаку при запуску балістичної ракети.
  • Виявлення ядерного вибуху — фіксує і заміряє характеристики ядерних вибухів в космосі. Найпершим і найвідомішим таким супутником є супутник Вела (Vela).
  • Фото розвідка — дозволяє фіксувати фотографії з космосу. Це може бути як панорамний вигляд з повітря, так і дистанційне фото крупним планом. Корона був найпершим відомим супутником, який робив такі фотографії. Зазвичай використовуються спектральні зображення.
  • Радіоелектронна розвідка — дозволяє перехоплювати блукаючі радіохвилі, та інші сигнали.
  • Радар — більшість космічних радарів використовують РЛС із синтезованою апертурою (РСА). Може використовуватись вночі або в хмарну походу.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Corona History». National Reconnaissance Office. Процитовано February 15, 2014. 
  2. «Corona Program». JPL Mission and Spacecraft Library. Процитовано 16 February 2014. 
  3. reconnaissance satellite, Infoplease, http://www.infoplease.com/encyclopedia/science/reconnaissance-satellite.html, процитовано 2014-02-17