Роздольський Роман Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Роздо́льський Рома́н О́сипович (19 липня 1898, Львів15 жовтня 1967, Детройт) — український політолог та історик, економіст-марксист та політик. Як марксист вважається одним з найвпливовіших представників троцькізму.

Син філолога Осипа Роздольського.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в видній львіській інтелигентній сім'ї, яка з 19 ст. була активно включена в процес пробудження та формування української національної свідомості. Батько - відомий теолог, філолог та перекладач Осип Роздольський, мати Ольга Роздольська (нар. Танжакавська). Дядько - відомий український композитор Данило Роздольський. Обидва діди Романа були священиками греко-католицької церкви та видними прихільника самостійності української нації. Другом родини був Іван Франко.

Ще 15-річним гімназистом в 1913 році Роман Роздольський приєднався до українського соціалістичного руху, відвідав конспіратівний гурток Михайла Драгоманова. Тоді ж разом із шкільними товаришами познайомився з працями Карла Маркса.

Студіював у Празі й Відні, 1921-1922 редагував журнал «Наш Стяг» (псевд. Прокопович) та перший голова Тимчасового ЦК Компартії Східної Галичини; був одним з засновників і керівників Комуністичної Партії Західної України (КПЗУ), але після 1926 від партійної діяльності відійшов. У 1927-1931, перебуваючи у Відні, був науковим співробітником Московського Інституту Марксизму-Ленінізму (вивчав марксистські першоджерела під керівництвом Д.Рязанова й І.Рубіна), а після його розгрому вивчав віденські архіви стосовно народного господарства Галичини та всієї Австрійської імперії XVIII ст. У 1934-1939 перебував у Львові, пізніше в Кракові, 1942-1945 в'язень німецьких концтаборів, з 1945 — в Детройті.

Політична активність[ред.ред. код]

Праці[ред.ред. код]

Найбільш вичначною працею Роздольського вважається «Zur Entstehungsgeschichte des Marxschen „Kapital“» (До історії походження марксового «Капіталу»), 1968-69, 2 тт., два наклади.

Автор монографій: «Die grosse Steuer- und Agrarreform Josefs II» (1961), «Stosunki poddańcze w dawnej Galicji» (1962, 2 тт.), «Friedrich Engels und das Problem der Geschichtlosen Völker» (1934; перше історіографічне дослідження марксистських поглядів на питання національностей), та багато ст. Праці Р. стосуються походження й розвитку теорій Маркса-Енгельса, соціально-економічної історії, суспільних і рев. рухів та ідей у Сх. Європі 18 — 19 ст., у тому ч. й в Україні. В сучасній зах.-евр. наук. літературі Р. визнають за знавця Марксової теорії і одного з представників неомарксизму, бо він цілком по-новому тлумачив «Капітал» Маркса.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]