Розенберг Джуліус і Етель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Подружжя Розенбергів після арешту.

Джу́ліус Ро́зенберг (12 травня 191819 червня 1953) і Ете́ль Ро́зенберг (в дівоцтві Грінгласс; 28 вересня 191519 червня 1953) (англ. Julius and Ethel Rosenberg) — подружжя американських комуністів, що його страчено за часів Холодної війни за звинуваченням у шпигунстві на користь Радянського Союзу. Справа Розенбергів привернула міжнародну увагу, зокрема звинуваченням проти них у передачі СРСР ядерних секретів США. Обставини справи й звинувачення проти Розенбергів залишаються об'єктом дискусії навіть після багатьох років по їхній страті на електричному стільці 19 червня 1953 року.

Біографія[ред.ред. код]

Джуліус Розенберг народився в бідній єврейській родині 12 травня 1918 р. в Нью-Йорку, його дружина Етель Грінглас також народилася в Нью-Йорку 28 вересня 1915 р. По закінченні коледжу Джуліус працював з радарним устаткуванням у лавах армії Сполучених Штатів. Етель почала свою кар'єру як акторка й співачка, але пізніше була вимушена працювати секретаркою в одній з нью-йоркських компаній. Обидва зустрілися на засіданні Ліги молодих комуністів США в 1936 р. і одружилися три роки по тому. У шлюбі народилося двоє дітей — Роберт і Майкл. Пізніше після страти батьків хлопців всиновило подружжям Абеля та Ганни Мерополь.

Обставини справи[ред.ред. код]

Джуліус і Етель Розенберги були єдині громадяни США, яких було звинувачено в шпигунстві проти США під час Холодної війни. Дані про розвідувальну діяльність Розенбергів, серед іншого, передав американській розвідці радянський перебіжчик Ігор Гузенко. За свідченням звинувачення Джуліус почав працювати на НКВС ще в 1942 р. Вважається що з працівниками радянської розвідки його познайомив один з провідних членів Комуністичної партії США. Протягом декількох років Джуліус передавав радянській розвідці дані аеротехнічних компонентів озброєнь США та інші технічні дані з Військово-морського відомства США. Найбільшим звинуваченням проти Розенбергів була підозра в постачанні СРСР розвідданих стосовно ядерних випробувань у Манхеттенському проекті в Лос-Аламос. Як з'ясувалося на слідстві, за дорученням свого чоловіка Етель Розенберг отримувала секретну інформацію про ядерну зброю від свого брата Девіда Грінгласа та декількох інших спеціалістів, які працювали в Лос-аламоській національній лабораторії.

Подружжя було заарештовано в 1950 р. і за рік справу було передано до суду. Процес над комуністами був відкритим і на думку оглядачів був початком доби Макартизму«полювання на відьом» у США, що припав на 1953-1954 рр. Пізніше з'ясувалося, що більшість ядерних секретів США було передано СРСР зовсім не Розенбергами, а фізиком Елвіном Теодором Холлом, що теж працював у Лос-Аламосі. Попри це, під тиском суспільної думки про "засилля" комуністів в США Розенбергів визнано винними 29 травня 1951 р. Вже 5 квітня на підставі антишпигунського закону Конгресу США обидвох засуджено до смертної кари. Навіть після рішення суду Джуліус і Етель, хоча зізнавалися в членстві в Комуністичній партії США, заперечували причетність до шпигунства.

Справа Розенбергів отримала значний розголос в америкианській і світовій пресі. В США ця справа використовувалася для антикомуністичної агітації, але низка світових відомих діячів стали на захист Розенбергів. Зокрема, Папа римський Пій ХІІ, Альберт Ейнштейн та Йосип Сталін зверталися до президента Ейзенхауера з проханням помилувати Джуліуса та Етель. Всі прохання про помилування було відхилено й 19 червня 1953 р. Джуліуса й Етель Розенбергів стратили на електричному стільці в федеральній тюрмі Сінг-Сінг у штаті Нью-Йорк. На основі цієї справи в 70-их роках з'явилося декілька романів та статей, екранізовано художній фільм.

Посилання[ред.ред. код]