Розкладання мінералів

Розкладання мінералів (рос. разложение минералов, англ. decomposition of minerals; нім. Zersetzung f der Minerale) – процес взаємодії мінералів з кислотами, внаслідок чого вони переходять у розчин.

З метою діагностики мінералів звичайно користуються HCl, HNO₃, рідше – H₂SO₄ та іншими кислотами.

До мінералів, які розкладаються у HCl, належать усі карбонати, деякі самородні метали, сульфіди, оксиди, сульфати, фосфати, борати і силікати.

В HNO₃ розкладаються усі сульфіди, деякі самородні метали, оксиди, фосфати й їх аналоги.

До мінералів, які не розкладаються ні HCl, ні HNO₃ (і не розчиняються у воді), належать багато складних оксидів, більшість силікатів, деякі сульфати, фосфати, золото і платина.

В природних умовах під впливом різноманітних хімічних аґентів навіть ці мінерали піддаються розкладанню і перетворенню в інші мінерали.

Див. також

• Мінерали

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.