Розрив (геологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розрив гірських порід. Франція. Ліва сторона рухається вниз, а права рухається вгору.

Розрив (англ. fracture, rupture, fissure; нім. Störung, Bruch, Bersten, Zerspringen, Unterbrechen) — загальна назва багатьох видів тектонічних порушень суцільності верств земної кори, які супроводжуються переміщенням розірваних частин геологічних тіл один відносно одного, серед яких у залежності від переміщення крил і положення зміщувача розрізняють (морфологічна класифікація): підкид, скид, зсув і їх різновиди (насув, підсув, шар'яж, розсув) або поєднання (зсуво-скид, скидо-зсув). З позицій нафтогазовидобування важливим є співвідношення амплітуди розриву і товщини продуктивних пластів, що зумовлює наявність чи відсутність контактів однойменних і різнойменних пластів по площині розриву, гідрогазодинамічного зв’язку. В Україні поширені в Карпатах, Кримських горах, на Донецькій височині. Син. – розрив тектонічний, розривне порушення.

Розривні зміщення[ред.ред. код]

Розривні зміщення (англ. faults, paraclases; нім. Abschiebungen, Verwerfungen, Paraklasen) — тектонічні розриви, які супроводжуються зміщенням. Син. – параклази.

Розривні рухи[ред.ред. код]

Розривні рухи (англ. fault movements, fracturing, movements of rupture; нім. Bruchbewegungen) — тектонічні рухи, які викликають порушення суцільності геологічних тіл і утворення розривів та тріщин, по яких відбуваються зміщення гірських порід.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]