Розрядник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Розрядник (рос. Разрядник, англ. discharger, charge eliminator, discharge arrester, arc-and-spark stand, discharge switch, protector, air gap, arrester; ( для захисту від перенапруги ) aerial fuse ) – газорозрядний прилад для замикання та розмикання електричного кола; містить два або більше електродів. Електричний розряд, який замикає чи розмикає електричне коло, в яке увімкнений розрядник, запалюється або гаситься при зміні напруги U, прикладеної до електродів.

Використання[ред.ред. код]

Використовується для захисту електричної апаратури від перенапруги, викликаної грозовим розрядом блискавки. Один з електродів розрядника підключається до сигнального проводу або проводу електромережі (фаза чи нуль), а другий - на "землю".

Газорозрядник[ред.ред. код]

Типова низькопотужна плата з захистом від грозових розрядів. Зверніть увагу на MOV-варистори (блакитні диски) і газорозрядники (маленькі сріблясті шпулі)

Газорозрядна трубка (англ. gas discharge tube - GDT) - це герметичні циліндричні контейнери зі спеціальною газовою сумішшю міх двома електродами, яка іонізується під дією перенапруги. Газорозрядник може проводити більший за інші компоненти струм при тих же розмірах. Як MOV-варистори, газорозрядники мають прогнозовану довговічність, витримуючи або невелику кількість великих перенапруг, або значно більшу кількість - невеликих. Для газорозрядника нетипова велика швидкість (500 В і більше за 100 нс). В деяких випадках разом з ним треба використовувати і інші (наприклад TVS-діоди), які будуть виконувати шунтування поки почнеться іонізація.

Газорозрядники широко використовують в телекоммунікаційному обладнанні і електротехніці.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]