Розточчя
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Розто́ччя (пол. Roztocze) — звужене горбисте пасмо 15 — 20 км завширшки і до 400 м заввишки, яке простягається у напрямі зі Львова на південному-сході до Томашова, Щебрешина і Красніка (Польща) на північному-заході. Над прилеглими рівнинами — Надсянською низовиною на південному-заході і Надбужанською котловиною на північному-сході. Розточчя підноситься на 100—150 м; на північному заході воно з'єднується з Холмською і Люблінською височинами.
Зміст |
[ред.] Геологія Розточчя
Розточчя становить собою несиметричну антикліналю, складену з крейдових і доломітових міоценових відкладів, вкритих льодовиковими шарами і лісом; його межі з Надсянською низовиною і Надбужанською котловиною покриваються з лінією скидів. Південно-західні схили Розточчя порівняно прямолінійні, східчасті; північно-східні більше розчленовані з останцевими горбами. Води з західних схилів Розточчя опливають до Сяну його притоками: Шклом, Вишнею, Любачівкою і Танвою, зі сходу — до Вепра і Бугу річками Полтвою, Ратою, Солокією і Гучвою; на півдні Верещиця пливе до Дністра, так що через південь Розточчя проходить головний європейський вододіл між Чорним і Балтійським морями. Долини річок широкі, переважно забагнені, творять подекуди стави (наприклад, у долині Верешиці); вони втинаються на 5070 м, і тому Розточчя має краєвид мальовничого ерозійного низькогір'я. У місцях нагромадження лесу поширені яруги і балки, у нагромадженнях пісків — еолові форми («львівська Сагара»).
[ред.] Ґрунти Розточчя
Переважають ґрунти світло-сірі та сірі лісові, у зниженнях — дерново-підзолисті, місцями дерново-глейові.
[ред.] Ліси Розточчя
Ліси — мішані (бук, ялиця, дуб), на піщаних масивах соснові бори. Ліс становить 40 %, орна земля 30 % всієї площі. Тут проходять межі суцільного поширення ялиці, смереки, бука й модрини.
[ред.] Флора, фауна
Розточчя являє собою кліматичну, флористичну і фауністичну прикордонну зону. Воно є перешкодою західним і північно-західним вітрам, що приносять вологість до Галичини. Атмосферичних опадів в регіоні багато (понад 700 мм), що спричиняє велике нагромадження ґрунтових вод на південному заході. На Розточчі трапляються представники флори і фауни Поділля, Полісся, Карпат, а також загальноєвропейські види.
[ред.] Демографія
Поселення і шляхи розміщені вздовж Розточчя, більші міста розташовані там, де перехід через Розточчя легкий: Львів, на північному заході Жовква, Рава-Руська, Белзець, Томашів та ін., а на південному заході — Івано-Франкове, Немирів, Білгорай та ін.
Північно-західне Розточчя є не польською етнічною територією. Частина лежала до 1946 на українсько-польському етнічному пограниччі — на Холмщині, майже все південне Розточчя становить й тепер частину української етнічної території, входить до складу України.
[ред.] Рекреація Розточчя
За часів Австро-Угорщини, Польщі використовувала цей край задля лікування й оздоровлення. Ще в 1892 у Янові були організовані стаціонарні літні відпочинкові центри. Розташовувались вони і в селах Верещиця, Лелехівка, Лозино, Ставки.
Сьогодні тут, на території Розточчя, діє Національний природний парк "Яворівський", відновлюється закинута рекреаційна справа.
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
|
|
||
|---|---|---|
| Бойківщина • Бессарабія • Буджак • Буковина • Волинь • Галичина • Гуцульщина • Дике Поле • Донщина • Едісан •Жовтий Клин • Закарпаття • Закерзоння • Запорожжя • Зелений Клин • Крим • Кубань • Курщина • Лемківщина • Лівобережна Україна • Малиновий Клин • Маньчжурія • Мармарощина • Надбужжя • Київщина • Полтавщина • Наддністрянщина • Надпоріжжя • Надпруття • Надросся • Надсяння • Надчорномор'я • Новоросія • Опілля • Підляшшя • Подесіння • Поділля • Подінців’я • Подніпров'я • Подоння • Покуття • Полісся • Пониззя • Посулля • Правобережна Україна • Приазов'я • Прибужжя • Придністров'я • Придунав'я • Прикарпаття • Пряшівщина • Розточчя • Сіверщина • Сірий Клин • Слобожанщина • Ставропольщина • Стародубщина • Таврія • Терщина • Холмщина • Червона Русь • Чернігівщина |  |
|
| Географічні | Схід • Південь • Центр • Північ • Захід | |
