Розумник Вілл Хантінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розумник Вілл Гантінґ
Good Will Hunting
Good Will Hunting.jpg
Жанр драма
Режисер Ґас Ван Сент
Сценарист Метт Деймон
Бен Аффлек
У головних
ролях
Метт Деймон
Робін Вільямс
Бен Аффлек
Стеллан Скарсґард
Мінні Драйвер
Кейсі Аффлек
Коул Гаузер
Джон Майтон
Композитор Денні Ельфман
Монтаж П'єтро Скалі
Тривалість  126 хв.
Мова  англійська
Країна  США
Рік  1997
IMDb ID 0119217
Кошторис  10 млн. $
Касові збори  225,933,435 млн. $

«Розумник Вілл Гантінґ» (англ. Good Will Hunting) — американський фільм режисера Гаса Ван Сента, знятий в 1997 році. Фільм присвячений пам'яті Аллена Гінсберга та Вільяма Берроуза. Фільм досі входить у список 250 найкращих фільмів усіх часів і народів.

Назва[ред.ред. код]

Назву можна перекласти двома засобами Good — добрий і Will Hunting — Вілл Гантінґ, тобто «Вілл Гантінґ є розумним», або Good Will — Добра воля і Hunting — полювання, тобто «В пошуках доброї волі».

Сюжет[ред.ред. код]

Сюжет заснований на факті з життя математика Джорджа Данціга, проте цей фільм не можна вважати біографічним.

Вілл Гантінґ (Метт Деймон) — хлопець з геніальним інтелектом, що дозволяє йому робити відкриття в новітніх областях математики, і прекрасною пам'яттю, за допомогою якої йому з легкістю вдається накопичувати енциклопедичні знання. Але сам носій цих дарувань надає їм мале значення і працює простим прибиральником у Массачусетському Технологічному інституті. Проживає — один у бідно обставленому будинку в занепалих околицях південного Бостона (англ. South Boston). Гантінґ не отримав доброго виховання і підсвідомо звинувачує себе у своєму неблагополучному життєвому старті. Вілл перетворює цю приховану ненависть до себе у форму само-саботажу як в своєму професійному і в емоційному плані.

Коли у студентів починаються заняття в інституті, вже на першому тижні семестру, Вілл мимохідь вирішує важку проблему рівня дипломованого фахівця, що відноситься до області алгебраїчної теорії графів: так вийшло, що це завдання залишає у вестибюлі на класній дошці в якості виклику своїм студентам професор Джеральд Ламбо (Стеллан Скаргор), лауреат Філдсівської премії, видатний знавець комбінаторики, в надії, що хтось із студентів зміг би знайти рішення до кінця семестру. Коли ж рішення було вказано швидко і анонімно, Ламбо оголошує набагато більш важке завдання, яке вони з колегою взяли два роки тому, і досі не можуть довести. Коли Ламб випадково стикається з простим прибиральником, що пише на цій дошці крейдою, то він в обуренні виганяє його. Проте, коли Ламбо інстинктивно повертається до дошки, то застигає у подиві: на нього дивиться звідти правильна відповідь. Тоді професор має намір вистежити Вілла.

Тим часом, Віллу вдається помститися хуліганистому хлопцю по імені Кармін Скарпаліа, який, як пам'ятається Віллу, постійно бив його в дитячому садку. По ходу бійки від Вілла дістається й поліцейському, і тепер Віллу загрожує тюремне ув'язнення. Цілком усвідомлюючи величезний потенціал Вілла, Ламбо відправляється до суду, і дає Віллу можливість уникнути ув'язнення наступним чином.

Професор пропонує Віллу співпрацювати з ним при дотриманні двох умов: під особистим наглядом Ламбо він буде тепер вивчати ті галузі математики, на які вкаже професор, і, — це друга умова — буде приймати сеанси психоаналізу. Хоча Вілл не вважає, що потребує психотерапії, але заради того, щоб уникнути в'язниці, він приймає умови професора.

Психологи, рекомендовані професору Ламбо, були змушені відмовитися від своєї діяльності, оскільки Вілл всіляко глумився над ними і ставився до них з неприхованим презирством. У відчаї Ламбо звертається, нарешті, до свого старого друга і однокласника по Массачусетському технологічному інституті — Шона Магюра (Робін Вільямс), який, як виявляється, виріс приблизно в тому ж районі, що і Вілл.

Шон відрізняється від своїх колег-психологів тим, що дає відсіч Віллу і, в кінцевому рахунку, виявляється здатним оголити його саркастичні ворожі захисні механізми. Вілла особливо вражає розповідь Шона про те, як він знехтував своїм квитком на знамениту 6-у гру команди «Ред Сокс» у Світовий серії 1975 року, щоб зустрітися і посидіти в барі з незнайомкою, яка пізніше стала його дружиною. Ця розповідь зрушує Вілла до того, щоб спробувати встановити тісніші відносини з Скайлар (Мінні Драйвер), молоденькою англійкою, яку він раніше зустрічав в барі біля Гарвардського університету, і яка явно симпатизувала йому.

Однак відносини за типом «лікар-пацієнт» між Шоном і Віллом були непростими, як для самого лікаря, і тим самим як би вийшли за рамки «гри в одні ворота»: гострий розум Вілла і його спостережливість змушують Шона виконати важку внутрішню роботу з вироблення об'єктивного погляду на своє власне життя. До цієї зустрічі з Віллом Шону не вдавалося впоратися зі скорботою і депресією, що настала в результаті захворювання на рак і передчасної смерті його гаряче улюбленої дружини за два роки до цього.

Тим часом, Ламбо так наполегливо підштовхує Вілла до співпраці, що Вілл в кінцевому рахунку відмовляється піти на співбесіду при прийомі на роботу, яке Ламбо влаштовує йому. Вілл заходить до кімнати випадково в той час як Ламбо і Шон несамовито сперечаються про майбутнє підопічного.

Скайлар збирається вчитися в медичній школі в Стенфорді, і у зв'язку з цим просить, щоб Вілл їхав з нею в Каліфорнію. При думці про від'їзд у Вілла починається паніка. Коли ж Скайлар висловлює своє остаточне почуття до Вілла, і разом з тим приймає його таким як він є, включаючи і його реальне минуле (а не таке, яке він намагався вигадати заради неї щоб виглядати трохи краще), — з Віллом починається істерика і він в люті вибігає з гуртожитку. Він пориває також і з роботою, яку робив раніше для Ламба як «жарт». Ламбо просить Вілла не знищувати свою працю, але Вілл йде з інституту.

Шон дізнається, що Вілл настільки вправний у попередженні майбутніх невдач у своїх міжособистісних відносинах, настільки здатний прорахувати їх, що він або дозволяє їх звести нанівець або навмисно ухиляється, щоб таким чином уникнути ризику емоційного болю. Коли ж Вілл відмовляється дати йому чесну відповідь на запитання про те, що він хоче робити далі зі своїм життям, Шон показує йому на двері.

Вілл зізнається своєму найкращому другові Чаккі (Бен Аффлек), що він хоче бути чорноробом всю частину свого життя. Але Чаккі обурюється тим, як його друг обходиться зі своїм талантом: він звинувачує Вілла в тому, що той збирається витратити даремно весь свій потенціал, і що його найбільша мрія полягає в тому, щоб постукати одного разу вранці в двері Вілла і виявити, що його там немає.

Вілл приходить ще раз на сеанс психотерапії, і тут вони з Шоном виявляють, що обидва виявилися колись жертвами жорстокого поводження з дітьми. Врешті-решт, після великої праці над дослідженням свого внутрішнього світу, Вілл вирішує припинити бути жертвою своїх власних внутрішніх демонів і повністю взяти відповідальність за своє життя у власні руки, яким би це життя не було.


У ролях[ред.ред. код]

Кіноляпи[ред.ред. код]

  • На початку фільму йде сцена у великій аудиторії з розсувними дошками. Опущена дошка в якийсь момент виявляється опущеною, а в наступному кадрі знову піднята.
  • Математичні завдання, які геній Вілл Гантінґ таємно від усіх вирішував на дошці в інституті, насправді елементарні. І для їх розгадки зовсім не потрібно геніальний розум. Дуже дивно, що професор Ламбо вирішував їх два роки. Ще елементарнішими є рішення, що запропонував Гантінґ.

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Номінації[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]