Розумник Вілл Хантінг

Розумник Вілл Хантінг
Good Will Hunting
Жанр	драма
Режисер	Гас Ван Сент
Сценарист	Метт Деймон Бен Аффлек
У головних ролях	Метт Деймон Робін Вільямс Бен Аффлек Стеллан Скарсгард Мінні Драйвер Кейсі Аффлек Коул Хаузер Джон Майтон
Композитор	Денні Ельфман
Монтаж	П'єтро Скалі
Тривалість	126 хв.
Мова	англійська
Країна	США
Рік	1997
IMDb	ID 0119217
Кошторис	10 млн. $
Касові збори	225,933,435 млн. $

«Розумник Вілл Хантінг» (англ. Good Will Hunting) — американський фільм режисера Гаса Ван Сента, знятий в 1997 році. Фільм присвячений пам'яті Аллена Гінсберга та Вільяма Берроуза. Фільм досі входить в список 250 кращих фільмів усіх часів і народів.

Назва

Назву можна перекласти двома засобами Good — добрий і Will Hunting — Вілл Хантінг, тобто «Вілл Хантінг є розумним», або Good Will — Добра воля і Hunting — полювання, тобто «В пошуках доброї волі».

Сюжет

Сюжет заснований на факті з життя математика Джорджа Данціга, проте цей фільм не можна вважати біографічним.

Вілл Хантінг (Метт Деймон) — хлопець з геніальним інтелектом, що дозволяє йому робити відкриття в новітніх областях математики, і прекрасною пам'яттю, за допомогою якої йому з легкістю вдається накопичувати енциклопедичні знання. Але сам носій цих дарувань надає їм мале значення і працює простим прибиральником у Массачусетському Технологічному інституті. Проживає — один у бідно обставленому будинку в занепалих околицях південного Бостона (англ. South Boston). Хантінг не отримав доброго виховання і підсвідомо звинувачує себе у своєму неблагополучному життєвому старті. Вілл перетворює цю приховану ненависть до себе у форму само-саботажу як в своєму професійному і в емоційному плані.

Коли у студентів починаються заняття в інституті, вже на першому тижні семестру, Вілл мимохідь вирішує важку проблему рівня дипломованого фахівця, що відноситься до області алгебраїчної теорії графів: так вийшло, що це завдання залишає у вестибюлі на класній дошці в якості виклику своїм студентам професор Джеральд Ламбо (Стеллан Скаргор), лауреат Філдсівської премії, видатний знавець комбінаторики, в надії, що хтось із студентів зміг би знайти рішення до кінця семестру. Коли ж рішення було вказано швидко і анонімно, Ламбо оголошує набагато більш важке завдання, яке вони з колегою взяли два роки тому, і досі не можуть довести. Коли Ламб випадково стикається з простим прибиральником, що пише на цій дошці крейдою, то він в обуренні виганяє його. Проте, коли Ламбо інстинктивно повертається до дошки, то застигає у подиві: на нього дивиться звідти правильна відповідь. Тоді професор має намір вистежити Вілла.

Тим часом, Віллу вдається помститися хуліганистому хлопцю по імені Кармін Скарпаліа, який, як пам'ятається Віллу, постійно бив його в дитячому садку. По ходу бійки від Вілла дістається й поліцейському, і тепер Віллу загрожує тюремне ув'язнення. Цілком усвідомлюючи величезний потенціал Вілла, Ламбо відправляється до суду, і дає Віллу можливість уникнути ув'язнення наступним чином.

Професор пропонує Віллу співпрацювати з ним при дотриманні двох умов: під особистим наглядом Ламбо він буде тепер вивчати ті галузі математики, на які вкаже професор, і, — це друга умова — буде приймати сеанси психоаналізу. Хоча Вілл не вважає себе нужденним в психотерапії, але заради того, щоб уникнути в'язниці, він приймає умови професора.

Психологи, рекомендовані професор Ламбо, були змушені відмовитися від своєї діяльності, оскільки Вілл всіляко глумився над ними і ставився до них з неприхованим презирством. У відчаї Ламбо звертається, нарешті, до свого старого друга і однокласника по Массачусетському технологічному інституті — Шона Магюра (Робін Вільямс), який, як виявляється, виріс приблизно в тому ж районі, що і Вілл.

Шон відрізняється від своїх колег-психологів тим, що дає відсіч Віллу і, в кінцевому рахунку, виявляється здатним оголити його саркастичні ворожі захисні механізми. Вілла особливо вражає розповідь Шона про те, як він знехтував своїм квитком на знамениту 6-у гру команди «Ред Сокс» у Світовий серії 1975 року, щоб зустрітися і посидіти в барі з незнайомкою, яка пізніше стала його дружиною. Ця розповідь зрушує Вілла до того, щоб спробувати встановити тісніші відносини з Скайлар (Мінні Драйвер), молоденької англійкою, яку він раніше зустрічав в барі біля Гарвардського університету, і яка явно симпатизувала йому.

Однак відносини за типом «лікар-пацієнт» між Шоном і Віллом були непростими, як для самого лікаря, і тим самим як би вийшли за рамки «гри в одні ворота»: гострий розум Вілла і його спостережливість змушують Шона виконати важку внутрішню роботу з вироблення об'єктивного погляду на своє власне життя. До цієї зустрічі з Віллом Шону не вдавалося впоратися зі скорботою і депресією, що настала в результаті захворювання на рак і передчасної смерті його гаряче улюбленої дружини за два роки до цього.

Тим часом, Ламбо так наполегливо підштовхує Вілла до співпраці, що Вілл в кінцевому рахунку відмовляється піти на співбесіду при прийомі на роботу, яке Ламбо влаштовує йому. Вілл заходить до кімнати випадково в той час як Ламбо і Шон несамовито сперечаються про майбутнє підопічного.

Скайлар збирається вчитися в медичній школі в Стенфорді, і у зв'язку з цим просить, щоб Вілл їхав з нею в Каліфорнію. При думці про від'їзд у Вілла починається паніка. Коли ж Скайлар висловлює своє остаточне почуття до Вілла, і в тому числі бере його таким як він є, включаючи і його реальне минуле (а не таке, яке він намагався вигадати заради неї щоб виглядати трохи краще), — з Віллом починається істерика і він в люті вибігає з гуртожитку. Він пориває також і з роботою, яку робив раніше для Ламба як «жарт». Ламбо просить Вілла не знищувати свою працю, але Вілл йде з інституту.

Шон дізнається, що Вілл настільки вправний у попередженні майбутніх невдач у своїх міжособистісних відносинах, настільки здатний прорахувати їх, що він або дозволяє їх звести нанівець або навмисно ухиляється, щоб таким чином уникнути ризику емоційного болю. Коли ж Вілл відмовляється дати йому чесну відповідь на запитання про те, що він хоче робити далі зі своїм життям, Шон показує йому на двері.

Вілл зізнається своєму найкращому другові Чаккі (Бен Аффлек), що він хоче бути чорноробом всю частину свого життя. Але Чаккі обурюється тим, як його друг обходиться зі своїм талантом: він звинувачує Вілла в тому, що той збирається витратити даремно весь свій потенціал, і що його найбільша мрія полягає в тому, щоб постукати одного разу вранці в двері Вілла і виявити, що його там немає.

Вілл приходить ще раз на сеанс психотерапії, і тут вони з Шоном виявляють, що обидва виявилися колись жертвами жорстокого поводження з дітьми. Врешті-решт, після великої праці по входженню в само-рефлексію, Вілл вирішує припинити бути жертвою своїх власних внутрішніх демонів і повністю взяти відповідальність за своє життя у власні руки, яким би це життя не було.

У ролях

• Метт Деймон -Вілл Хантінг
• Робін Вільямс -Шон Мегвайр
• Бен Аффлек -Чакі Селліван
• Стеллан Скарсгард -Джеральд Ламбо
• Мінні Драйвер -Скайлер
• Кейсі Аффлек -Морган О'Мейлі
• Коул Хаузер -Біллі Мак-Брайден
• Джон Майтон -Том

Кіноляпи

• На початку фільму йде сцена у великій аудиторії з розсувними дошками. Опущена дошка в якийсь момент виявляється опущеною, а в наступному кадрі знову піднята.
• Математичні завдання, які геній Вілл Хантінг таємно від усіх вирішував на дошці в інституті, насправді елементарні. І для їх розгадки зовсім не потрібно геніальний розум. Дуже дивно, що професор Ламбо вирішував їх два роки. Ще елементарнішими є рішення, що запропонував Хантінг.

Нагороди та номінації

Нагороди

• 1998 — Премія «Оскар»
  • Кращий актор другого плану — Робін Вільямс
  • Кращий оригінальний сценарій — Метт Деймон та Бен Аффлек
• 1998 — Берлінський кінофестиваль
  • Срібний ведмідь за видатний індивідуальний внесок — Метт Деймон
• 1998 — Премія European Film Awards
  • Видатний європейський внесок у світове кіно — Стеллан Скарсгард
• 1998 — Премія «Золотий глобус»
  • Кращий сценарій художнього фільму — Метт Деймон та Бен Аффлек
• 1997 — Премія National Board of Review
  • Особливий внесок у кінематограф — Метт Деймон та Бен Аффлек

Номінації

• 1998 — Премія «Оскар»
  • Кращий фільм року — Лоуренс Бендер
  • Краща чоловіча роль — Метт Деймон
  • Краща жіноча роль другого плану — Мінні Драйвер
  • Краща режисура — Гас Ван Сент
  • Краща пісня — Елліотт Сміт (за пісню«Miss Misery»)
  • Найкраща музика — Денні Ельфман
  • Кращий монтаж — П'єтро Скалі
• 1998 — Берлінський кінофестиваль
  • «Золотий ведмідь» — Гас Ван Сент
• 1998 — «Золотий глобус»
  • Кращий фільм (драма)
  • Кращий драматичний актор — Метт Деймон
  • Кращий актор другого плану — Робін Вільямс
• 1998 — Премія Гільдії режисерів Америки
  • Видатний режисерський внесок — Гас Ван Сент
• 1998 — Премія Гільдії сценаристів Америки
  • Кращий сценарій, написаний спеціально для фільму — Метт Деймон та Бен Аффлек

Посилання

• «Розумник Вілл Хантінг» на сайті Internet Movie Database (англ.)