Роквелл Кент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роквелл Кент
Rockwell Kent.jpg
Роквелл Кент,фото 1920
Ім'я при народженні Роквелл Кент
Дата народження 21 червня 1882(1882-06-21)
Місце народження Террітаун
Дата смерті 13 березня 1971(1971-03-13) (88 років)
Місце смерті Платсберг
Національність американець
Громадянство Флаг США США
Навчання Колумбійський університет, майстерня Генрі.
Напрямок реалізм
Роки творчості 1900 — 1970
Твори пейзажі

Роквелл Кент (англ. Rockwell Kent, 21 червня 1882, Террітаун — 13 березня 1971, Платсберг, штат Нью-Йорк) художник зі Сполучених Штатів, представник реалістичного пейзажного живопису. Письменник, графік, художник книги, громадський діяч, завзятий мандрівник.

Біографія[ред.ред. код]

Родина[ред.ред. код]

Батько Кента був юристом. На честь батька і назвали сина — Роквелл Кент. В родині було троє дітей, коли батько помер у 1887 р. Їхнім вихованням займалася мати Сара Бенкер, бабуся Роквелла і тітка Еннті Джо, що була художницею (навчалася в місті Дрезден).

Кент змінив декілька шкіл, але захоплювався малюванням, кресленням. Родинна рада з жінок направила юнака на навчання в Колумбійський університет (архітектурний факультет). Кент рано залишив родину, аби не бути тягарем для небагатих жінок. Заробляв на життя на будівництві, проектував будинки. В дозвілля не полишав малювання й живопис. Бажання стати художником привело його в Нью-Йорк.

Навчання у Роберта Генрі[ред.ред. код]

Роберт Генрі (1865—1929) — відомий представник реалістичного мистецтва США, ватажок так званих «нью-йоркських реалістів» і супротивників американського академізму. В майстерні Роберта Генрі молодий митець отримав потужну мистецьку школу і став прибічником реалізму, який не полишав все життя. Серед учнів Генрі того ж часу — Едвард Хоппер та Джордж Беллоуз.

Саме за порадою Генрі Роквелл Кент поїхав на острів Монхеган, до дикої природи, на північ, який стане наскрізною темою в творчості художника. Пізніше Кент стане одним з небагатьох художників, що малюватиме Гренландію, Вогняну Землю, Аляску, дикі куточки і заповідники штата Массачусетс тощо.

Політична діяльність[ред.ред. код]

Роквелл Кент, 1933 рік

З 1930-х років починається участь Кента в політичних рухах. З 1939 року він у політичній організації соціалістичного спрямування. Художник був посланцем до Всесвітнього конгресу за розброєння та мир, став членом Всесвітньої Ради Миру з 1955 року.

У 1950 році він вперше приїхав до СРСР. Подорож була нетривалою, але справила приємне враження на митця. Неприємне враження, навпаки, було у Держдепартамента США, що позбавив художника закордонного паспорта. Кент подав судовий позив на Держдепартамент. Тяганина тривала декілька років, але суд визнав правоту художника. Прихильності до владних установ США у Кента це не додало. Він став політично «неблагонадійним» на батьківщині. Всі його спроби подарувати свої картини і збірки музеям США відхилили.

Художник нажив підозріле ставлення влади і втратив популярність в країні, де запанували абстракціонізм і інші течії постмодернізму. Роботи художника не купували. У нього виникло оманливе відчуття непотрібності своїх творів для США.

Шалена слава в СРСР[ред.ред. код]

Серед подорожей художника і подорож до СРСР. Виставки картин американського майстра в межах дозованої цензури мали тим не менше шалений успіх в СРСР. Адже пейзажі не агітували за капіталізм. Твори майстра змогли побачити в різних містах СРСР, серед яких Рига, Ленінград, Одеса, Київ, Москва. Художник з дружиною приїздили в Україну в Київ і Крим.

Позбавлений уваги і підтримки на батьківщині, літній художник наважився на незвичний крок і подарував СРСР значну кількість своїх творів живопису і графіки.

Три міста в Україні після розподілу дару отримали картини художника, серед них Львів[1], Одеса[2], Київ[3].

Визнання в США[ред.ред. код]

Шлях до садиби Кента — Асгор
Майстерня

В квітні 1969 року сталася пожежа в садибі Кента Асгор. Згоріли будинок і колекції, привезені з подорожей, бібліотека у 10 000 примірників, частка картин. Був пошкоджений архів художника, який встигли врятувати. Пізніше архів реставрували і передали на збереження в столицю Вашингтон в Архів американського мистецтва. В садибі Асгор, яку Кент встиг відновити після пожежі, його і поховали після смерті у 1971 році.

До художника посмертно прийшли слава та визнання і на батьківщині. Втрата багатьох картин художника для США пізніше спонукала громадськість країни викупати картини майстра з приватних збірок чи передавати їх у музеї. Картини Роквелла Кента нині зберігають музеї штатів Коннектикут, Огайо, Вашингтон на заході США, декілька інститутів, Метрополітен-музей в Нью-Йорку.

Графіка Роквелла Кента[ред.ред. код]

Художник належить до видатних графіків США в 20 столітті. Про це свідчить і посмертний каталог гравюр Кента, упорядкований Деном Берн-Джонсом і надрукований у 1975 році.

Роквелл Кент — автор малюнків і світлин до літературних творів Бокаччо, Шекспіра, Мелвілла, американського поета Волта Вітмена.

Друковані твори Кента[ред.ред. код]

  • «Плавання на південь від Магелланової протоки»
  • «Рейд N by E»
  • «Гренландський щоденник»
  • «Саламіна»
  • «Це я, Господи»
  • «Про людей та гори»

Родина Роквела Кента[ред.ред. код]

Роквел Кент пошлюбився 1908 року з Кетлін Вайтинг, котра була племінницею його вчителя Еббота Тейєра (1849-1921). До шлюбу молоді зустрічались начасто, лише тоді, коли Кент прибував з острова Монхеган в Беркшир, де мешкала наречена. Необхідність заробляти примушувала художника міняти місця роботи. 1913 року у них народилась третя дитина. Життя в Нью-Йорку, небезпечне і дороге, примусило забрати родину 1914 року на острів Ньюфаундленд, де було дешевше і здоровіше для дітей. Всього родина мала п'ятеро дітей[4].

Вибрані твори[ред.ред. код]

Роквел Кент. «Працівники моря», 1907 р.
Роквел Кент. «Беркшир взимку», 1909 р.
  • «Острів Мен взимку», 1906
  • «Весняна лихоманка. Беркшир», 1908
  • «Село на узбережжі острову Мен», 1909
  • «Захід сонця на мохегані», 1910
  • «Сонячний блиск», 1919
  • «Аляска. Вигляд з острову Лисиць взимку», 1919
  • «В очікуванні побачення», 1929
  • «Фіорд Семірлик. Південна Гренландія», 1929
  • «Художник у Гренландії», 1929
  • «Християнський цвинтар. Південна Гренландія», 1929
  • «Берег Гренландії», 1931
  • «Гренландці поблизу Годховна», 1932
  • «Мертва тиша. Північна Гренландія», 1932
  • «Листопад в Північній Гренландії», 1932
  • «Жіноча робота. Південна Гренландія», 1932
  • «Собаки у фіорді Кангердлуарссук. Північна Гренландія», 1933
  • «Похмурий день. Фіорд в Північній Гренландії», 1933
  • «Ескімос у човні каяк», 1933
  • «Мисливець на тюленів. Північна Гренландія», 1933
  • «Ферма Асгор. Саллі верхи», 1948
  • «Літній день. Ферма Асгор» , 1950
  • «Гора Ассінібойн. Канадські Скелясті гори», 1952
  • «Менськи туман. Монхеган», 1955
  • «Полювання на омарів», 1955
  • «Молоді ялини. Менське узбережжя», 1955
  • «Наближення бурі», 1959
  • «Річка Осейбл взимку», 1960
  • «Шлях до ферми Асгор», 1960
  • «Адірондакська осінь »
  • «Буря на морі»
  • «Мисливець в Гренландії»
  • «Старий власник, старий кінь, стара комора, старий світ»

Джерела[ред.ред. код]

  • Двомовний альбом «Rockwell Kent», автор-упорядниу Чегодаєв А.Д., серія «Masters of World Painting», Aurora art Publishers. Leningrad, 1979
  • Wien, Jake Milgram, «Rockwell Kent: The Mythic and the Modern», Hudson Hills Press, 2005.
  • Traxel, David, An American Saga: The Life and Times of Rockwell Kent, New York: Harper & Row, 1980.
  • Johnson, Fridolf. Rockwell Kent: An Anthology of His Works New York: Alfred K. Knopf, 1982.
  • Johnson, Fridolf. «The Illustrations of Rockwell Kent: 231 examples from Books, Magazines, and Advertising Art.» New York: Dover Publications, 1976
  • Roberts, Don. «Rockwell Kent: The Art of the Bookplate.» San Francisco: Fair Oaks Press, 2003.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Львівська картинна галерея», Львів, «Каменяр», 1972, с. 62
  2. Шелестова Е. «Из музеев Одессы», Одесса, «Маяк», 1977
  3. «Киевский музей западного и восточного искусства», Киев, «Мистецтво», 1986, с.147
  4. Петрова Т.А. «Рокуэлл Кент», Ленинград, «Искусство», 1990, с. 25
  5. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3