Рокитне (смт, Київська область)

смт Рокитне
Герб Рокитного (Київська область)
Країна	Україна
Область/АРК	Київська область
Район/міськрада	Рокитнянський район
Рада	Рокитнянська селищна рада
Код КОАТУУ:	3223755100
Офіційний сайт:	—
Основні дані
Засноване	XV-XVI ст.
Площа	— км²
Населення	▼11467 (01.01.2011)
Поштовий індекс	09600
Телефонний код	+380 4562
Географічні координати	049.693 0030.48149°41′35″ пн. ш. 30°28′53″ сх. д.49.693056° пн. ш. 30.481389° сх. д. 49.693056, 30.481389
Водойма	р. Рось, р. Рокита
Відстань
Найближча залізнична станція:	Рокитне (ПД-ЗХ залізниця)
До обл. центру:
- фізична:	83 км
- залізницею:	100 км
- автошляхами:	95 км
Селищна влада
Веб-сторінка	http://www.rokytne.com.ua
Карта
Рокитне
Рокитне

Рокитне — селище міського типу, адміністративний центр Рокитнянського району Київської області на Придніпровській височині над р. Россю.

Історія

Вперше згадане 1590 (В  1590 році гетьман реєстрового козацтва Криштоф Косинський, разом з іншими представниками козацької старшини, одержав від короля подарування на маєток Рокитне на Білоцерківщині.)За часів Гетьманщини було польським прикордонним містечком. Належало Бранітським, маєток яких був розташований на Божій горі між Рокитним та Ольшаницею. Ця гора відома тим, що тут був підступно вбитий вождь племінного союзу антів Бож.З 1654р. - сотенне місто Канівського полку. 16 березня 1664 року у Рокитному був страчений гетьман Виговський.Назва походить від куща "рокити" - верболіз, який росте по берегах річок Рокита та Рось.Назва Рокитне вперше зустрічається у документах XV ст. Рокитне дуже постраждало від монголо-татарскої навали.У другій половині XVI ст. у Рокитному проживало українське козацтво. Рокитне є місцем козацько-селянського антипольського повстання 1590-1593 рр. яке почалося як особистий конфлікт за права на Рокитне між К. Косинським і білоцерківським старостою Я. Острозьким. У 1648-1712 рр. Рокитне було сотенним містечком Білоцерківського полку з населенням 1700 чоловік і гарнізоном із 171 козака.У 1686 р. Рокитне відійшло до Польщі. Після другого поділу Польщі (1793) Рокитнянщина увійшла до складу Російської імперії та була віднесена до Васильківського повіту Київської губернії. На цей час населення Рокитного становило 5 тис. чоловік.50-ті – середина 60 – рр. ХІХ ст. характерні численними селянськими бунтами.Після кріпосної реформи 1861 р. прискорився розвиток промислового виробництва. На поч. ХХ ст. у містечку було понад 20 дрібних підприємств, 10 кузень та понад 100 крамниць. Згідно з 1-м загальним переписом населення Російської імперії 1897 р. у Рокитному нараховувалось 864 двори з населенням 5625 чоловік. Влітку 1920 р. на території району починає встановлюватись радянська влада, перші кроки якої викликали масові невдоволення та повстання серед селян. В цьому ж році територією району прокотилась хвиля масових єврейських погромів, організатором яких був Леон (Леонтій) Феліксович Білявський, поляк за походженням. В серпні 1920 року Л.Білявський загинув під час сутички з міліціонерами нової влади.

Рокитнянщина

Район створений постановою Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету 7 березня 1923 року. У 1929-1930 рр. пройшла суцільна колективізація, в ході якої було повністю знищено польський костел, що знаходився на сучасній вулиці Садова. Наслідком державної аграрної політики став голод 1932-33 р.р. Рокитнянський район – серед території, що найбільше від нього постраждали. Станом на 01.01.1936 року населення району становило 58288 чоловік, функціонувало 39 колгоспів, 2 МТС, 9 промислових підприємств.

З кінця липня 1941 р. по 25.01.1944 р. район окуповується німецько-фашистськими військами. На фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло 3624 жителі району, 2172 пропали безвісти, 622 нагороджені бойовими орденами і медалями, 6 – удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

Повоєнна відбудова відбувалась повільними темпами. В 1950-1960-х рр. пройшли процеси укрупнення сільськогосподарських підприємств, відкривається ряд нових промислових об’єктів. В період 70 – 80-х рр були побудовані 2 школи, ПТУ, 3 дитячих садки, поліклініка, банк.

Серед відомих людей району цього часу - Маркевич Олександр Прокопович (1894 – 1978) – зоолог, академік АН УРСР з 1957 р., заслужений діяч наук УРСР з 1965 року. Автор понад 300 праць з питань зоології, паразитології тварин, історії і методології біології. Засновник української школи паразитологів. Був професором Каїрського університету, учасником міжнародних наукових форумів. Бурлака Федір Миколайович (1902 — 1972) — автор історичних повістей і романів про героїчне минуле українського народу і боротьбу трудящих за радянську владу: "Кар’єра агронома Кучерявого" (1933), "Битва на Кодимі" (1945), Остап Вересай (1959), "Накануне"(1964). У книзі "Потоплені пороги" (1966) згадує про виступ жителів села Довгалівське проти панів Браницьких.Також серед відомих уродженців Рокитнянщини слід відзначити: Г.К.Михненко (народився в селі Насташка 1910 року) - український педагог, Герой Соціалістичної Праці; родом із Ромашок Ф.П.Чередніченко (1901-1942), професор Київського політехнічного інституту, брав участь у проведенні наукових досліджень в оборонній галузі, розстріляний фашистами; у селі Ольшаниця народилися письменник, кандидат юридичних наук І.М.Логвиненко (1922) та новатор сільськогосподарського виробництва, Герой Соціалістичної Праці М.В.Кривенко (1936-1983); Героїв Радянського Союзу М.Г.Бондаренка, В.І.Козловського, Б.М.Котляревського, М.В.Прасолова, Г.С. Хоменка, О.О.Шевченка.

Із здобуттям незалежності у 90-х роках, розвиток Рокитнянщини, як і всієї України, визначається перехідним періодом і оновленням у всіх сферах суспільного життя. Відбувається реформування аграрного сектору економіки, переробної промисловості, сфери послуг, освітньої та медичної галузей, соціально-культурної сфери

Сучасна Рокитнянщина, яку утворюють 23 населені пункти, є одним з важливих регіонів Київської області, що впевнено утримує провідні позиції з виробництва зерна протягом останніх років.

Сільськогосподарська галузь нараховує 46 агроформувань: 20 суб’єктів господарської діяльності та 26 селянських (фермерських) господарств.

Функціонують у районі і 7 підприємств добувної, харчової промисловості та з переробки сільськогосподарської продукції.

Активно розвивається і підприємництво: у 2009 році було зареєстровано 21 юридичну та 121 фізичну осіб-суб’єктів підприємницької діяльності. За підсумками 2009 року у районі функціонують 161 малих підприємств.

Тривають перетворення і в соціально-культурній сфері району.

З 01 червня 2005 року у районі функціонує дитячий будинок сімейного типу родини Кудель, у червні 2007 року створено прийомну сім’ю родини Колеснікових.

Понад 30 років Рокитнянщина користується природним газом. Та все ж декілька населених пунктів залишалися не газифікованими. Але у травні 2007 року голубе паливо прийшло у с, Бушево та с. Луб’янку. У 2008 році підведено газ до Любки, а також завершилося прокладання підвідного газопроводу до єиного не газифікованого у районі села Запруддя. А вже 15 жовтня 2009 року відбулося урочисте запалення факелу з нагоди відкриття та освячення газопроводу у с. Запруддя. Тож Рокитнянський район став єдиним на Київщині, де жителі усіх населених пунктів користуються природним газом.

У вересні 2008 року у смт Рокитне закладено капсулу під будівництво спортивної школи сучасного зразка.

21 вересня 2008 року Рокитнянський район відзначив 85-у річницю свого утворення.

Видатні люди сучасної доби Рокитнянщини

У селі Савинці жив і працював працівник сільського господарства – механізатор, Герой Соціалістичної Праці П.П.Сухецький.

У с. Пугачівка народилася Заслужений працівник освіти України, доктор педагогічних наук, професор, перший заступник директора Інституту корекційної педагогіки і психології НПУ ім. М.П.Драгоманова, завідувач кафедри логопедії М.К.Шеремет.

Заслужені працівники сільського господарства - В.І.Литвин, В.М.Бурченко, В.В.Балинець, П.О.Сукайло, П.К.Балабушка, С.М.Чорненький.

Заслужені учителі України - М.Л.Сич, Т.І.Шаравара.

Заслужений журналіст України - Н.М.Марущак.

Заслужений працівник промисловості України - М.М.Сіренко.

Тетяна Водоп'янова – уродженка смт Рокитне, вихованка Рокитнянської ДЮСШ, чемпіонка Європи, призерка чемпіонату світу, учасниця Олімпійських ігор у Нагано (Японія) з біатлону.

Катерина Григоренко - уродженка с. Острів, чемпіонка України 2005 року, член збірної команди України з лижних гонок, учасниця Зимових Олімпійських ігор у Турині (Італія) та чемпіонату світу 2007 року в Японії.

У с. Ольшаниця у 1966 р. народився Тарас Васильович Чухліб, заслужений діяч науки і техніки України, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, автор багатьох книг з історії

Видатні історичні пам’ятки

У Рокитнянському районі на обліку знаходиться 38 пам'яток історії та культури, з них: археології – 6, історії – 23, мистецтва – 3, архітектури - 6.

Із архітектурних споруд, розміщених на території району, 5 занесені до Державного реєстру та включені в Державний каталог, як пам'ятки історії та культури: Троїцька церква в с. Бушево (1750 рік, дерев'яна) – включена до туристичного маршруту по р. Рось; Михайлівська церква із дзвіницею в с. Острів (1740 рік, дерев'яна) - включена до туристичного маршруту по р. Рось; Церква Йосифа Обручника (с. Житні Гори, 1756 рік, дерев'яна); Миколаївська церква у с. Синява (1730 рік, дерев'яна козацька Церква, яку відвідував Богдан Хмельницький) - включена до туристичного маршруту по р. Рось; Покровська церква у с. Ромашки (1843 рік, кам'яна, зразок пізнього класицизму).

Історичні місця

На території району є археологічні пам'ятки: залишки змійових валів, оборонних укріплень часів Київської Русі (урочище Піщане, смт Рокитне); залишки літописного міста Торчеськ (ХІ-ХІІІ ст.) – столиці Пороського удільного князівства; залишки 11 курганів часів черняхівської культури.

Видатні підприємства

ПП „Сімол” (колишнє ВАТ „Рокитнянський маслозавод”, директор Сіренко Михайло Миколайович) - одне з прибуткових підприємств, що у 2008 році відзначило своє 80-річчя, постійно дбає про конкурентноспроможність продукції з цільного молока. Щодоби підприємство переробляє 25-30 тонн молока. Понад 15 найменувань продукції престижної торгової марки „Рокитняночка” мають своїх споживачів не лише в м. Києві і столичній області, а й за її межами.

ПП „Сімол” – є лауреатом Міжнародного конкурсу „Золоті торгові марки-2004” .

Сіренко М.М. – Заслужений працівник промисловості України, також має Почесну орденську відзнаку ІІІ ступеня „Суспільне визнання”, його роботу відзначено Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України.

Адреса: 09600, смт Рокитне Київської області, вул. Заводська, 1, тел. 8 (04462) 5-13-04, 5-22-34

ВАТ „Синявське” (директор Литвин Ольга Петрівна) - за результатами врожайності зернових та технічних культур господарство - лідер агропромислової галузі не тільки району, а й Київщини. Засноване у 1922 році. Багатогалузеве, з зерно-буряко-насінницьким напрямком та розвинутим тваринництвом. Зернові культури в структурі посівних площ займають більше 40%. Площа ріллі – 4112 га.

Своє застосування у „Синявському” знайшли впровадження сучасних технологій виробництва, застосування висококласних машин відомих світових виробників, апробування на полях нових зернових культур та цукрових буряків, на виробництві яких господарство спеціалізується.

Товариство – лауреат Всеукраїнського конкурсу „Золота фортуна”, нагороджене Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України. Переможець конкуру „Кращий роботодавець року”

Адреса: 09602, смт Рокитне Київської області, вул. Зарічна, 2, тел. 8 (04462) 5-39-89, 2-42-34, ф. 2-43-45

СТОВ „Росія” (директор Бурченко Василь Миколайович) має зерно-буряковий напрям з розвитком молочного тваринництва. У землекористуванні 2481,68 га землі. Поголів’я великої рогатої худоби 1500 тварин, в т.ч. 600 корів. Від кожної фуражної корови у середньому отримують біля 6000 кілограмів молока. Має статус насінницького господарства, створені всі комплексні умови для реалізації насіння зернових культур високих репродукцій. Виробляє валової продукції за рік в середньому більш як на 18 млн. грн. Рентабельність підприємства 24,7%. СТОВ „Росія” – у числі лідерів за комплексною оцінкою фінансово-господарської діяльності.

Бурченко В.М. – Заслужений працівник сільського господарства України. Переможець конкуру „Кращий роботодавець року”

Адреса: 09623, с. Ромашки Київської області, тел. 8 (04462) 5-11-76, 2-36-76

СТОВ „Обрій” (директор Соколенко Олена Іванівна) створене у 2002 році і фактично з часу свого створення є одним із лідерів сільськогосподарського виробництва у районі. Предметом діяльності товариства є вирощування і реалізація зернових та технічних культур на площі 1200 га. 60-центнерні врожаї пшениці, 500-центнерні – цукрових буряків товариство отримує завдяки впровадженню у виробництво нових технологій вирощування сільськогосподарських культур. Також товариство здійснює розведення племінної великої рогатої худоби, продаж молодняка, м’яса та молока.

З 2005 року СТОВ має статус племінного заводу з розведення та вирощування української червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби.

Адреса: 09641, с. Луб’янка Київської області, тел. 8 (04462) 2-76-18

СТОВ „Нива” (директор Сукайло Петро Овксентійович) – зерно-бурякове господарство з розвинутим тваринництвом. Орендує 2762 га землі. Валове виробництво зерна досягло 6000 тонн при середній врожайності 65,4 ц/га. У господарстві функціонують: забійний цех, млин, крупорушка, олійниця.

Сукайло П.О. - Заслужений працівник сільського господарства України, нагороджений орденом „За заслуги ІІІ ступеня”.

Адреса: 09600, смт Рокитне Київської області, вул. Вокзальна, 109, тел. 8 (04462) 5-33-81, 5-23-40

Історія спортивної Рокитнянщини

Історія сільського фізкультурно-спортивного руху на Рокитнянщині починається з кінця 30-х років минулого століття. Його центром був Синявський цукровий завод. Спортивна робота на підприємстві пов'язувалася з іменем Івана Андрійовича Міуса, неодноразового переможця і призера різноманітних міжнародних змагань з боротьби, Майстра спорту СРСР.

Війна 1941-1945 рр. завадила розвитку спорту у районі, але вже у червні 1949-го у селищі Рокитне силами працівників місцевих установ, організацій та установ, на території колишнього польського кладовища, побудовано стадіон, який після утворення районного спортивного товариства «Колгоспник» («Колос») був переданий на його баланс. У 50-х роках повсюди відбулося становлення сільських колективів фізичної культури, а тодішньому спортивному ентузіазму рокитнянців не було меж. Так, синявець Микола Клименко у складі збірної команди України виборов чемпіонство на Спартакіаді народів СРСР в естафеті 4x100 м. Житель села Острів Борис Перший грав за футбольну команду майстрів «Трактор» (м. Сталінград).

Розквіт «колосівського» руху припав на 60-70-ті роки минулого століття. У селах району були побудовані нові школи, а з ними й спортивні зали та майданчики. З'явилися вони і при будинках культури у селах Житні Гори, Би-рюки, Синявського бурякорадгоспу та Рокитнянського цукрозаводу. Заявили про себе нові потужні колективи фізичної культури (на ТОВБМІКу, цукрозаводі і Синявському бурякорадгоспі та ін.).

На всю Україну гриміла слава про колектив фізкультури колгоспу імені Леніна (с. Житні Гори) та його інструктора зі спорту Володимира Терентійовича Кисленка. Колектив неодноразово був нагороджений перехідним Червоним прапором ДСТ «Колос», а досвід його діяльності поширений в Україні. У1974 році житньогірських спортсменів відвідав тодішній голова Центральної ради ДСТ «Колос» С. С. Попов.

Під керівництвом легендарного тренера Петра Підпузька плідно працювала кінно-спортивна школа, яка перебралася у райцентр і стала на той час однією з кращих в Україні.

У 1972 році у Рокитному було реконструйовано стадіон «Колос» й проведено обласну «колосівську» спартакіаду. Згодом район приймав спартакіаду облміжколгоспбуду. Її переможцем став колектив фізкультури Рокитнянського ТОВБМІКу.

У будівельному об'єднанні також створили футбольну команду «Будівельник», яка протягом багатьох років була однією з кращих команд Київщини, учасницею Всеукраїнських змагань товариства «Колос», чемпіоном області серед ветеранів.

Благодатна рокитнянська земля продовжувала "врожаїтися" великими спортивними талантами.

Уродженець села Насташка Степан Старінський досяг значних успіхів на міжнародній арені з кульової стрільби. Майстер спорту Міжнародного класу, він здобув понад 200 медалей різного світового гатунку, подолав рубіж світового рекорду. Нині Степан Старінський є головним тренером збірної команди України, яка досягла неабияких успіхів на останніх літніх Олімпійських іграх у Пекіні. Анатолій Жданов — неодноразовий переможець і призер всесоюзних змагань з кінного спорту. Раїса Романчук з Житніх Гір — переможець всеукраїнських та призер всесоюзних змагань з лижних гонок та легкої атлетики. Юрій Полубок — призер чемпіонату України з марафонського бігу. Тамара Солодовнік з Острова — гравець гандбольної команди майстрів.

Великого значення надавалося у той час кадровим питанням. Практично у кожному сільському колективі фізкультури працювали інструктори зі спорту.

Майже 40 років трудився у районній раді «Колос» Петро Юхимович Левінтант. Ще замолоду він уподобав спорт. Був хорошим штангістом, легкоатлетом, організатором. Сказав би, що Петро Юхимович являв собою цілу епоху фізкультурно-спортивного руху на Рокитнянщині. Сьогодні на честь цього спортсмена у районі проводяться щорічні змагання.

Нелегкі 90-ті роки XX століття виявилися дуже непростими у політичному й економічному відношенні. Розпад СРСР, становлення нової суверенної держави Україна, перебудова усіх сфер життя, зміна форми власності і т.д. — усе це боляче вдарило по фізичній культурі і спорту.

Припинила свою діяльність «колосівська» ДЮСШ. Бездіяльними ставали сільські колективи фізкультури, скорочувалися ставки інструкторів зі спорту та тренерів. Не проводилися районні змагання. Але і в цих умовах сільське населення району продовжувало займатися спортом. Успіху на міжнародній арені досягла біатлоністка Тетяна Водоп'янова, яка неодноразово піднімалася на подіум світових та європейських чемпіонатів, була учасницею двох олімпіад у Ногано та Лейк-Плесіді.

Кандидатом до збірної команди України з вільної боротьби став неодноразовий призер Всеукраїнських змагань Василь Лазоренко з Ольшаниці.

З початком нового століття на Рокитнянщині поступово почав відроджуватися сільський спортивний рух. Вже у 2000 році проводилися змагання з великого футболу на кубок Бориса Першина за участю чотирьох команд: «Синявське», цукрозаводу, Острова, Ольшаниці. Переможцями вийшли цукровики. Згодом відбулися спартакіади територіальних громад сільських рад, інші змагання.

Запрацювала районна рада «Колос» та сільські колективи фізкультури. Поступово збільшувався штат працівників райради «Колос» та інструкторів зі спортивної роботи. У період з 2005 року робота Рокитнянської районної організації в ФСТ «Колос» спрямовувалася на подальше вдосконалення різноманітних форм фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи на селі.

Було створено 18 сільських фізкультурно-спортивних клубів. Серед кращих — клуби ВАТ «Синявське», «Рокитне», «Синява», «Житні Гори», ТОВ «Рокитнехлібопродукт». На достатньому рівні працювали ФСК «Савинці», «Запруддя», «Луб'янка», «Острів», «Ромашки». Особливо активно розвивався новоутворений клуб «Рокитнехлібопродукт» (керівник М. Заєць) , де обладнано прекрасний шашково-шаховий клуб у Синяві , будується свій стадіон, створено хороші футбольні та волейбольні команди.

Прекрасна спортивна база у ВАТ «Синявське» (керівник 0. Литвин). До послуг працівників товариства стадіон, тенісний корт, тренажерний зал, відновлювальний центр, спортмайданчики на відділках товариства. Клуб має традиційно сильні команди з усіх видів спорту, що розвиваються у районі.

У с. Житні Гори започаткували і проводять шашковий турнір, присвячений пам'яті кандидата у Майстри спорту Миколи Мельника. З кожним роком турнір стає все популярнішим.

У селі Луб'янка силами СТОВ «Обрій» (керівник 0. Соколенко) приділяється велика увага розвитку дитячого футболу. Команди товариства — неодноразові призери обласних змагань та учасники міжнародних турнірів. За сприяння товариства у районі проводиться дитячий футбольний турнір «Кубок Надросся» за участю команд з Вінниці, Києва, Одеси, Житомира, Керчі та ін.

Значних успіхів на Всеукраїнській та міжнародній аренах досягли молоді сільські спортсмени Рокитнянщини. Так, Катерина Григоренко (с. Острів) — учасниця уже двох зимових Олімпійських ігор у Турині і Ванкувері. Олександра Григоренко (с. Бирюки) — кандидат до збірної України з лижних гонок. Неабиякі результати демонструють Іванна Поповиченко (с. Ольшаниця) та Надія Сатир (с. Синява) — велоспорт. Інна Бабенко, Олександр Челенко (с. Насташка), Яна Павленко (с. Житні Гори), Юлія Каралкіна (с. Телешівка) — лижні гонки, Марія Окладна (с. Ромашки) — лижні гонки, легка атлетика. Всі вони — кандидати до різних збірних команд України.

Рік 2010-й

Останнім часом рокитнянська організація ВФСТ «Колос» організувала і провела ряд спортивно-масових заходів. Зокрема: районні змагання з волейболу, серед переможців яких — команди «Рокитнехлібопродукт», ВАТ «Синявське», м. Узин, зимова спартакіада працівників сільського господарства (переможці — команди ВАТ «Синявське», ТОВ «АФ «Рокитнецукор», ТОВ «Рокитнехлібопродукт»); шаховий турнір пам'яті Петра Солов'я — багаторічного керівника колишнього колгоспу імені Кірова с. Синява (переможці — команди ТОВ «Рокитнехлібопродукт», міст Миронівка і Тараща); шаховий турнір пам'яті М. Мельника у Житніх Горах в обласному заліку (переможці — представники міст Ірпеня, Іванкова, Борисполя, села Житні Гори та селища Рокитне); кубок Бориса Першина з футболу (переможці команди «Рокитнехлібопродукт», «Рокитнецукор», ВАТ «Синявське», «Співдружність»).

Бази відпочинку

• Дубова Роща
• Росток
• УТОС
• Приватна міні-база відпочинку на р. Рось (відпочинок у Юри)

Персоналії

• Головко Леонід Васильович — підполковник Армії УНР.

Інтернет

• Портал смт Рокитне
• Рокитнянський район
• Облікова картка смт Рокитне Київська область, Рокитнянський район