Романків Любомир
| Любомир Романків | |
 |
|
| Доктор Любомир Романків | |
| Народився | 17 квітня 1931 (82 роки) м. Жовква (Львівська область) |
|---|---|
| Громадянство |  США |
| Національність | українець |
| Галузь наукових інтересів | електроніка та матеріалознавство |
| Заклад | IBM |
| Alma mater | Університет Альберти |
| Вчене звання | доктор філософії в галузі металургії та матеріалознавства (МІТ, 1962 рік) |
| Науковий керівник | директор відділу електрохімічної технології й магнетизму Дослідного центру корпорації ІВМ. |
| Відомий завдяки: | індуктивні та магніторезистивні мікроголовки для жорстких дисків |
| Нагороди | медаль Вітторіо де Нора від Електрохімічного Товариства США, відзнака пам'яті Морріса Н. Лібмана від ІЕЕЕ, медаль Перкіна |
Любомир Романків (*17 квітня 1931, Жовква) — провідний науковець компанії IBM в галузі комп'ютерних технологій, винахідник процесів створення індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для запису інформації, що уможливили появу жорстких дисків та персональних комп'ютерів, автор і співавтор більш як 65 патентів. Живе в містечку Браєркліф Манор, штат Нью-Йорк. Л. Романків — директор відділу електрохімічної технології й магнетизму Дослідного центру корпорації ІВМ (Йорктаун Хайтс, Нью-Йорк).[1]
1957 року отримав ступінь бакалавра в Університеті Альберти, закінчив магістратуру та отримав звання доктора філософії в галузі металургії та матеріалознавства в Массачусетському технологічному інституті в 1962 році. Автор більш ніж 150 статей, відредагував 10 томів матеріалів різних технічних симпозіумів.[2]
Зміст |
Професійна діяльність[ред.]
Значна частина його роботи пов'язана з вивченням магнітних матеріалів, рефлективними дисплеями та процесами міднення. Інженер хімії (з 1955 року). Доктор металургії і матеріалознавства. Керівник Центру Електрохімічної технології та мікроструктур в Дослідному Інституті ім. Т. Дж. Ватсона фірми ІВМ. Винахідник процесів створення індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для записування/зчитування інформації на жорстких дисках компютерів.
За значні досягнення отримав медаль Перкіна — найвищу відзнаку Товариства хімічної промисловості США (1993),[3] медаль Вітторіо де Нора від Електрохімічного товариства США (1994)[4], відзнаку пам'яті Морріса Н. Лібмана від IEEE (1994), Винахідник Року за версією Асоціації прав інтелектуальної власності Східного Нью-Йорку (2000) і Винахідник Року (Асоціація права інтелектуальної власності Нью-Йорку, 2001 рік). Отримав 13 нагород за видатні винаходи та внесок від IBM і 25 нагород за винаходи та досягнення.[5] Занесений до престижних видань «Хто є хто в науковому світі» та в «Хто є хто в Америці». У березні 2012 року Л. Романків введений до Зали національної слави США, є одним з десяти винахідників (разом зі Стівом Джобсом), удостоєним такої честі.[6]
Громадська діяльність[ред.]
Дійсний член Академії інженерних наук ІВМ та Академії інженерних наук України. Член Наукового товариства імені Шевченка, член управи НТШ в США. Діяч українських студентських та громадських організацій діаспори, член президії СКВУ, голова Комітету Української Молоді при СКВУ. Організатор і Голова студентських товариств в Едмонтоні та Бостоні. Засновник і керівник української радіопрограми в Едмонтоні. Організував акредитовані курси української культури в Мерсі-коледжі (Нью-Йорк). Активний діяч Пласту, був Головою ГПБ і ГПР, зараз є Начальним Пластуном, всебічно сприяє розбудові Пласту в Україні. Член 29-го Куреня УПС «Сіроманці». Нагороджений вищими пластовими відзнаками.
Пластове життя і діяльність[ред.]
- Член ВСУМ у Львові в 1943-44 роках.
- Став членом Пласту в 1946-му році в Берхтесгадені, Німеччина. І-ша проба й присяга.
- 1947-48 — II і III проби — Мюнхен-Фрайман, Німеччина. Вишколи: Виховників УПЮ і УПН та зв'язкових. Гуртковий, кур. провід
- 1948-57 — Співорганізатор станиці Едмонтон, виховник, зв'язковий, гніздовий, кошовий, станичний.
- 1958-61 — Юнацький виховник в Бостоні, кошовий. 1965-77 — 2-ий заступник Голови КПС та секретар КПС в США.
- 1978-84 — Голова ГПБ; ступінь сен. керівництва; засновник Фонду Дрота. Ініціатор ЮМПЗ-82 в Европі.
- 1987-94 — Голова ГПРади. Ініціатор переговорів із Скаутовим бюром в Женеві про приняття Пласту до Світового Скаутинґу. Як Голова ГПР взяв участь в перших 4-ох З'їздах Пласту в Україні й допомагав спрямовувати пластову працю.
- 1994 — Заступник Голови ГПБ для зв'язку зі Скаутовим Бюром. Разом з делегацією України брав участь у 18-му Світовому Джемборі. Репрезентував Пласт у розмовах із Скаутовим Бюром.
Пластові відзнаки: III, II і І юнацькі; III й II старшопластунські; св. Юрій в Сріблі та в Золоті.
Примітки[ред.]
- ↑ Popovych, Orest (2004-01-04). «Shevchenko Society celebrates 130th anniversary with conference in N.Y.». Ukrainian Weekly (Ukrainian Weekly). Процитовано 2007-01-07.
- ↑ Storage Newsletter: Lubomyr Romankiw, David Thompson National Inventors Hall of Fame 2012 Inductees
- ↑ «Society of Chemical Industry: SCI Honours». Society of Chemical Industry Webs Site. Society of Chemical Industry. Процитовано 2008-01-07.
- ↑ «Vittorio de Nora Award». The Electrochemical Society Web Site. The Electrochemical Society. Процитовано 2007-01-08.
- ↑ Storage Newsletter: Lubomyr Romankiw, David Thompson National Inventors Hall of Fame 2012 Inductees
- ↑ http://www.invent.org/2012induction/ National Inventors Hall of Fame 2012 Inductees
Література[ред.]
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Посилання[ред.]
- IBM Press Release — Inventor of the Year, NY Intellectual Property Law Association
- Винахід Начального Пластуна, Любомира Романківа, призвів до падіння вартості пам'яті від $500 000 за гігабайт до менш ніж 50 центів!
