Роман Бандурський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роман Бандурський
пол. Roman Bandurski
Народження 29 липня 1874(1874-07-29)
Смерть 1949(1949)
Поховання Раковицький цвинтар
Країна
(підданство)
 Республіка Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Краків
Архітектурний стиль модерн
CMNS: Роман Бандурський у Вікісховищі

Роман Бандурський (пол. Roman Bandurski; 29 липня 1874, Хирів — 1949, Краків) — польський архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 29 липня 1874 в Хирові в сім'ї машиніста Вінцетія Бандурського. 1885 року помер батько і мати перебралась із дітьми до Кракова. Там проживали у квартирі на вулиці Феліціянок. У Кракові Бандурський навчався в реальній школі, пізніше у Львівській політехніці. Серед викладачів зокрема Теодор Тальовський. Після навчання на початку 1900-х повернувся до Кракова разом із дружиною та маленькою донькою. Оселився в місцевості Дембніки на вулиці Барській, 30. Був членом Товариства любителів історії і пам'яток Кракова. Спільно з Віктором Мярчинським був власником архітектурно-будівельного бюро. Працював будівельним інспектором краківського магістрату. Член Спілки архітекторів Краківського воєводства.[1] Останні роки мешкав в орендованій віллі «Sylvan» на вулиці Поврозничій, 6. Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові.

Роботи[ред. | ред. код]

  • Дім «Під Совою» на алеї Красінського, 21 у Кракові (1907).
  • Перебудова у неоренесансному стилі власної, початково сецесійної вілли на вулиці Барській, 30 у Кракові (1907).
  • Дім Оренштайна на розі вулиць Діетла і Страдомія у Кракові (бл. 1911, співавтор Віктор Мярчинський).[2]
  • Дім на вулиці Гарнчарській, 9 у Кракові (19121913, співавтор Віктор Мярчинський).
  • Дім для службовців краківського магістрату на 24 квартири в місцевості Дембніки (бл. 1911).[3]
  • Дім на вулиці Флоріанській у Кракові (19131914).
  • Численні вілли в місцевостях Нова Вєсь, Дембніки (бл. 1910).
  • Генеральний план дільниці Сальватор у Кракові, більшість вілл дільниці.
Нереалізовані
  • Одне з двох других місць на конкурсі проектів дому гімнастичного товариства «Сокіл» у місті Горліце (1904).[4]
  • Проект дому краківського Технічного товариства. 1905 року здобув друге місце на конкурсі серед членів товариства.[5]
  • Проект нової ратуші у Стрию. Виконаний для конкурсу 1906 року. Здобув друге місце.[6]
  • IV місце на конкурсі проектів санаторію для грязелікування у Криниці-Здруй (1906).[7]
  • III місце на конкурсі проектів Торгово-промислової палати у Львові (1907, співавтор Ян Завейський).[8]
  • Проект будинку повітової ради і Ощадної каси для містечка Мелець, виконаний спільно з Яном Завейським для конкурсу 1907 року. Здобув одне з двох других місць.[9]
  • Проект відбудови краківської ратуші (до 1908). Був фактично відтворенням зовнішнього вигляду ратуші, втраченої раніше.[10]
  • II місце на конкурсі проектів розпланування ділянки під віллову забудову за костелом св. Сальватора під Краковом (1908, співавтор Вайнберг).[11]
  • I місце на конкурсі проектів перебудови львівської ратуші (1908). Варіант Бандурського передбачав стилізацію ренесансно-готичних мотивів.[12]
  • I місце на конкурсі проектів будівлі Дирекції залізниць у Львові на розі нинішніх вулиць Листопадового чину і Гоголя (співавтор Ян Завейський). Конкурс відбувся 1911 року. Серед семи проектів перше місце здобули два варіанти, виконані спільно Яном Завейським і Романом Банурським із застосуванням барокових та галицьких ренесансних мотивів. До спорудження однак прийнято позаконкурсний план Збіґнєв Брохвіча Левинського, реалізований 1913 року.[13]
  • II місце на конкурсі проектів готелю «Брістоль» у Кракові (1912, співавтори Ян Завейський, Віктор Мярчинський).[14]
  • II місце на конкурсі проектів будинку Каси хворих у Кракові (1925, співавтор Славомир Одживольський).[15]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Spis członków z nowemi adresami // Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 61. (пол.)
  2. Nowe budowle w Krakowie // Nowa Reforma. — 11 sierpnia 1911. — № 364. — S. 1.
  3. Nowe budowle… — S. 2.
  4. Z kraju // Dziennik Polski. — 17 września 1904. — № 435. — S. 2. (пол.)
  5. Architekt. — 1905. — № 5. — Tabl. 29—30; Ostap. Dom Towarzystwa technicznego w Krakowie // Architekt. — 1907. — № 1. — S. 16. (пол.)
  6. Architekt. — 1906. — № 10. — S. 221—223, 240; Architekt. — 1906. — № 11. — S. 259—260; Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Gazeta Lwowska. — 28 marca 1906. — № 71. — S. 4; Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Słowo Polskie. — 27 marca 1906. — № 132. — S. 3. (пол.)
  7. Rozmaitości // Architekt. — 1906. — № 10. — S. 240. (пол.)
  8. Budowa gmachu izby handlowej i przemysłowej // Gazeta Narodowa. — 27 lutego 1907. — № 48. — S. 2; Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7. — S. 5—6; Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1907. — № 6. — S. 107. (пол.)
  9. Konkursa // Architekt. — 1907. — № 8. — S. 16. (пол.)
  10. Mączeński Z. Średniowieczny ratusz m. Krakowa // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 29. — S. 365 (пол.)
  11. Warchałowski J. Konkurs na parcelacyę gruntu pod Krakowem // Architekt. — 1909. — № 1. — S. 10. (пол.)
  12. Архітектура Львова… — С. 499; Z konkursu projektów rekonstrukcyi ratusza m. Lwowa // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 17. — S. 219, tabl. XV; Z konkursu projektów ratusza m. Lwowa // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 29. — S. 363, tabl. XVI. (пол.)
  13. Архітектура Львова… — С. 501; Nowa Reforma. — 10 marca 1911. — № 114. — S. 2.
  14. Architekt. — 1912. — № 3-4. — Tabl 8; Palace-Hotel-Bristol w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 60.
  15. Konkurs na gmach Kasy chorych w Krakowie // Architekt. — 1925. — № 3. — S. 8—10; Kronika // Rzeczy Piękne. — 1925. — № 4. — S. 92.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Purchla J. Jak powstał nowoczesny Kraków. — Wyd. drugie, przejrzane i uzupełnione. — Kraków: Wydawnictwo literackie, 1990. — S. 78, 125. — ISBN 83-08-02087-9. (пол.)
  • Brückman de Renstrom K. Architekt Salwatora Roman Bandurski (1874—1949) // Tygodnik Salwatorski. — 2 września 2001. — № 35 (350). (пол.)