Роман Райнфус

Роман Райнфус
Народився	27 травня 1910(1910-05-27) Переворськ, Переворський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Помер	26 вересня 1998(1998-09-26) (88 років) Кшивачка, Ґміна Сулковиці, Мисленицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Республіка Польща
Діяльність	етнограф
Alma mater	Ягеллонський університет
Заклад	Вроцлавський університет
Членство	Polskie Towarzystwo Tatrzanskied Polish Ethnological Societyd
Партія	Польська об'єднана робітнича партія
У шлюбі з	Zofia Cieśla-Reinfussowad
Нагороди
Роман Райнфус у Вікісховищі

Роман Райнфус (пол. Roman Reinfuss; 1910–1998) — польський етнограф родом з Переворська.

Закінчив Ягеллонський університет. Професор Люблінського університету імені Марії Кюрі-Склодовської.

Біографія

Народився 27 травня 1910 року в родині Францішка Райнфуса і Зофьі Мнерк. Дитинство і юнацтво провів в Горлиці і Тарнові, де навчався в місцевих гімназіях. У 1931 році здав випускний іспит, після чого переїхав до Кракова, де вступив на юридичний факультет Ягеллонського університету, який закінчив у 1935 році. Відправившись після закінчення навчання в Нижні Бескиди, став займатися вивченням культури лемків. Незабаром опублікував своє перше етнографічне твір в журналі «Ilustrowany Kuryer Codzienny».

З 1936 року за пропозицією польського етнографа Северина Удзелі став працювати науковим асистентом в Етнографічному музеї у Кракові. Вивчав етнографію під керівництвом професора Ягеллонського університету Казімєжа Добровольського.

Під час Другої світової війни дбав про збереження музейної експозиції краківського Етнографічного музею. Після війни був призначений куратором і заступником музею. З 1944 року по 1946 рік був професором університету імені Марії Склодовської-Кюрі в Любліні. У 1946 році захистив дисертацію на тему «Łemkowie jako grupa etnograficzna» на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Організував наукові етнографічні дослідження у Вроцлавському університеті, де працював до 1949 року. У травні 1946 року був призначений керівником відділу народного мистецтва Державного науково-дослідного інституту народної творчості Польської академії наук. Керував ці відділом до 1980 року, коли вийшов на пенсію.

Автор понад 30 статей і праць з ділянки народної культури лемків (найважливіша — «Łemkowie jak grupa etnograficzna», 1948), про лемківсько-бойківське пограниччя тощо.

Автор фундаментальної розвідки «Ze studiow nad kultura materialna Bojków». Окреслив межі етнографічної Бойківщини, зокрема на найдискусійнішому в наукових колах відтинку — західному.

Книги

• Polskie druki ludowe na płótnie (1953);
• Ludowe skrzynie malowane (1954);
• Garncarstwo ludowe (1955);
• Szopki krakowskie (1958);
• Sztuka ludowa w Polsce (1960, wspólnie z J. Świderskim);
• Malarstwo ludowe (1962);
• Nad rzeką Ropą (1965);
• Ludowe kafle malowane (1966);
• Monografia powiatu myślenickiego (1970);
• Meblarstwo ludowe w Polsce (1977);
• Ludowe kowalstwo artystyczne w Polsce (1983);
• Śladami Łemków (1989);
• Ludowa rzeźba kamienna w Polsce (1989).

Статі

• Pogranicze krakowsko-góralskie w świetle dawnych i nowszych prac etnograficznych, «Lud», t. 36, 1946.
• Architektura szopki krakowskiej, «Polska Sztuka Ludowa» 1948, R. 2, nr 11/12.
• Wpływ farbiarzy drukujących płótna na ludowe hafciarstwo, PSL, 1948 R. 2, nr 11-12.
• Wełniane torby góralskie, PSL, 1949 R. 3, nr 3-4, s. 112—119.
• Przyczynek do ikonografii obrazów Janosikowych na szkle malowanych, PSL, R. 3, 1949, nr 5.
• Szopka z Sieteszy w powiecie przeworskim, PSL, R. 3, 1949 nr 11/12.
• Stan badań nad polską sztuką ludową, «Polska Sztuka Ludowa» 1950, nr 1/6 s. 3-13.
• Orawski dom z wyżką, «Polska Sztuka Ludowa» 1950, nr 1/6 s. 36-55.
• Z obozu naukowego w Weryni, «Polska Sztuka Ludowa» 1950, nr 7/12.
• Wytwórcy ludowych ubiorów w Karpatach polskich, PSL, 1951, R. 5, nr 1-2, s. 19-36.
• Badania terenowe w rejonie kielecko-sandomierskim, «Polska Sztuka Ludowa» 1952, nr 4/5.
• Sztuka ludowa Podlasia Zachodniego, «Polska Sztuka Ludowa» 1952, nr 1.
• Aktualne zagadnienia ludowej plastyki, «Polska Sztuka Ludowa» 1953, nr 2.
• Polskie ludowe kowalstwo artystyczne, «Polska Sztuka Ludowa» 1953, nr 6.
• Przyczynki do badań nad ludowym farbiarstwem i drukarstwem tkanin w woj. białostockim, PSL, R. 8, nr 5.
• Z badań nad sztuką ludową w Radomskiem, «Polska Sztuka Ludowa» 1955, nr 1.
• Sztuka ludowa na pograniczu Lubelszczyzny i Podlasia, «Studia i Materiały Lubelskie». Etnografia t.1, Lublin 1962.
• Sztuka ludowa w woj. rzeszowskim i jej badania, «Polska Sztuka Ludowa» 1963, nr 3/4.
• Rzeźba figuralna Łemków, «Polska Sztuka Ludowa» 1963, nr 3/4.
• Badania nad kulturą ludową w dwudziestopięcioleciu Polski Ludowej, «Materiały Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku», nr 10, 1969.
• Wpływ zawodów wędrownych na kształtowanie się kultury ludowej w Karpatach, [w:] Studia z zakresu socjologii, etnografii i historii ofiarowane Kazimierzowi Dobrowolskiemu, Kraków 1972.
• Podhalański fenomen, PSL, 1988, t. 42, nr 1-2.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Див. також

• Флоріан Заплетал
• Рудольф Гулька
• Микола Мушинка

Посилання

• Domowe archiwum Romana Reinfussa (пол.)