Ромбові скати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скатоподібні
Період існування: Пізня крейда — наш час
Dipturus innominatus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Скати (Batoidea)
Ряд: Скатоподібні (Rajiformes)
Родина: Ромбові скати (Rajidae)
Bonaparte, 1831

Ромбові скати (Rajidae) — родина скатів ряду Скатоподібні (Rajiformes). Описано понад 200 видів, в 27 родах.[1]

Опис[ред.ред. код]

Вони характеризуються широким диском, що має більш-менш ромбовидну форму й звичайно покритим великими шипами й невеликими шипиками. Грудні плавники доходять до рила або зливаються поперед нього. Спинних плавців, як правило, два. Хвостовий плавець скорочений до маленької перетинчастої складки, а в дорослих іноді зовсім відсутній. Багато видів мають рудиментарні електричні органи з боків хвоста. Для ромбових скатів типова надзвичайно сильна індивідуальна, вікова й статева мінливість. Молоді особини помітно відрізняються від дорослих пропорціями тіла, ступенем шиповатості, будовою зубів й інших особливостей. Самки звичайно значно крупніші самців і мають більше широкий диск із більше розвиненими шипами.

Ромбові скати не досягають особливо великих розмірів. Максимальна довжина різних видів перебуває, як правило, у межах від 35 до 180 см. Правда, найбільший з європейських скатів — гладкий скат (Raja batis) — може досягати 2,5 м у довжину й більше 1,5 м завширшки, при вазі 60-74 кг.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Ці скати широко поширені в морях й океанах. Вони особливо характерні для холодноводних (є в Арктиці й Антарктиці) і помірковано тепловодних районах, але зустрічаються й у тропічній смузі, де звичайно живуть на значних глибинах. Більша частина видів цієї родини належить до числа мешканців прибережних мілководь, але є й глибоководні форми. Сім видів відомі, зокрема, із глибини більше 2000 м.

Розмноження[ред.ред. код]

Всі представники цієї родини розмножуються, відкладаючи на дно яйця, укладені в рогову капсулу. Така капсула забарвлена в темно-каштановий, коричневий або чорний колір і має чотирикутну форму й оснащенна по кутах трубчастими відростками, які в деяких видів сильно подовжені. За допомогою цих відростків капсула прикріплюється до дна. Як показали спостереження в акваріумі, самка звичайно відкладає яйця парами з перервою в 1-5 днів, і загальний період розмноження може бути дуже тривалим. Він триває іноді кілька місяців підряд. Загальне число відкладених капсул, очевидно, сильно варіює в різних видів, становлячи від 4-5 до 50 і більше. Інкубація яєць триває від 4 до 14 місяців.

Поведінка[ред.ред. код]

Ромбові скати належать до числа донних риб. Стривожені, вони звичайно ще сильніше притискаються до ґрунту, причому забарвлення їх, як й у камбал, може мінятися залежно від кольору поверхні, на якій вони лежать. Улюблене місце перебування цих риб — гладке піщане або черепашникове дно. Удень скати, як правило, малоактивні й спокійно лежать на дні, іноді закопуючись у ґрунт настільки, що на поверхні залишаються тільки очі, бризгальця й частина спини. При зариванні вони використають грудні плавці для того, щоб накидати пісок собі на спину.

У той же час ці скати нерідко піднімаються в товщу води, переслідуючи здобич і іноді навіть спостерігаються на поверхні. Під час плавання вони махають грудними плавцями, як крильми і якщо є потреба можуть пересуватися досить швидко. Полюючи за плаваючою здобиччю, скати не можуть схопити її в результаті прямої атаки, тому що ротовий отвір у них розташовано на нижній стороні голови. У цьому випадку вони спочатку напливають на свою жертву зверху, а потім притискають до дна й заковтують.

У фауні України[ред.ред. код]

У Чорному морі зустрічається один 1 вид — морська лисиця (Raja clavata) належить до числа видів, широко розповсюджених біля берегів Європи й Північної Африки (від Канарських островів до Норвегії). Уздовж середньої лінії тіла в нього розташований ряд з 24-32 великих шипів.[2] У цього виду самки досягають 125 см у довжину, а самці — 70—85 см. Морська лисиця тримається звичайно на невеликій глибині, але опускається іноді досить глибоко. У Чорному морі цей скат зустрічається до глибини 100 м. Їжу цього виду становлять риба й десятиногі раки, а також донні молюски. Розмноження відбувається в літню пору, причому самиця відкладає кілька десятків яєць, розвиток яких триває 4,5-5,5 місяці. молодь, що вилупилася, має 12-13 см у довжину й 8 см завширшки. Господарське значення цього скату в наших водах незначне, але в Північному морі він становить деякий прилов у траловому рибальстві.

Роди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Froese R., Pauly D. (eds.) (2009). Родина "Rajidae" на FishBase. Версія за January 2009 року.
  2. Морська лисиця (рос.)


Spotted eagle ray lineart.jpg Це незавершена стаття про Хрящових риб.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.