Рональд Дворкін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рональд Дворкін
Ronald Dworkin at the Brooklyn Book Festival.jpg
Народився 11 грудня 1931(1931-12-11)
Вустер, Массачусетс, США
Помер 14 лютого 2013(2013-02-14) (81 рік)
Лондон, Великобритания
Вплинули на нього {{{під_впливом}}}
Вплинув на {{{вплинув_на}}}

Рональд Дворкін (англ. Ronald Dworkin; 11 грудня 1931, Вустер, Массачусетс14 лютого 2013, Лондон[1]) — американський і британський юрист, політолог, філософ і теоретик права, творець концепції «права как целостности/честности» (law as integrity).

Біографія[ред.ред. код]

RonaldDworkin.jpg

Рональд Дворкін вчився в Гарвардському університеті, потім із значними успіхами в Оксфордському, закінчив його, повернувся в Америку і працював помічником суді в Апеляційному суді другого округу. Працював адвокатом в Нью-Йорку, потім став викладати в Єльському університеті. З 1969 очолив кафедру юриспруденції в Оксфорді, змінив Герберта Харта. З кінця 1970-х одночасно викладав в Нью-Йоркському університеті і Нью-Йоркській правовій школі. Після виходу на пенсію в Оксфорді отримав посаду Quain-професора юриспруденції в Університетському коледжі Лондона (1998—2005). Королівський радник з права, член Британської академії.

Як критик правового позитивізму Герберт Харт Дворкін вважав, що право є «інтерпритуючим» і слідує із інституціональної історії правової системи. Суддя, приймаючи рішення, інтерпретує інституціональний попередній досвід, «оправдовуючи» і «обгрунтовуючи» його. «Конструктивістська інтерпретація права заснована на політичній легітимізації даної конкретної традиції, яка втілена в доступному матеріалі минулого». Це обґрунтування і є моральним принципом даної правової системи («право як чесність» або «цілісність»). Звідси слідує, що існує найкраще з моральної («найбільш принципової») точки зору рішення всіх справ, і причому тільки одне. Дворкін сконструював уявну фігуру «юридичного Геркулеса», судді з необмеженими знаннями принципів права і необмеженим часом прийняття рішень; він стверджував, що такий суддя буде непогрішним. Згідно з Дворкіном право і моральність зв'язані (на відміну від позитивіської байдужості до моралі), але зв'язані епістемічним, а не «природнім» чином, як в концепціях «природного права» XVIII століття.

Критики Дворкіна (Aleksander L. Striking back at the empire: a brief survey of problems in Dworkin’s theory // Law and Philosophy. 1987. N 6. P. 419) вважають, що моральні принципи права такі ж неоднозначні і складні, що і право в сенсі сукупності актів, і його «Геркулес» може так само опинитися перед дилемою. Інші стверджують, що його теорія — лише риторичні прикраси, а на практиці вона зводиться до аполегітики рішень Верховного суду США і представлена суддям в занадто великій свободі прийнятті решень. Погляди Дворкіна, дійсно, зв'язані з сформованою американською правовою традицією, в рамках якої судове рішення відображає зв'язок більшості неюридичних факторів.

Дворкін вніс також внесок в теорію лібералізму, в поняття рівності і свободи (в обговоренні свободи він продовжує деякі положення Исаї Берліна).

Дворкін помер 14 лютого в Лондоні від лейкемії, в померлого залишилась вдова Ірина, двоє дітей і двоє внуків[2].

Бібліографія[ред.ред. код]

Найбільш відомі його праці: Taking Rights Seriously («Серйозний погляд на права»), Law’s Empire («Верховенство права»), Sovereign Virtue («Головна чеснота») та ін.

Література[ред.ред. код]

  • Ветютнев, Ю. Ю. О правопонимании Рональда Дворкина // Журнал российского права. — 2005. — № 10. — С. 93—102.
  • Макеева Л.Б. Философия эгалитарного либерализма в США: Джон Ролз и Рональд Дворкин // История философии. - М.,2005. - № 12. - С.45-62.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]