Рондель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ронде́ль (фр. rondelle — щось кругле, від лат. rotundus — круглий) — давньофранцузька віршова форма, яка набула поширення в новочасних європейських літературах; вірш з тринадцяти рядків, де обов'язкові римовані повтори з двох наскрізних рим.
Він складається із трьох строф (перша і друга — чотиривірші, третя — п'ятивірш). Українські поети зверталися до ронделя досить епізодично (П. Тичина), але деякі автори видавали збірки, в основі яких була ця складна віршова форма. М. Боровко опублікував збірку «Ронделі» (К., 1994):

Мою любов, немов Христа, ………а

Добробажальцями розп'ято. ……..б

Хто в друзі пхавсь, той винувато, б

Мов пес, підібгує хвоста. ….а

А сіть обмов, важка й густа, а

Розставлена уміло катом… ………б

Мою любов, немов Христа, ………а

Добробажальцями розп'ято. ……...б

Та крил натхнення — не дістать: ..б

Вони увись підносять свято, ……..а

Хоч їх і стріляно, і клято. …..а

Цілують праведні вуста ……б

Мою любов, немов Христа. ………..б

[ред.] Література

• Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 616