Рорарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рора́рії (лат. rorarii) — легка піхота, яка входила в склад римського легіону епохи ранньої республіки (VI–IV ст. до н. е.)

Озброєння і тактика[ред.ред. код]

Відповідно до четвертого майнового класу за реформою Сервія Тулія рорарії були озброєні списом для ближнього бою і дротиком. Обладунків не мали. У побудові легіону стояли в другій вексиллії третьої лінії, одразу після тріарїв. Під час бою рорарії проходили в розсипному строю через ряди тріаріїв для підтримки атаки принципів.

Історія[ред.ред. код]

Рорарії згадані Тітом Лівієм в структурі легіону 340 р. до н. е. Проте в дещо пізнішому описі легіону Полібієм вже рораріїв і акцензів немає. Цей факт можна пов'язати з двома обставинами: з одного боку значення цих двох категорій було невелике, і Полібій міг просто не звертати уваги на них; з іншого боку вони могли просто на той момент вже зникнути з структури легіону. У будь-якому випадку, до кінця III століття до н. е. рораріїв у складі легіону вже не було.

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Токмаков В. Н. Военная организация Рима Ранней республики (VI–IV вв. до н. э.). М, 1998 г.