Пауль Рорбах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рорбах Пауль (Rohrbach, 18691956) — євангельський теолог, історик, політичний публіцист, знавець Східної Європи і подорожник.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Латвії, за походженням балтійський німець. В кінці 90-х років XIX століття (1890-х) і початку XX (1900-х), для правлячих кіл кайзерівської Німеччини, доктрину відторгнення від Російської імперії західних територій сформулював саме Пауль Рорбах. Він входив у число засновників окультного товариства «Туле» (поряд з Карлом Хаусхоффером, Феліксом Нидиером і Дітріхом Эккартом), члени якого згодом створили Націонал-соціалістичну робітничу партію. Його інтелектуальний вплив у питаннях «східної політики» накладало визначає відбиток на правлячі кола Німеччини. А факт його дружби з заступником начальника генерального штабу генералом Людендорфом, що зіграв не останню роль у знищенні Російської імперії, вже сам по собі говорить багато про що. Напередодні І Світової війни, Рорбах був одним з головних експертів Німецького військового відомства і Мзс з «Російського питання». У 1917 році він опублікував роботу під назвою «Наша військова мета на сході і російська революція» («Unser Kriegsziel im Osten und die russische Revolution»), де виклав ті цілі, яких Німеччина має домогтися, використовуючи війну і російську революцию.Так як відкрита анексия (приєднання) Німеччиною західних областей Росії на той момент в Європі не віталася, Рорбах вважав що Литва, Курляндія, Ліфляндія й Естляндія можуть отримати державну автономію в межах федеративної Росії. Однак при обов'язковій умові їх повної самостійності у відносинах З Німеччиною. В таких умовах, Німеччини буде нескладно згодом приєднати (сепарувати) «Междуевропу» до «Серединної Європи» (ЄС).після відторгнення «Междуевропы» (Польщі, Білорусії та Фінляндії) від Росії, остання повинна, на думку Рорбаха, відмовитися від прагнення вийти до відкритих незамерзаючих морях і перенаправити свою геополітичну активність на Схід. В іншому випадку їй не уникнути зіткнення з Європою взагалі і Німеччиною зокрема. Природно, що Рорбах виходив з того, що Росія не буде пристосовуватися до німецьким інтересам. А це значить, що її економічні і торговельні устремління будуть концентруватися як раз там, де бачити їх німці не хотят.Таким чином, на думку Рорбаха, якщо Україна залишиться об'єднаною з Росією, то стратегічні цілі не будуть досягнуті. Навіть за умови відторгнення від Росії Прибалтики, Польщі, Білорусі та Фінляндії, російська загроза для Німеччини не буде усунена. А це означає, що Німеччина і створена нею «Серединна Європа»(ЄС) не встоять в боротьбі з Росією. Тому, як вважав Рорбах, «українське питання» це не внутрішньополітичне питання Росії, а питання світової політики. «Усунення російської небезпеки, якщо час буде цьому сприяти, піде шляхом відділення Української від Московської Росії - або ця небезпека взагалі не може бути усунута»Саме тому, що вся військова та дипломатична діяльність Німеччини, на думку Рорбаха, повинна бути спрямована на розчленування Росії. Необхідно відмовитися від політики, яка вважається з Росією, як з цілим, з єдиною державою». Навпаки, треба встановлювати відносини з тими елементами в Росії, які діють на користь її розпаду.

Рорбах доктор г. к. Українського вільного університету і почесний президент (з 1952 року) Німецько-українського товариства у Мюнхені, яке Рорбах заснував спільно із Акселєм Шмідтом.

Про Рорбаха написано монографії: «Dem Andenkem Paul Rohrbachs», y «Deutsch-Ukrainische Herder-Gessllschaft» (1959).

Література[ред.ред. код]