Росичка
| Росичка | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
Мапа поширення росичок у світі |
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
Кілька десятків, із них в Україні:
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Роси́чка (Drosera) — рід багаторічних болотяних комахоїдних рослин з родини росичкових. На листках, зібраних в прикореневу розетку, знаходяться залозисті волоски, до яких прилипають дрібні комахи. Потім листок згинається таким чином, що численні сусідні волоски огортають жертву та поступово перетравлюють її. До флори України належать лише три види, поширені переважно на мохових болотах Полісся: Росичка круглолиста (D. rotundifollia L.), Росичка англійська (D. anglica Huds.) і Росичка середня (D. intermedia Hayne). Два останні види занесені до Червоної книги України й мають категорію ІІ (вразливі). Зустрічаються на сфагнових болотах Полісся, Карпат і Лісостепу.[1]
Зміст |
Фармакологічні властивості[ред.]
Надземна частина росички діє спазмолітично, настоянку з неї вживають при коклюші, хронічному бронхіті, при астмі та артеріосклерозі. Екстракт з росички під назвою «Дрозерол» входить до складу відхаркувальних препаратів.
Примітки[ред.]
- ↑ Дитяча енциклопедія: Живий світ України / О.Ф. Цеханська, Д.Г. Стрєлков — Харків: «Ранок», 2007 — 128с., іл.
Література[ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Росичкові у Червоній книзі України.
Посилання[ред.]
| Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
