Росохач (Стрийський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Росохач (Сколівський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Росохач
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Громада Козівська сільська громада
Основні дані
Засноване 1561
Населення 400
Площа 1,61 км²
Густота населення 324,84 осіб/км²
Поштовий індекс 82615
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°00′19″ пн. ш. 23°12′44″ сх. д. / 49.00528° пн. ш. 23.21222° сх. д. / 49.00528; 23.21222Координати: 49°00′19″ пн. ш. 23°12′44″ сх. д. / 49.00528° пн. ш. 23.21222° сх. д. / 49.00528; 23.21222
Середня висота
над рівнем моря
707 м
Місцева влада
Адреса ради 82631, Львівська обл., Сколівський р-н, с.Козьова
Карта
Росохач. Карта розташування: Україна
Росохач
Росохач
Росохач. Карта розташування: Львівська область
Росохач
Росохач
Мапа
Мапа

Росо́хач (колишня назва — Росохатий Потік) — село в Україні, в Стрийському районі Львівської області. Населення становить близько 400 осіб. Орган місцевого самоврядування — Козівська сільська рада.[1]

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване за 30 км на захід від колишнього райцентру і найближчої залізничної станції Сколе. Через село протікають річки Завадка та Росохатий.

Церква Св. Арх. Михаїла[ред. | ред. код]

Найдавніші згадки про церкву трапляються у 1561 році. Попередня, відома з архівних джерел церква, була збудована у 1790 (1787) р. На її місці у 1882 р. майстер Лука Снігур збудував нову дерев'яну бойківського типу церкву. У 1960 році її закрили і хотіли розібрати (верхи над навою і вівтарем впали). Мешканці села відбудували їх в неділі та свята в дещо зміненому вигляді (значно зменшена кількість заломів). Церква відкрита для богослуження у 1989 р.

Місцева тризрубна триверха церква стоїть на пологому схилі у центрі Росохача, за потоком, на цвинтарі. З першого погляду вражає довжиною і, мабуть, не дуже необхідною заміною покриття верхів святині на металізовану бляху. Будівля орієнтована вівтарем гранчастої форми на північний схід. До нього від заходу прибудована ризниця. До речі, вівтар над піддашям, яке опоясує церкву, має зрізані кути, нижче піддашя — прямокутні.

У східній стіні нави є бічні двері. Бабинець до рівня піддашя має по периметру зашклені стіни. На другому ярусі бабинця влаштована емпора, оточена відкритою галереєю. На початку 1990-х рр. арочні прорізи навколо емпори були з трьох сторін, а стіни покривав гонт. Сьогодні, очевидно, після ремонту, прорізи у західній стіні закрили, та й усі стіни до рівня даху оббили дерев'яною вагонкою.

З великого чотирисхилого даху немов виростають три верхи з двома заломами, накриті банями (над навою трохи більша), які увінчують ліхтарі з маківками. На північний-захід від церкви знаходиться дерев'яна квадратова у плані дзвіниця, другий і третій яруси має в арочних голосниках, накрита восьмибічним шатром з маківкою.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 553 особи, з яких 270 чоловіків та 283 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 520 осіб.[3] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську.[4]

Відомі люди[ред. | ред. код]

В селі загинули[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Козівська громада, Львівська область, Стрийський район - Картка громади. kozivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 9 жовтня 2023.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. ДАЛО, ф. 5001, оп. 6, спр. 55, арк. 16-17

Посилання[ред. | ред. код]