Рось

Рось
Рось біля села Сухоліси
Витік	с.Ординці  Вінницька область
Гирло	с. Хрещатик  Черкаська область Кременчуцьке водосховище
Країни басейну	Україна
Довжина	346 км
Середньорічний стік	22,5 м³/с (за 65 км від гирла)
Площа басейну	12 575 км²
Притоки	Праві Роська Ліві Роставиця, Кам'янка, Росава

Рось (у давніх текстах використовується назва Червона річка), річка на Придніпровській височині, права притока Дніпра.

Гідрографія

Витік річки розташований біля села Ординці Погребищенського району Вінницької області. Довжина — 346 км, басейн — 12 575 км². Пересічна ширина річища у середній течії до 50 м, долини до 3 км. У місцях перетину Россю кристалічних порід долина звужується до 10—15 м, річище стає порожистим, краєвид мальовничий. Живлення переважно снігове, літом межень. Замерзає в грудні, скресає у березні.

У басейні річки Рось налічується 1136 малих річок довжиною 4827 км, з них у:

• Вінницькій області – 334 річки довжиною 984 км,
• Житомирській – 221 річка довжиною 458,5 км,
• Київській – 534 річки довжиною 2810,7 км,
• Черкаській – 48 річок довжиною 573,8 км.

Зокрема, у річку Рось впадають притоки:

• праві - Глиця, Коза, Козлівка, Котлуй, Молочна, Насташка, Поправка, Росена, Роська, Супрунка (Ципрунка), Тарган, Хоробра;
• ліві - Оріховатка, Кам'янка, Протока, Росава, Роставиця, Самець (Мика), Сквирка, Узинка, Смотрюха, Хутірка та інші.

Міста та селища на річці Рось:

• Погребище,
• Володарка,
• Біла Церква,
• Рокитне,
• Богуслав,
• Корсунь-Шевченківський,
• Стеблів.

Флора

Якісний склад фітопланктону верхів’я річки Рось включає більше ста видів водоростей з 8 відділів: Cyanophyta, Euglenophyta, Dinophyta, Cryptophyta, Chrysophyta, Bacillariophyta, Xanthophyta, Chlorophyta. В планктонних альгоценозах Росі домінують зелені водорості. В руслових ділянках Росі спостерігається якісний склад фітопланктону притаманний річковим альгоценозам, тоді як у водосховищах та ставках видовий склад водоростей має риси звичайного для стоячих чи малопроточних водойм. В русловій частині найрізноманітніші хлорококкові водорості, а також наявні деякі рідкісні жовтозелені водорості. Взагалі, за якісним складом фітопланктон руслової частини Росі більш різноманітний, ніж у слабопроточних водоймах. В русловій частині переважають діатомові та хлорококкові, в мало проточних – синьозелені та евгленові водорості.

Фауна

Риби

Краснопірка звичайна, Scardinius erythrophthalmus (Linnaeus, 1758)

На початку XXI ст. для басейну Росі відомо близько 40 видів риб. Переважна більшість видів належить до родини Коропових, найчисельнішими з них є плітка, краснопірка, верховодка, пічкур звичайний, гірчак європейський. Також чисельними у басейні Росі є окунь звичайний, йорж звичайний, бичок-бабка.

З інтродукованих видів поширені по всьому басейну карась сріблястий, чебачок амурський.

Історичне значення

Деякі історики, що підтримували антинорманську теорію походження давньої слов'янської держави, від річки Рось виводили назву Київська Русь. На берегах Росі проживали племена росичів і полян. Згодом київські князі селили тут торків, берендеїв, чорних клобуків для захисту від половців.

Рекреаційні ресурси та господарське використання

Місця, по яким протікає Рось, дуже мальовничі. В Білій Церкві, по лівому березі Росі розташований знаменитий парк «Олександрія», колишній маєток графів Браницьких. В 1960-90-ті рр. береги Росі в Білій Церкві були місцем масового відпочинку. Чиста, прозора вода, помірна течія річки, пейзажі, радонові водолікувальниці, — все це приваблювало в Білу Церкву відпочиваючих з усього СРСР. На річці побудовані чотири ГЕС: Корсунь-Шевченківська, Стеблівська, Богуславська та Дибинська.

Рось на мапі 1650 року

Екологія

Основними екологічними проблемами басейну Росі є зарегулювання стоку річок, забруднення стічними водами, розораність берегів, інтродукція нових видів.

Ріки басейну Росі мають дуже зрегульований стік. Всього в басейні 1922 штучні водойми загальною площею водної поверхні 22,05 тис. га, об’ємом 323,68 млн. м³, що становить 43 % від середньої величини стоку.

Зарегульовані малі річки, особливо у верхній течії Росі. Так, Білуга, притока Росі другого порядку, що протікає на межі Вінницької і Житомирської областей, має 17 ставків при довжині всього 24 км. Деякі водосховища (зокрема в Житомирській області) об’ємом понад 1 млн. м³ залишаються у списках ставків через відсутність будь–якої технічної документації на них, наприклад Почуйки і Ставище на р. Кам’янка, Плоска на р. Роставиця. Ряд водосховищ, П’ятигірське на р. Молочна, Тетіївське (басейн Роськи), Щербаківське, Косівське, Володарське, Дибинське, Богуславське, Корсунь–Шевченківське на Росі, Саливонківське на р. Протока, Кожанське на р. Кам’янка, Карапишівське на р. Росавка, Северинівське на р. Жигавка, знаходиться в незадовільному стані. Два водосховища мають об’єм понад 10 млн. м³: Білоцерківське (верхнє) з повним об’ємом 16,96 млн. км³ та Стеблівське – 15,7 млн. км³. При повному об’ємі водосховищ (за нормального підпірного рівня) розподілений по площі сумарний об’єм води ставків і водосховищ складає шар 24 мм в басейні Росі, що є досить значним для України.

Хімічний склад води Росі формується під значним впливом процесів вивітрювання алюмосилікатів кристалічних порід, що знаходяться в басейні річки. Протягом останніх 40 років хімічний тип води в Росі біля Корсунь–Шевченківського змінився з гідрокарбонатного кальцієвого на гідрокарбонатний кальцієво–магнієвий. Постійне зростання мінералізації відбувається при зменшенні витрат води періоду весняної повені, що зумовлено зарегулюванням стоку рік.

На окремих ділянках басейну Росі розораність становить до 70 %. На орних землях вирощують в основному зернові та цукровий буряк, певна частина зайнята городніми культурами. При розорюванні річкових долин прозорість води зменшується, вода набуває неприємного запаху, голі береги репаються при пересиханні. Істотно порушено в басейні Росі природній рослинний покрив. Особливо змінена під впливом господарської діяльності лучно–степова рослинність. Ліси представлені в основному сосновими лісогосподарськими насадженнями, в менш доступних заболочених місцях ростуть вільхи.

Співставлення екологічних нормативів якості води з даними, отриманими протягом трьох останніх десятиліть свідчить про її інтенсивне антропогенне забруднення. Особливо це стосується показників вмісту органічної речовини, що потрапляють з комунальними стічними водами численних населених пунктів, а також з промисловими стоками. Підтвердження цьому – особлива забрудненість води Росі на розрізах нижче великих міст, що, в свою чергу, є центрами промисловості в регіоні. Знищення природної лісової та лучно–степової рослинності сприяє замуленню річок та поглибленню процесів ерозії. Наведені факти свідчать про значний вплив людської діяльності на басейн Росі.

Охорона природи в басейні Росі

Незважаючи на значні антропогенні перетворення, в басейні Росі все ще наявні максимально наближені до природних ділянки річок. Для деяких з них спостерігається значне в порівнянні з іншими біологічне різноманіття.

Попри це, на думку окремих сучасників і мешканців регіону [1], ситуація з річкою вийшла з-під контролю:

«

сьогодні Рось потерпає від екологічних проблем. Греблі, водосховища, збудовані вздовж всієї Росі, значно збільшили площу випаровування. Водовідбори, особливо величезний водовід на Умань, стрімко знизили швидкість течії води. Все це привело до застою води в Росі, збіднення її на кисень. Порушена природна екосистема. Річка втратила здатність до самоочищення. В результаті вода Росі, раніше прозора до самого дна, сьогодні нагадує гниющий бульйон. Прозорість води наразі не перевищує 20-30 см.

»

Природно-заповідний фонд (ПЗФ) басейну Росі нараховує 75 різноманітних об'єктів загальною площею 104,8729 км2, що становить лише 0,83 % площі всього басейну.

Ці об'єкти розташовані на території всіх 4 областей, де розміщений басейн Росі. Найбільша кількість їх припадає на Київську і Черкаську області (за площею 56,27 % і 31,83 % відповідно), менше у Вінницькій та Житомирській областях (за площею 9,99 % і 1,90 %).

Природних заповідників в басейні Росі немає, всі об'єкти, крім 2 пам'яток природи та 4 парків, що мають статус загальнодержавних та місцевого значення. Здебільшого об'єкти ПЗФ в басейні річки точкові. Найбільший відсоток за площею мають загально-зоологічні заказники (36,24 %), значна кількість заповідних урочищ та ботанічних заказників (20,51 % та 13,50 % за площею відповідно). Всі інші об'єкти займають менше 10 % за площею. Єдиний іхтіологічний заказник, "Роський", його площа становить 1,17 % загальної площі об'єктів ПЗФ в басейні Росі. Цей заказник розміщений у гирловій ділянці річки і охороняє цінні нерестовища риб, що заходять сюди з Кременчуцького водосховища.

Галерея

• 

  Рось в с. Межиріч

• 

  Пам'ятник на честь осушення заплави р. Рось в с. Межиріч.

• 

  Вид з першого мосту. Корсунь-Шевченківський. Серія серпневих фотознімків

• 

  Рось в м. Корсунь-Шевченківський восени (фото Віталія Кузьменка)

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
• БСЭ — Рось

Посилання

• ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Рось

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.